"Вебб" дослідив цікаві об'єкти, які не є зорями чи планетами

NASA, ESA, CSA, M. Meyer (University of Michigan), A. Pagan (STScI)

У космосі існує клас об'єктів, які замалі для зірок, але вони й не планети. Космічний телескоп Джеймс Вебб (JWST) дослідив такі об'єкти у зореутворювальній області, яка знаходиться за 1400 світлових років від Землі.

Про це повідомляє видання "Останні події" з посиланням на пресреліз NASA.

Астрономи використали потужний космічний телескоп для вивчення деяких з цих об'єктів, які називаються коричневими карликами, в активній зореутворювальній області нашої галактики, що має назву туманність Полум'я. Коричневі карлики занадто малі, щоб запустити термоядерний синтез і стати зорями, але вони масивніші за більшість планет. Вони є незв'язаними, об'єктами, що вільно літають у космосі.

Завдяки цьому новому дослідженню вчені покращили наше розуміння цих невловних вільно світів у вільному плаванні й отримали чітке уявлення про їхні масові обмеження. Їх маса може бути в два-три рази меншою за масу Юпітера, газового гіганта, який у 300 разів масивніший за Землю. (Вебб міг бачити й менші об'єкти, але не знайшов жодного).

"Вебб вперше зміг провести зондування до та за цією межею", - сказав Майкл Меєр, астроном з Мічиганського університету. "Якщо ця межа реальна, то в нашій галактиці Чумацький Шлях не повинно бути об'єктів масою в один Юпітер, що вільно плавають, якщо тільки вони не сформувалися як планети, а потім не були викинуті з планетної системи".

Дослідження буде опубліковано в рецензованому науковому журналі The Astrophysical Journal Letters.

На зображенні телескопа Вебба показано, що це, ймовірно, три коричневі карлики в туманності Полум'я, яка кишить гарячими молодими зорями, що формуються (протозорями). Раніше дослідники провели 10 років, вдивляючись у цю туманність, але не змогли знайти ці об'єкти в щільних зонах регіону зореутворення. Їх нелегко знайти: об'єкти з меншою масою, такі як коричневі карлики, надзвичайно тьмяні для телескопів, оскільки їм бракує тепла й розмірів зірок. Але JWST, який розглядає слабке інфрачервоне світло (що сприймається як тепло), виявив ці об'єкти глибокого космосу.

І зорі, і коричневі карлики утворюються в щільних хмарах газів, таких як водень. Ці хмари "фрагментуються" на частини, і всередині кожної з них формуються об'єкти під дією сил гравітації, температури й тиску. Зорі утворюються, коли ядро об'єкта, що стискається, стає достатньо масивним, щоб запустити в своєму центрі ядерний синтез, виробляти енергію та світиться. Коричневі карлики занадто малі, щоб запустити такий синтез, і стають самотніми об'єктами в космосі, не маючи ознак зоряної системи.

Ці нові спостереження, а також наступні допоможуть астрономам зрозуміти об'єкти в космосі, які можуть бути планетами-вигнанцями або маленькими коричневими карликами. "Існує великий збіг між тим, що може бути планетами, і тим, що є дуже, дуже малою масою коричневих карликів", - пояснив Меєр. "І це наша робота на найближчі п'ять років: з'ясувати, що є що та чому".