Вступ

Психологія та психотерапія наповнені величезною кількістю методик за допомогою яких спеціалісти можуть надавати психологічну, або психотерапевтичну допомогу. Усі методи мають свої унікальні властивості та підходи до вивчення проблеми клієнта. Я вже робив один пост щодо методів психотерапії, можете з ним ознайомитися. До речі, він чимось схожий на арт-терапію, бо деякі підходи до роботи із проблемами саме із арт-терапії.

Що таке арт-терапія?

Арт-терапія – це вид психотерапії та психокорекції, заснованої на мистецтві та творчості, є найбільш доступним та ефективним для корекції та гармонізації психоемоційного та особистісного стану як для дитини, так і для дорослої людини.

Сам термін «арт-терапія» з’явився відносно недавно, у 1938 році, хоча методи лікування за допомогою мистецтва застосовувалися ще з часів Давньої Греції. У 1930-роки послідовники Фройда спиралися на ідею про те, що під час малювання чи писання внутрішнє «Я» людини поступово проектується на папір. Арт-терапія спрямовує свою лікувальну дію не на «пацієнта», а на особистість, яка прагне зрозуміти та вирішити власні проблеми, а також - до саморозвитку.

Зі зростанням наукових методів, арт-терапія поступово відходила на другий план та сприймалася як додаткова терапія для профілактики пацієнтів психіатричних лікарень. У такій ролі, користувачами арт-терапії були люди без високого рівня професійної кваліфікації, і застосовували арт-терапевтичні методи лише для того, щоб пацієнти могли займатися найпростішою фізичною та інтелектуальною діяльністю, адже це дозволяло підтримувати стабільний стан хворих людей.

Після реорганізації психіатричних лікарень в Америці 50-60 років, арт-терапевти почали більше контактувати з соціальними працівниками, педагогами та терапевтами, що дозволило поглянути на арт-терапевтичні засоби з іншого кута і розвинути більш детальну та пророблену теорію. У наслідок цієї взаємодії розширився діапазон емпіричних можливостей, які поєднували у собі установки для розвитку особистісного потенціалу, самоактуалізацію особистості та інтеграцію різних аспектів психічної діяльності.

Застосування арт-терапії

Як вище зазначалося, арт-терапія згодом набула гуманістичного напрямку і застосовувалася для розвитку особистості, але на цьому її практичне значення не закінчується. Цей вид терапії психологи також застосовують при психологічних травмах та втратах близьких людей, при вікових та особистісних кризах, при вирішенні внутрішніх чи міжособистісних конфліктах, для розвитку креативності та особистості в цілому. Такий спектр вирішення проблем забезпечується проективною властивістю нашої психіки. Під час малювання особистість проеціює свій психоемоційний стан на об’єкті та звільняє свої думки та переживання, проживає емоції екологічним способом, не нашкодивши ні собі, ні іншим.

Під час заняття арт-терапією особистість крім емоцій та переживань, може несвідомо «висловлювати» власні ідеї щодо певної ситуації. Інколи такі думки можуть виражатися у образі казкових героїв та подій, які інтегрувалися у копінг-стратегію особистості, і яка не є адаптивною під час певного конфлікту. Конструювання власної історії дозволяє послабити вплив цих копінг-стратегії і створити нову, а практичне застосування дозволяє інтегрувати ції стратегії у повсякденне життя.

Використання мистецтва також може допомогти «розкрутитися», стати більш вільним від власних тягарів та обмежень, які накладає на людину суспільство, що дозволить продовжити розвиток як особистість. Крім цього, на заняттях арт-терапії у людини є можливість застосувати власний креативний підхід до задачі та створити малюнок, який можна буде далі розвивати. Таким чином особистість зможе знайти нове для себе хобі, якщо раніше вона цим не займалася та розвинути свої творчі навички.

Види арт-терапії

Арт-терапія об’єднує у собі різні види мистецтва, адже не існує одного ультимативного виду мистецтва, який допоміг би взагалі усім людям. Багато чого залежить від особистісних уподобань як клієнта, так і самого психолога. Саме тому арт-терапія поділилася на такі види:

Ø Ігротерапія. Це метод психотерапевтичного впливу на дітей з використанням гри. Ігрова терапія – метод корекції емоційних порушень, а також метод розвитку пізнавальної сфери у дітей, в основу якого встановлений властивий дитині спосіб взаємодії з навколишнім світом - гра. Основна мета ігрової терапії – допомогти особистості виразити свої переживання через гру, виявити творчу і соціальну активність, а також розвивати пам’ять ,увагу, мислення.

Ø Оригамі. Оригамі - конструювання різноманітних паперових фігурок шляхом складання квадрата без вирізання та склеювання - все ширше інтегрується у світову культуру і науку, стає предметом досліджень фахівців таких галузей, як конструювання, архітектура, математика, технічний дизайн, педагогіка, практична психологія та арт-терапія. У наш час оригамі як метод арт-терапії з успіхом використовують в лікувальній і реабілітаційної практиці лікарі різних спеціалізацій, в сучасних школах. Заняття оригамі покращують якість життя особистості, зменшують рівень тривожності, допомагають забути біль і горе, підвищують самооцінку, сприяють налагодженню дружніх відносин, взаємодопомоги в колективі. Тому невипадковим є поява нового терміну в арт-терапевтичній практиці - «спосіб життя оригамі»

Ø Терапія водою. Регулярні та певні види водних процедур здатні зменшити рівень напруги, розслабити і зміцнити організм.

Ø Маскотерапія дозволяє відновити гармонію між реальністю і своєю підсвідомістю. Це спосіб реконструкції образу «Я», що дозволяє пацієнтові налагодити діалог з собою та з навколишнім світом. У маскотерапії застосовується портрет, що володіє незаперечною перевагою в порівнянні з живописним або графічним. Особливістю маскотерапії є й те, що в процесі реабілітації беруть участь психотерапевт, пацієнт і його маска, що дозволяє лікарю не нав'язувати свою волю пацієнтові, а лише спрямовувати його емоційні та раціональні переживання. Терапія, заснована на засадах рівноправності і довірі, дозволяє домогтися кращих результатів, ніж директивні методи.

Переваги та недоліки арт-терапії

Як і будь-які методи терапії, арт-терапія має низку власних переваг та недоліків, які потрібно враховувати при виборі методу, за допомогою якого ви хочете вирішити власні проблеми або почати консультувати чи проводити терапію.

Однією із головних переваг арт-терапії є орієнтація на будь-який вік людини. Тобто, цей метод не ставить кордонів перед певними віковими групами, а лише концентрується на психіці, особистості та її задатках до малювання. Якщо особа не вміє малювати, вона все одно може працювати з малюнками, їх малювати, перемальовувати і так далі. Тут важливо саме те, ЩО ви намалювали, а не те Як ви це зробили.

Інша, і вже менш очевидна перевага арт-терапії, орієнтація на невербальні засоби комунікації (жести, рухи, міміка, ті ж самі малюнки). Ця перевага полягає у тому, що часто люди краще можуть висловити власні переживання за допомогою символізму, який надають своїм малюнкам, лялькам, фігурам і так далі. І часто буває, що та інформація, як потрапляє на папір є неусвідомленою, і розмова із психологом та психотерапевтом, дозволить усвідомити інформацію, прийняти її, і приступити до вирішення проблеми вже з новим на неї поглядом.

Образотворча діяльність є також потужним засобом обійти всі, або майже всі, психічні механізми захисту. Часто клієнті, які прийшли за своїм бажанням до психолога чи психотерапевта, можуть бути під впливом власних захисних механізмів, бути під стресом або не довіряти своєму співрозмовнику. Образотворча діяльність допомагає зменшити напругу між людьми, схилити їх до співпраці та створити дружню та затишну атмосферу, яка понизить рівень стресу. Таким чином особистість може обійти власні захисні механізми, поділитися почуттям, емоціями та думками, які її турбують у цей момент.

І останнє: образотворча діяльність зазвичай викликає позитивні емоції у того, хто нею займається. Під час малювання, писання, створення ляльок та розіграшу сценок, людина не тільки вивільняє свої почуття та емоції, а ще й наповнюється більш позитивними, що дозволяє побороти апатію, поганий настрій чи зайву підозрілість. Арт-терапія, як метод, заснована на творчому потенціалі людини, а точніше на тому, щоб розкрити цей потенціал та використати його у конструктивних цілях. Вона відповідає потребі особистості в самоактуалізації: розкриття широкого спектру можливостей людини та затвердження нею власного індивідуального буття.

Серед важливих недоліків арт-терапії, я вважаю, варто згадати лише один: принцип «тут і зараз». Вся суть цього принципу полягає у тому, що людина виражає лише власні думки та емоції на папір, які відчуває прямо у цей момент. Вона не може вкласти емоції, які відчувала раніше, не може вкласти емоції, які вона відчуватиме завтра – лише тут і зараз. Саме через це у однієї ж і тієї людини малюнок, який вона зробила в понеділок, в п’ятницю буде відрізнятися – адже за весь цей час, відбулося багато подій, людина багато чого переосмислила, і з новим досвідом, знаннями малює інший малюнок. Проблема в тому, що психолог не може почати рівно з того ж самого місця, на якому закінчили розмовляти з клієнтом. Змінюється погляд на цю проблем, змінюється відношення до цієї проблеми, емоції та почуття до неї відповідно також змінюються. Тому сама проблема може набувати різного становища та вигляду. Щоб було краще зрозуміло, наведу один приклад із іншого методу: у когнітивно-поведінковій терапії робота відбувається із раціональною, свідомою та не свідомою стороною особистості. Поведінкова та когнітивна структури є більш стійкими, тому вон сильно не зміниться за кілька днів, адже для такої зміни необхідна велика кількість часу активних дій, направлених на зміну власної поведінки чи мислення. КПТ майже не чіпляє емоційну складову особистості.

Висновки

Підб’ємо підсумки. Арт-терапія – це метод корекції та лікування особистості за допомогою образотворчих видів мистецтва, таких як: малювання, танці, водні процедури, ліпка з глини чи пластиліну, ігор чи оригамі. Цей метод терапії використовується у великій кількості ситуацій, серед яких – апатія, субдепресія, невпевненість у собі, розкриття творчого потенціалу людини, покращення його психоемоційного стану та багато іншого. Головними перевагами цього методу є: долання механізмів захисту, звільнення всіх емоцій, накопичування позитивних емоцій, можливість роботи з будь-якою віковою та соціокультурною групою.