Психологічний портрет Джека Доусона з фільму "Титанік"

Джек Доусон – один із головних персонажів кінокартини «Титанік». Перша поява Джека у фільмі покликана справити на нас враження того, що Джек азартна людина, яка полюбляє грати в карти на гроші, до того ж ще й у таких місцях як бар. Це підкреслюється фразою його товариша «Ти поставив все, що в нас було!». Але протягом кількох хвилин, нам демонструють його байдуже, навіть жартівливе ставлення до цієї гри, його спокійний та навіть веселий настрій, а також специфічне почуття гумору, оскільки перед розкриттям своїх карт він звертається до Фабріціо: «Вибач Фабріціо», тим самим створюючи спочатку напружену атмосферу для свого друга, а потім її знижує, викладаючи виграшну комбінацію карт. Ця сцена також демонструє певний аналітичний склад мислення у Джека та емоційний інтелект, оскільки для перемоги у таких іграх потрібно знатися на принципах та правилах цієї, прораховувати кожен свій крок, а також спостерігати за реакціями своїх опонентів, що є невід’ємною складовою карткових ігор. Аналітичний склад мислення та високий емоційний інтелект у фільмі буде підкреслюватися ще неодноразово.

Наприклад, у ситуації, коли Роуз хотіла стрибнути у воду, він продемонстрував освіченість щодо поведінки під час таких ситуацій. Він дуже обережно підходив ближче, скоротив дистанцію завдяки цигарці, яку хотів просто викинути в океан. Ця ж сцена при першому перегляді демонструє вміння переконувати людей, а також проявляється певна схильність до ризику Джека, оскільки він стверджував, що миттєво стрибне за Роуз, якщо та надумає пригнути у воду. Така фраза є досить ризикованою, оскільки ніколи не відомо, що може стати тригером для людини, яка хоче покінчити із собою. З іншого боку, ця сцена зроблена більше для того, аби ще раз продемонструвати високий емоційний інтелект персонажа, бо той вже знав, що дівчина не стрибне воду, і до цього став переконувати її у тому, що її спроба безглузда, оскільки він все одно її витягне. Для цього він знімав з себе одяг, демонструючи серйозність його намірів. Це також може послугувати демонстрацією його хитрості та навичок маніпуляцій людським мисленням, адже якби він не створював всю ситуацію, яка переконувала Роуз у безглуздості стрибка, то невідомо при інших обставинах чи залишилася Роуз живою.

І довго не гальмуючи часу, він розповів про те, як провалився під лід, розповів жахливі відчуття, які він тоді переживав, чим ще більше «тиснув» на Роуз у сторону життя, а не смерті. Джек чітко розумів, що самогубця хоче покінчити з життям швидко і безболісно, а перспектива замерзнути чи захлибнутися не те, що очікує більшість самогубць. Ця сцена наштовхує на думку, що Джек або вже бачив подібні ситуації та ставав їх свідком, або ж пережив схожий досвід, що не могло не вплинути на його емоційний інтелект.

Ще одним доказом його високого емоційного інтелекту слугує друга зустріч із Роуз, яка прийшла подякувати Джеку за спасіння. Невідомо скільки вони розмовляли, але протягом певного часу Роуз нічого не казала про справжній мотив її ініціації розмови, але Джек це помітив і попросив дівчину розповісти правду. Тут же розповідається складне дитинство Джека: він розповідає про смерть його батьків, а про обставини промовчав. Достовірно невідомо, але можна створити гіпотезу, що Джек після смерті обох з батьків намагався покінчити з життям, але згодом відмовився від цієї ідеї, та й більше того, відрефлексував цей момент свого життя, розпізнав свої почуття та емоції, які він проживав у той момент, що стало моментом, який підштовхнув розвиток його емоційного інтелекту. І в цій же сцені Джек спитав про почуття Роуз до свого нареченого, що свідчить про його уважність до деталей та емоцій людей.

Протягом усього фільму Джек (А можливо це майстерська гра Ді Капріо) демонстрував багату та виразу міміку, що є ще одним підтвердженням емоційного інтелекту персонажа, оскільки для такого яскравого вираження власних емоцій потрібно розуміти який вираз обличчя демонструє ту чи іншу емоцію. А ця спостережливість потребує високого рівня уваги та рефлексії. До уваги ми ще повернемося.

Розмова з Роуз біля трюму корабля, коли він вкрав чужі речі, аби проникнути на верхні палуби, відзначилася влучним описом ситуації, в якій опинилися Роуз з погляду Джека, в чому він не прогадав. Це черговий доказ і підкріплення уваги глядача до емоційного інтелекту та аналітичних здібностей персонажа.

До демонстрації емоційного інтелекту варто позначити ще й сцену з малюванням картини, коли Джек перемальовував оголену Роуз на свій аркуш паперу. У той самий момент він трохи зніяковів, дивився на дівчину здивованим і закоханим поглядом, але швидко взяв себе в руки та почав писати картину.

Аналітичний склад мислення не так часто демонструвався у фільмі. Це досить чітко видно у грі в карти у початку фільмі, про що вже я писав вище, його кмітливості у тому, як вибратися із кают корабля, які затопляло водою, швидко зібрався з силам та звільним себе та Роуз з обреченного на затоплення поверху, діставши під водою ключі. А коли Титанік розколовся навпіл, він швидко збудував план того, як можна утриматися на кораблі як можна довше, щоб швидко не замерзнути у холодній воді.

Також варто відмітити толерантність до невизначеності у Джека, яку часто демонстрували у початку фільму та певним чином – в кінці. Коли Джек та Фабріціо вперше потрапили до каюти, він без коливань привітався та познайомився з новими для нього людьми. Перед цієї сценою демонстрували толерантність до невизначеності через крики Джека на перилах корабля незнайомим людям, ніби прощаючись з ним. І самою яскравою сценою, яка демонструвала цю рису його характеру є його крик на носі корабля «Я світовий король!».

Джек є дуже наполегливою та творчою особистістю, адже має гарні навички малювання. На цьому кілька разів ставився акцент у фільмі. А також у одній із сцен, де Джек малював, нам демонструють його уважність до деталей, а саме – він малював батька зі своєю дитиною. Він знайшов в цьому щось гарне та варте часу для малювання, що потребує спостережливості та проникливості, адже такі моменти потрібно ще й вміти вчасно розгледіти як слід. Слідкуючи за його обличчям, можна було побачити з якою наполегливістю він писав свою невелику картину. Інший раз спостережливість можна побачити, коли режисер зробить акцент на деяких малюнках Джека, історія одного з розповість сам головний герой. Серед його малюнків були: мати, що годувала дитину, однонога повія з гарним почуттям гумору та красивими руками, багата пані. Усі картини є ознакою спостережливості та проникливості. І ось як свою картину про багату пані коментує сам Джек: « Вона постійно надягала на себе всі свої коштовності, які в неї були, сідала у барі і чекала на повернення свого кохання, яке вона втратила».

Його проникливість яскраво продемонстрували на вечері, куди його запросив наречений Роуз, після того, як головний герой врятував дівчину від падіння в холодний океан. Він висловив наступну промову: ««Я маю все, що є зі мною: повітря в моїх легенях та кілька білих аркушів. Я люблю прокидатися і не знати, що принесе новий день, кого я зустріну, і куди мене занесе вітром. Ще недавно я ночував під мостом, і ось я з вами, на шикарному корабля, п’ю шампанське зі шляхетним панством». Ця фраза демонструє не тільки проникливість, а ще й толерантність до невизначеності через наголошення на тому, що Джекові досить комфортно жити у постійній невідомості, невизначеності майбутнього. «Я думаю життя – це дар, і я не хочу його марнувати, ніколи не знаю коли яка карта випаде, і сприймаю життя таким, яким воно є.... і кожному дню радію». І варто також відзначити, що на цій же вечері він не брехав, а говорив чесно і навіть прямо, коли розумів, що приховувати свого походження не має сенсу, а він його і не соромився.

Відсутність сорому за своє минуле, своє походження продемонстровано у сцені, коли Роуз назвала його бідняком і поквапилася виправити, але той запевнив: «Мене не ображають такі слова як «бідняк». У цій же сцені приділили кілька секунд його комунікативним навичкам та популярності серед жінок «У Франції жінки дуже швидко і легко роздягаються» - цю фразу він промовив, коли Роуз зазначила про велику кількість намальованих оголених дівчат. Ця фраза означила його гарні комунікативні навички, тому що, щоб домогтися того, щоб людина роздягнулася перед ним, особливо у 20 столітті, є досить складною річчю, навіть для того, хто має гарну зовнішність. Для цього потрібно вміти бачити потрібні моменти для конкретних фраз, компліментів, які б дозволили жінкам почуватися себе поруч з ним комфортно та у безпеці.

Джека можна також охарактеризувати як сміливу людину, яка ставиться до всіх однаково, навіть не звертаючи уваги на родове дерево чи багатство родини. У фільмі показано, що у будь-якій розмові з Роуз, він не використовує так звичні для багатіїв фраз на кшталт «Поважна Роуз» чи «Прекрасна дівчино» чи подібні вирази. Він відразу почав звертатися до Роуз як до собі рівної, на «ти» та дозволяв собі такі фрази, які в багатих родинах вважається за хамство, наприклад «Ви його любите?» - спитав Джек у Роуз, коли мова зайшла про нареченого. На це Роуз відповіла, що він хам. А перша зустріч з її нареченим показала, що він не квапиться перед ким-небудь виправдовуватися, він спокійно сприймає критику та агресію Кела, нареченого Роуз, але й не приховує своєї злості на нього. Ця ситуація демонструє, що Джек не тільки має розвинутий емоційний інтелект, а він ще й не соромиться ні власного походження, ні власних емоцій, і навіть не має певного страху перед заможними людьми, який був властивий бідним людям того століття. Але Джек не знає як себе поводити у оточені цих самих багатіїв, адже жив він сам, майже на межі бідності, де сформувалися товариські відношення між абсолютно різними людьми, а манери, що властиві багатим, йому не властиві.

Про незнання того, як варто вести себе у оточені з багатіями, каже сцена, де він приходить на вечерю і чекає, поки Роуз та Кел його зустрінуть. У цей час він спостерігав за тим, як ходять різні пари і намагався наслідувати їхню поведінку. Саме через це, також не можна сказати про упередженість щодо багатіїв, яка могла б проявлятися у навмисному звертанні до багатіїв на «ти», адже в такому випадку, упереджена людина старатиметься самоствердитися у подібних місцях, протестувати проти звичаїв та робити все по своєму. Але цього немає у Джека. Він досить швидко підвлаштувався до місцевих звичаїв, що свідчить про його винахідливість, уважність та певною мірою демонструються його адаптаційні можливості. Джек швидко пристосувався до нового оточення і за лічені хвилини вже ходив майже на рівні з тим, хто жив таке життя протягом десятиліть.

Проти упередженості говорить також і його прийняття допомоги від заможної жінки, яка викликалася йому підібрати потрібний одяг. В інакшому випадку він не прийняв би такий «подарунок». Отже він не діяв зі зла, а дійсно ставився до багатих як рівних до себе, а себе прирівнював до них, щоб бути на одному рівні. Але така поведінка в очах багатих може виглядати як нахабство та зневага.

Інша характеристика яка впадає в очі – він не соромиться красти чужі речі. Він преспокійно забирає чужі пальта, якщо в цьому він бачить необхідність. Це прекрасно демонструє кадр, коли Джек підіймався на верхні палуби для зустрічі з Роуз та поцупив пальто з циліндром для маскування. Для нього це річ звичайна, оскільки в ранньому віці він залишився без батьків, і скоріше за все, йому доводилося красти їжу, одяг чи інші речі для власного виживання.

Джекові властива і романтичність, певна емоційність, яка показана у всім відомій сцені на носі корабля, де він тримав Роуз за талію та показував їй захід сонця. Це ж знову демонстрація проникливості персонажа, його емоційності та наявності досвіду у романтичних побаченнях і високій освіченості про те, як можна класно провести час з іншою людиною.

У фільмі не було показано жодного кадру, де Джек був би не щирим із собою чи з кимось іншим. У моменті підстави, коли йому підкинуло в крадене пальто діамант, він був розлючений на багатіїв, які вирішили розіграти цю сцену перед Роуз, після того, скільки часу вони разом провели. Навіть після цього Джек не проявив жодної недовіри до Роуз, яка просто дивилася на те, що Джека забирають незрозуміло куди. Ніякого упередження через її статус, жодного упередження через її бездіяльність, він її за це короткий проміжок часу дуже добре знав, а тому й вірив, що вона прийде йому допомогти. Навіть крик його про допомогу, коли поверх почало затоплювати не звучав як розчарування, а скоріше як раціональне прохання про допомогу. Він намагався навіть власноруч вибратися із наручників.

У сцені, де Джек переконав Роуз залізти у човен, він проявив свою турботу про неї. Чітко усвідомлював, що для нього місця в іншому човні немає, як би протилежне не стверджував Кел. Це також може свідчити про відсутність страху перед невідомим, адже він точно не міг передбачити того, чи зможе він вижити у такому випадку чи ні. Головний герой також вправно бреше, навіть переконує своєю брехнею Роуз, про що нам говорить наречений цієї дівчини.

У черговий раз нам демонструють гарні аналітичні здібності Джека, те як він швидко може вгамовувати страх перед небезпекою та вигадує план, при якому їм вдасться як можна довше не торкатися холодної води. Тут дуже важко сказати чи такий план у нього виник із страху перед холодною водою, бо в минулому він мав досвід перебування у холодній воді, коли провалився під кригу, бо жодних кадрів, які б свідчили про страх перед крижаною водою не було.

У сцені, де ми востаннє бачимо живого Джека, він проявляє турботу про Роуз, використовує свої бездоганні навички брехні та переконує дівчину у тому, що човни повернуться з хвилини на хвилину. Його голос був тихим. Він не викликав такої впевненості у тому, що Джек знає про що говорить, і знає, що вийде із цієї ситуації неушкодженим. Є певна імовірність, що у цей момент він вже чітко усвідомлював свій стан і скору смерть від переохолодження.

Підводячи підсумки, Джека Доусона я можу описати наступним чином: людина толерантна до невизначеності, що дозволяє йому почуватися себе комфортно у незвичних для нього ситуаціях та швидко адаптуватися до нових умов середовища. Він веселий та переповнений оптимізмом. Джек має гарні аналітичні здібності, що дозволяли йому виходити як із небезпечних ситуацій, так й уникати неприємних сутичок з іншими людьми. Головному героєві властива наполегливість, уважність до деталей та проникливість, які дозволяють йому досягати його цілей, а у сукупності з розвинутим емоційним інтелектом, він може легко дізнаватися настрій людини, її наміри та приховані мотиви. А гарні аналітичні здібності у зв’язку з високим емоційним інтелектом, дозволяють йому проаналізувати ситуацію іншої людини побачивши її розмову з власним оточенням, її ставлення до інших людей та побачивши як поводить себе оточення людини, з якою він спілкується. Джек не соромиться власних емоцій та чесний перед собою та іншими людьми, але так само не соромиться красти чужі речі для власної користі та має гарні комунікативні навички.