Сім точок зору, перших шпальт на четверту роковину, або справжня ціна вторгнення Путіна за чотири роки

Китай та США повне ігнорування в газетах четвертої річниці вторгнення (загальний наклад газет Китаю понад 30 млн. екз.)

Редакторській переклад та підбір шпальт Сергій Чернявський

1. Ціна війни «Чотири роки по тому: справжня ціна вторгнення Путіна» - перша шпальта британської газети The Independent.

На 203% зросла кількість ударів дронами по цивільних в Україні у 2025 році, згідно з Проєктом даних про місцезнаходження та події збройних конфліктів (ACLED).
15 172 мирні жителі, включаючи 739 дітей, загинули в Україні з 24 лютого 2022 року, за даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКБ ООН).
На 99% знизився обсяг допомоги Україні з боку США з 2024 року - з €46,39 млрд до €0,48 млрд (Kiel Institute).
13 866 - загальна кількість атак на українських мирних жителів з початку війни (ACLED).
На 70% впало енергопостачання України з початку війни через атаки (Київська лабораторія енергетики та клімату).
325 000 - бойові втрати Росії у війні (Центр стратегічних та міжнародних досліджень).
Понад 55 000 українських солдатів загинули на війні - Володимир Зеленський.
5 923 870 українських біженців по всьому світу, з них 263 750 у Великій Британії, що на 14% менше, ніж минулого року (УВКБ ООН).
€250 млрд - витрати Росії на оборону лише у 2025 році (50% усіх витрат), згідно з даними німецької розвідслужби BND.
1894 російські атаки на енергетичну інфраструктуру України (ACLED).
96% українських військовополонених, опитаних УВКБ ООН, стверджують про катування або жорстоке поводження з боку Росії.
Вартість російських активів, вилучених лише у Великій Британії в межах санкцій, становить 25 млрд фунтів стерлінгів, за даними уряду Великої Британії.

Канада, «The Globe and Mail»: Війна. Ціна конфлікту. Аерофотознімок могил загиблих українських солдатів на кладовищі №18 у Харкові. Десятки тисяч людей загинули з моменту вторгнення Росії у 2022 році. Президент Зеленський у четверту річницю російського вторгнення впевнений, що Путін «не зламав українців».

«Free Press»: «Росія ніколи не поставить нас на коліна», - кажуть українці напередодні п'ятої річниці війни. Прожектори освітлюють могили загиблих солдатів, коли люди запалюють свічки у четверту річницю повномасштабного вторгнення у Львові.

Ірландія, «Irish Examiner»: Колумбійський солдат, який воював у складі міжнародного підрозділу, біля українського меморіалу загиблим воїнам на майдані Незалежності у Києві під час четвертої річниці вторгнення.

2. Вшанування пам’яті жертв у четверту річницю вторгнення в Києві без Сполучених Штатів Іспанія, «El Pais»: Україна згадує своїх полеглих і вшановує пам'ять своїх жертв у четверту річницю російського вторгнення. Президент та європейські лідери разом, тоді як Сполучені Штати не були присутні на церемонії. На зображенні показано вид з висоти пташиного польоту на цвинтар у Харкові, де поховані загиблі воїни.

Португалія, «Público»: Брюссель прискорює постачання безпілотників та боєприпасів до України. Чотири роки війни. Європейські лідери разом із Зеленським.

3. Відсутність нових санкцій проти Росії і гарантій вступу України до ЄС Німеччина, «Handelsblatt»: Немає згоди щодо санкцій. За останні роки внаслідок бойових дій в Україні загинули сотні тисяч людей. Слідчі повідомляють про найжахливіші знущання та катування в російських таборах для військовополонених. Тим не менш, Європа досі не може домовитися про нові санкції проти винуватця цих звірств - президента Росії Володимира Путіна. Так, на четверту річницю початку війни залишилися лише обіцянка надіслати Україні більше грошей та вшанування пам'яті тих, хто загинув.

«F.A.Z.»: У четверту річницю повномасштабного вторгнення Росії європейські політики відвідали Київ. Вони взяли участь у церемонії разом із Зеленським та його дружиною на майдані Незалежності. Зеленський наголосив на важливості визначення конкретної дати вступу України до ЄС. Без цього Путін блокуватиме вступ України на роки, розколюючи Європу.

Іспанія, «EL Diario Vasco»: Україна прагне міцного миру через чотири роки з початку російського вторгнення. Річниця, в яку Європейський Союз не зміг продемонструвати єдність після того, як Угорщина заблокувала санкції проти Росії.

4. Президент України ослаблений, але легітимний, у той час як репресії розтрощили опозицію в РосіїФранція, «Le Monde» (25 лютого): Зеленський ослаблений, але все ще легітимний. Через чотири роки після початку війни український президент залишається популярним у своїй країні, де його рейтинг схвалення ніколи не опускався нижче 52%. Однак його влада похитнулася наприкінці 2025 року, коли його праву руку, Андрія Єрмака, було замішано у справі про корупцію. Володимир Путін, зі свого боку, змусив російське суспільство підкоритися з моменту початку «спеціальної військової операції» в Україні 24 лютого 2022 року. Репресії розтрощили опозицію в Росії, а правозахисники оцінюють, що в РФ перебуває від 3000 до понад 4600 політичних в'язнів. У Європі Віктор Орбан погрожує накласти вето на нові санкції проти Москви та фінансову допомогу Києву.

Бельгія, «De Morgen»: Чотири роки війни, але в Москві її майже не відчувають. Далеко від лінії фронту на російських вулицях мало що свідчить про те, що країна перебуває у стані війни вже рівно чотири роки. Російське вторгнення в Україну, яке забрало незліченну кількість життів, здається далекою перспективою. Але зішкребіть цю маску та відкрийте для себе іншу історію.

Франція, «La Croix»: Російська «економіка смерті». Через чотири роки після початку вторгнення в Україну Росія збільшує стимули та бонуси для набору 35 000 солдатів, яких вона потребує щомісяця для компенсації своїх втрат.

5. Україна - чотири роки мужності Швейцарія, «24 heures»: Україна, день 1462. Через чотири роки після початку російського вторгнення солдати та цивільні особи тримаються, незважаючи на виснаження. Редакційна стаття: Чотири роки мужності. Коли страждають права людини, все руйнується. Ця фраза, сказана цього понеділка Генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррішем, ідеально підсумовує чотири роки війни в Україні. Ми не знаємо, чи буде нав'язано мир і коли. Ми не знаємо, чи буде він добровільним, чи його примусить Володимир Путін під керівництвом Дональда Трампа.

Швейцарія, «Le Temps»: Україна продовжує чинити опір російському вторгненню. У четверту річницю агресії Москви європейські лідери вирушили до Києва, щоб продемонструвати свою солідарність. Країни-союзники зараз практично єдині, хто надає військову та гуманітарну допомогу Україні.

Іспанія, «ABC»: Україна чинить опір нескінченній війні, яка ганьбить Путіна. Ні тисячі загиблих, ні бомбардування, ні холод не зламали волі Києва не піддаватися Москві за ці чотири роки.

Франція, «La Depeche»: Чотири роки війни. Україна вагається між надією на мир і страхом загрузнути в кризі. Репортажі з Києва та Москви та інтерв'ю з колишнім послом Франції в Росії.

«Le Monde» (24 лютого): Україна: ризик нескінченної війни.

Москва в пошуках солдатів.
Німеччина переозброюється. Маючи оборонний бюджет у 50 мільярдів євро, Берлін має намір посилити вплив у НАТО.
«Відбити Росію». Нова російська агресія неминуча, якщо Путіна не зупинити.
Редакційна стаття: Володимир Путін - військовополонений власної логіки.

Нідерланди, «NRC»: «Як Бородянка знову повстала після руйнування». Українське місто Бородянка було окуповане та значною мірою зруйноване на початку масштабного російського вторгнення. Життя там зараз здається нормальним, але це ілюзія.

6. Біженці з України Франція, «Courrier Picard»: Чотири роки війни в Україні: біженці на роздоріжжі. Війна в Україні вступає у свій п'ятий рік. Ніщо не вказує на її кінець у найближчому майбутньому. Для українців, які шукали притулку в Пікардії, це також час для роздумів, оскільки їхній тимчасовий захист закінчується за рік.

Польща, «Dziennik Polska»: Війна триває вже чотири роки. Польща взяла на себе найбільший тягар підтримки українських біженців, яких щонайменше мільйон прибуло до країни.

7. Війна та економіка Франція, економічний додаток до газети «Aujourd'hui en France»: Розробка технологій подвійного призначення (цивільного та військового) компаніями в різних секторах. Дрони, будівництво, хімікати та навіть косметика - все більше компаній цікавляться обороною.