"The Washington Post": "Вашингтон нарешті дозволив Києву наносити обмежені удари по цілям в Росії або як Україна переконала США"
Редакторський переклад: Сергій Чернявський
Цього тижня Білий дім заявив, що діяв «блискавично», щоб дозволити Києву використовувати американську зброю для нанесення ударів по обмеженим цілям у Росії, лише через 17 днів після того, як Україна почала благати про це.
Але для українців, які витримали важкий напад Росії на північно-східну Харківщину, ці 17 днів очікування символізують Білий дім, який неодноразово відставав від розвитку подій на полі бою ціною життів українців.
Нова політика спрямована на зміну стратегічного балансу в життєво важливому прикордонному регіоні, де розташоване друге за величиною місто в Україні — регіоні, який у разі падіння може зламати ворота для ширшого розгрому київських сил. Російські військові атакували там місяцями, знаючи, що потужність України знаходиться на низькому рівні через семимісячну затримку військової допомоги США після затримки Конгресу.
Але до четверга президент Байден жорстко підтримував заборону Україні використовувати військову техніку США для ударів на території Росії. Побоювання полягало в тому, що Кремль розцінить ці напади як небезпечну провокацію, рівнозначну прямому нападу США на російську територію.
Тепер українці можуть використовувати надані США ракети та артилерію, щоб вразити деякі позиції Росії за лінією фронту, потенційно доставляючи допомогу до Харкова, де фронт в основному стабілізувався. Тим не менш, у Києві, Вашингтоні та європейських столицях є сумніви щодо того, чи буде достатньо цих змін, щоб змінити умови на полі бою чи відвернути російські сили. Байден досі відмовляється дозволити Україні використовувати далекобійну зброю США для ударів по аеродромах та інших цілях, розташованих глибше російської території.
Ракетний удар по Харкову вранці в п'ятницю забрав життя семи людей через кілька годин після того, як зміна політики набула чинності, що свідчить про виклик.
«Ми просто платимо кров’ю», — сказав Всеволод Кожем’яко, засновник «Хартії», української бригади, яка починалася як добровольчий загін і чиї війська протягом останніх трьох тижнів дислокувалися на відкритих полях біля села Липці, приблизно за п’ять миль від с. російський кордон.
«Можна сидіти десь в офісі у Вашингтоні і 10 хвилин пити чашку чаю, а тут за 10 хвилин можуть завдати 10 авіаударів і вбити десятки людей», – сказав Кожем’яко.
Ще у березні чиновники зауважили, що війська РФ накопичують сили на російсько-українському кордоні поблизу Харкова. У середині березня почалися інтенсивні удари по Харківській області з використанням авіабомб та інші атаки, які завдали шкоди енергетичній інфраструктурі регіону та знеструмили більшу частину області.
Керівництво України, вже тоді було стурбоване ситуацією, але усвідомлювало чутливість моменту, оскільки тоді конгрес США все ще сперечався щодо законопроекту про виділення Києву військової допомоги на 61 мільярд доларів. Тому тоді Київ вирішив не наполягати на скасуванні заборони використання американської зброї за цілями на території РФ, хоча чиновники США, стверджує The Washington Post, вже з тривогою спостерігали за ситуацією на фронті.
Зокрема, у березні до Києва приїжджав радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван та закликав українських чиновників готувати оборонні позиції вздовж кордону під Харковом. Однак, поки ЗСУ намагалися зводити укріплення, їх обстрілювала російська артилерія. Тому українським військовим доводилося працювати ночами.
Наприкінці квітня США схвалили законопроект про військову допомогу Україні та почали нарощувати постачання. Однак це сталося занадто пізно і не могло зупинити наступ, що готується.
Опитані газетою військовослужбовці ЗСУ вважають, що війська РФ планували та організовували наступ на Харківську область, розуміючи, що українці не можуть їм завадити через заборону використання західної зброї. Коли 10 травня Росія розпочала наступ, її війська швидко перетнули північний кордон України поблизу Харкова, поставивши місто, як вважає The Washington Post, під загрозу не лише продовження обстрілів, а й окупації.
Українські військові розповіли, що в перші дні наступу російська армія могла практично безперешкодно завдавати ударів з них Росії. Проте, за їхніми словами, цього можна було б уникнути, якби Україна могла завдати удару по цілям у РФ за допомогою американської зброї.
13 травня, за три дні після початку наступу, керівництву України вже «не було чого втрачати». Українські чиновники офіційно звернулися до Вашингтона з проханням використати американську зброю для ударів по цілях у Росії. За даними The Washington Post, представники України протягом 90 хвилин по відеозв'язку переконували трьох високопосадовців США з питань безпеки (Джейка Саллівана, голову Пентагону Ллойда Остіна та голови Об'єднаного комітету начальників штабів Чарльза Брауна — молодшого) у необхідності скасування заборони для ведення вогню у відповідь кордон із Росією, щоб запобігти захопленню Харкова. Серед іншого українські офіційні особи, йдеться у статті, розповідали, як війська РФ завдають ударів по позиціях ЗСУ та мирних жителів. Після цієї розмови американські чиновники погодилися подати прохання українців президенту США Джо Байдену та порадити йому зняти заборону.
15 травня після розмови із Салліваном Байден погодився пом'якшити обмеження, але попросив детально прописати зміну умов та підготуватися до реалізації нової політики. Цей процес міг зайняти близько двох тижнів, але держсекретар США Ентоні Блінкен, який нещодавно повернувся з Києва, наполягав у розмові з президентом на тому, що ситуація на фронті серйозна. У результаті Білий дім розробив нові правила за вихідні, і вже 30 травня вони набули чинності. Зокрема, за даними The Washington Post, США дозволили ЗСУ застосовувати для ударів по військових цілях на території РФ реактивну артилерію HIMARS з дальністю дії близько 50 миль (понад 80 кілометрів), але погодилися, що змін в обмеженнях на використання далекобійної зброї, як-от ATACMS, не буде.