Редактор: Сергій Чернявський

Українська версія. Дякую сайту ТЕЛЕГРАФ за дозвіл на публикацію

У середу, 1 листопада, видання The Economist оприлюднило велику статтю авторства головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного про те, чому війна перейшла у стан позиційної, та про те, як вивести її з цього положення.

"СУЧАСНА ПОЗИЦІЙНА ВІЙНА ТА ЯК У НІЙ ПЕРЕМОГТИ"

В. Ф. Залужний, Головнокомандувач Збройних Сил України, м. Київ.

Розпочавши широкомасштабну збройну агресію проти України 24 лютого 2022 р., російська федерація спровокувала початок безпрецедентної світової безпекової кризи, найбільшої з часів завершення Другої світової війни. Російський великодержавний шовінізм помножений на хворі імперські амбіції поступово перетворює розпочатий нею в центрі Європи воєнний конфлікт в збройне протистояння демократичного та авторитарного політичних режимів з перспективою його поширення й на інші регіони планети з подібними геополітичними моделями (Ізраїль та Сектор Гази, Південна та Північна Корея, Тайвань та Китай тощо).

Недостатня дієвість існуючих світових політичних регуляторних механізмів, в першу чергу ООН та ОБСЄ, не залишає Україні вибору, окрім поновлення її територіальної цілісності після широкомасштабної збройної агресії в межах міжнародно визнаних кордонів 1991 р. виключно військовою силою, вирішальну роль в якій відіграють її Збройні Сили (ЗС).

Вступивши у війну з більш потужним противником, у якого багато зброї та набагато більший мобілізаційний потенціал, Україна не лише змогла його зупинити, але й провести у 2022 році вдалий контрнаступ та відкинути противника на багатьох напрямках. Народ України продемонстрував свою готовність не на словах, а на ділі покласти душу і тіло за свою свободу. Однак в силу багатьох суб’єктивних та об’єктивних причин війна на сьогоднішньому етапі поступово переходить до позиційної форми, вихід з якої в історичній ретроспективі завжди був складним як для ЗС, так і для держави в цілому. При цьому затягування війни, як правило, у більшості випадків є вигідним одній зі сторін конфлікту.

У нашому конкретному випадку – це російській федерації, оскільки це надає їй можливість відновлювати та нарощувати свою воєнну могутність. Тому особливої актуальності у сучасних умовах набувають питання усвідомлення причин виникнення такої ситуації, пошуку можливих шляхів виходу з неї та зміни характеру й перебігу цієї війни на користь України.

Аналіз нинішньої ситуації, в якій перебувають ЗС України й інші складові сил оборони держави, свідчить, що для відходу від позиційної форми ведення воєнних дій необхідне: завоювання переваги у повітрі; подолання глибокоешелонованої системи мінно-вибухових загороджень (МВЗ); підвищення ефективності контрбатарейної боротьби (КББ); створення та підготовки необхідних резервів; нарощування спроможностей радіоелектронної боротьби (РЕБ). Тому визначення причин переходу воєнних дій до позиційної форми та пошук можливих шляхів виходу з цієї ситуації очевидно повинні здійснюватися саме за цими основними складовими.

Слід зауважити, що означені вище складові жодним чином не нівелюють роль та місце ракет і боєприпасів, артилерійських систем, ракетних комплексів, засобів РЕБ, інших зразків озброєння та військової техніки, які надаються партнерами. Вони лише доповнюють їх у контексті нарощення спроможностей сил оборони за рахунок нових технологічних рішень і інноваційних підходів на шляху виходу з позиційної кризи на лінії зіткнення. Розглянемо такі причини більш детально.

Причини переходу воєнних дій у позиційну форму

Про завоювання переваги у повітрі

Сучасне воєнне мистецтво передбачає завоювання переваги у повітрі для успішного проведення масштабних наземних операцій. Це знайшло своє відображення як у доктринах збройних сил держав-членів НАТО, так і у керівних документах збройних сил російської федерації.

Збройні Сили України вступали у війну маючи 120 літаків тактичної авіації, з яких лише 40 були визнані технічно придатними до застосування, та 33 зенітних ракетних дивізіони середньої та малої дальності, з яких лише 18 мали повністю справну техніку. Завдяки матеріально-технічній допомозі країн-партнерів Україна посилила свою авіацію та систему протиповітряної оборони. Зокрема, були отримані літаки винищувальної та штурмової авіації, а також гелікоптери радянського виробництва. Суттєво була нарощена кількість зенітних ракетних комплексів (систем) переважно за рахунок засобів західного виробництва, зокрема переносних зенітних ракетних комплексів "Martlet, "Starstreak", "Javelin", "Piorun", "Mistral", "Stinger", "Grom", зенітних самохідних установок "Gepard", зенітних артилерійських комплексів "Skynex", зенітних ракетних комплексів "Avenger", "Stormer", "Patriot", "Hawk", "IRIS-T", "NASAMS", SAMP-T, "Crotale-NG". Завдяки цьому з початку широкомасштабної збройної агресії російська федерація втратила таку кількість літаків, яка приблизно відповідає чисельності авіації однієї повітряної армії, а гелікоптерів – приблизно на 13 полків (бригад) армійської авіації. До того ж втрати засобів ППО противника різних типів вже перевищують 550 одиниць. Не дивлячись на такі втрати, на сьогодні противник продовжує утримувати суттєву перевагу у повітрі, що ускладнює просування наших військ та є одним із ключових факторів, який трансформує характер воєнних дій у позиційну форму.

За різними оцінками, на кінець 2023 року противник може наростити кількість авіації до 8 змішаних авіаційних дивізій, тому на цю обставину слід звернути особливу увагу. Але, попри суттєву кількісно-якісну перевагу противника в авіації та засобах ППО, він не може конвертувати її в повне панування у повітрі завдяки вдалій роботі наших підрозділів безпосереднього протиповітряного прикриття військ, які постійно збільшують рахунок уражених засобів повітряного нападу.

Це призводить до того, що противник не відчуває себе спокійно в небі України, його авіація намагається не входити в зони дії наших зенітних засобів та застосовує авіаційні засоби ураження переважно з великих відстаней, що суттєво знижує їхню ефективність. Натомість на перший план виходять безпілотні літальні апарати противника, які перебрали на себе значну частку завдань пілотованої авіації щодо повітряної розвідки та ураження з повітря.

Про подолання глибокоешелонованої системи мінно-вибухових загороджень

Наступною передумовою, що трансформує характер поточних воєнних дій у позиційну форму, є широке застосування мінно-вибухових загороджень як противником, так і нашими військами. Розглянемо ситуацію зі спроможностями щодо подолання таких загороджень нашими військами.

Станом на 24 лютого 2022 року Збройні Сили України мали обмежений комплект сил, призначених для пророблення проходів у мінно-вибухових загородженнях. На їх озброєнні знаходилися технічно застарілі зразки техніки. Завдяки західним партнерам в ході воєнних дій вдалося дещо наростити спроможності інженерних частин (підрозділів) щодо пророблення проходів за рахунок таких засобів як M58 MICLIC, Wicent 1, NM189 Ingeniorpanservogn, але враховуючи безпрецедентні масштаби даних загороджень, навіть таких спроможностей об’єктивно не вистачає.

На сьогодні мінно-вибухові загородження противника на особливо важливих напрямках мають велику щільність та сягають глибини до 15-20 км. Їх прикриття здійснюється розвідувальними БпЛА, які ефективно виявляють наші загони (групи) розгороджень і наводять на них засоби вогневого ураження. У разі вдалого пророблення проходів у МВЗ нашими військами противник швидко відновлює мінні поля в цих районах за допомогою таких інженерних систем дистанційного мінування як "Земледелие". Водночас Збройні Сили України не менш ефективно застосовують мінно-вибухові загородження та розвідувально-вогневі комплекси для виявлення і знищення інженерних засобів розмінування противника.

Такий стан призводить до того, що наступальні дії обох сторін відбуваються із суттєвими труднощами та великими втратами озброєння та військової техніки і особового складу.

Про контрбатарейну боротьбу

У російсько-українській війні, як і у війнах минулого, роль РВіА у вогневому ураженні залишається досить значною і, залежно від умов, напрямків і районів дій, коливається від 60 до 80% загального обсягу виконуваних завдань. Успіх дій військ безпосередньо залежить від результативності ударів і вогню, тому "полювання" на засоби вогневого впливу противника для обох сторін набуває пріоритетного значення. Контрбатарейна боротьба стає важливою складовою збройного протистояння. І попри заяви деяких так званих "військових аналітиків", різного роду публікацій, зокрема і в російських ЗМІ, щодо поступового ослаблення росії, ми не маємо права принижувати значущість та можливості російського озброєння, його засобів розвідки та протидії, здатності ВПК держави-агресора постачати у війська значну кількість як застарілих, так і найсучасніших зразків озброєння та військової техніки. Ми маємо реально оцінювати загрози, аналізувати досвід та робити висновки.

Одразу після отримання західного ракетно-артилерійського озброєння, Збройні Сили України здобули суттєву перевагу та значні успіхи у КББ. Так, досить ефективно показали себе ВТБ типу "Excalibur" (155 мм снаряд) в боротьбі з самохідною артилерією, РЛС КББ. Проте, з часом їх можливості суттєво знизилися, оскільки система наведення на ціль (за допомогою GPS) є дуже чуттєвою до впливу засобів РЕБ противника, який призводить до втрати високоточності боєприпасів.

Противник швидко навчився застосовувати нову тактику дій: розосередження (по-гарматах); вогонь з максимальної дальності; використання нових засобів РЕБ (система РЕБ "Поле 21") тощо. Також противник досить широко та ефективно почав застосовувати для КББ баражуючі боєприпаси типу "Ланцет" з "підсвіткою" цілі БпАК "Орлан", "Zala" та інших, боротьба з якими є достатньо складною.

З метою утримання та збільшення переваги у дуельному протистоянні росіяни, за рахунок використання застарілих артилерійських систем (Д-1, Д-20 тощо) значно підвищили щільність артилерії та її можливості щодо масованості застосування звичайних боєприпасів. Противник також наростив виробництво та інтенсивність застосування високоточних боєприпасів калібру 122 мм типу "Краснополь", що наводяться на цілі за допомогою підсвічення цілі далекоміром з наземних КСП.

В якості протидії противнику, ми вимушені були залучати до ураження його артилерії реактивні артилерійські системи типу "HIMARS". Проте, на ураження зазначених цілей (артилерія, РСЗВ тощо) витрачалася значна частина наявного комплекту ракет. На теперішній час ми змогли за рахунок меншої кількості більш якісних (точних) засобів вогневого ураження здобути умовного паритету з кількісно переважаючою артилерією противника.

Про створення та підготовку необхідних резервів

У порівнянні з Україною, російська федерація має майже втричі більший мобілізаційний людський ресурс. Не спромігшись досягти успіху у початковий період війни складом збройних сил мирного часу у вересні 2023 року противник розпочав часткову мобілізацію, яка триває й по сьогоднішній день. Але скористатися перевагою у мобілізаційних людських ресурсах для створення істотної переваги у чисельності бойового складу угруповань військ, що безпосередньо воюють проти України, йому не вдається.

Основні причини такого стану мають політичну, організаційну та мотиваційну природу. Так, президент рф путін напередодні президентських виборів побоюється проводити загальну мобілізацію у зв’язку з можливими ризиками зростання соціальної напруги у державі та переростання її у політичну кризу. Противник має обмежені можливості щодо підготовки мобілізованих громадян та забезпечення їх необхідним озброєнням та військовим майном. У зв’язку зі значними втратами особового складу, цивільне населення рф прагне ухилятися від призову та участі у веденні бойових дій.

Водночас слід враховувати, що не дивлячись на те, що командуванням Збройних Сил України постійно проводиться робота щодо удосконалення порядку створення та підготовки резервів, залишаються проблемними деякі питання. Зокрема, ми маємо обмежені можливості з підготовки резервів на власній території, оскільки противник має змогу завдавати ракетно-авіаційні удари по навчальним центрам та полігонам. Тривалий характер війни, обмежені можливості щодо ротації військовослужбовців на лінії бойового зіткнення, прогалини у законодавстві, які дозволяють начебто у законний спосіб ухилятися від мобілізації, суттєво знижують мотивацію громадян до проходження військової служби. Ці проблеми нам відомі, ми бачимо шляхи їх вирішення і постійно над цим працюємо. Таким чином, зазначене зумовлює відсутність можливості України щодо досягнення переваги над противником у резервах за рахунок нарощування їх чисельності.

Про радіоелектронну боротьбу

Ще до початку подій 2014 року військово-політичне керівництво рф приділило значну увагу розвитку РЕБ. Показовим прикладом цього є створення у 2009 році у збройних силах рф окремого роду військ – військ РЕБ. Крім того, у складі зс рф створено потужний повітряний компонент засобів РЕБ, який забезпечує ефективне застосування військ (сил) та високоточної зброї. На озброєння противником було прийнято близько 60 типів сучасної техніки та засобів РЕБ, які відрізняються кращими технічними характеристиками, високою мобільністю, підвищеною захищеністю, малим часом розгортання та згортання, впровадженням нових технічних рішень, засобів автоматизації, спеціального програмного забезпечення тощо. Практично весь парк морально застарілої техніки було оновлено.

До основних переваг російської техніки РЕБ також можна віднести налагодження серійного виробництва засобів так званого "окопного РЕБ" ("Cілок", "Пітон", "Гарпун", "Піроєд", "Стриж", "Лісочок"), якими насичена тактична ланка військ російської федерації.Не дивлячись на те, що з початку широкомасштабної збройної агресії противник втратив значну частину зазначеної техніки, на сьогодні він продовжує утримувати суттєву перевагу у засобах РЕБ. На Куп’янському та Бахмутському напрямках противник фактично створив ешелоновану систему РЕБ, елементи якої постійно змінюють своє місцеположення.

Що стосується ЗС України, до 2022 року на їх озброєння були прийняті такі сучасні засоби РЕБ з БпЛА як "Буковель-АД", "Анклав", "Хмара", "Нота", які у подальшому добре себе зарекомендували у бойових умовах. Але не дивлячись на це на початок війни у частинах (підрозділах) РЕБ ЗС України близько 65 % зразків станцій перешкод були виробництва колишнього радянського союзу, а нових налічувалось лише 25 одиниць.

Зважаючи на обмежені можливості вітчизняного оборонно-промислового комплексу нарощування спроможностей з РЕБ було здійснено за рахунок міжнародної військової матеріально-технічної допомоги, шляхом отримання комплексів (засобів) виявлення та радіоелектронної боротьби з БпЛА, антидронових рушниць, тактичних мобільних систем пеленгації, комплексів РЕБ з бортовими радіолокаційними станціями тощо.

На сьогодні здійснюється нарощування спроможностей щодо боротьби з високоточною зброєю (ВТЗ) противника (КР, БпЛА) шляхом розгортання загальнонаціональної системи РЕБ "Покрова" з можливістю здійснення підміни супутникового радіонавігаційного поля ("спуфінгу"), подавлення супутникової радіонавігації по всій лінії бойового зіткнення та на більшій частині території України. Також продовжується розробка та впровадження в процеси управління елементів систем ситуативної обізнаності: "Графіт" – для автоматизованої передачі і відображення інформації про проліт малорозмірних БпЛА; "Кварц" – для збирання, оброблення, відображення даних та управління засобами радіоелектронної боротьби. На цей час нами практично досягнуто паритету щодо виконання завдань з РЕБ, що суттєво ускладнює можливість досягнення переваги як збройними силами рф, так і України, при застосуванні озброєння та військової техніки й військ у цілому.

Таким чином, покладаючись на стратегічну перевагу у воєнному, економічному, людському, природно-ресурсному та науковому потенціалі й відносно належних умовах для його реалізації окупаційні збройні сили й досі не спроможні повною мірою реалізувати замисли російського генерального штабу. Разом з тим слід відзначити, що попри це, протидія досягненню військово-політичних цілей державою-агресором дорогою ціною обходиться Україні та її Збройним Силам. Зазначене вище особливо гостро проявляється в нині в ході контрнаступальних дій у літньо-осінній період. Так де-факто ЗС України та інші складові сил безпеки та сил оборони, які беруть участь у відбитті збройної агресії, практично на усій лінії бойового зіткнення сторін та й в прикордонних з російською федерацією районах зіштовхнулися з необхідністю подолання проблеми військового паритету. У першу чергу його існування обумовлюють причини пов’язані з паритетом у повітрі, мінно-вибухових загородженнях, контрбатарейній та радіоелектронній боротьбі, створенні резервів.

Шляхи подолання позиційного характеру воєнних дій

Потреба уникнення переходу до позиційної форми воєнних дій, на кшталт "окопної війни" 1914-1918 рр., обумовлює необхідність пошуку нових та нетривіальних підходів до подолання військового паритету з противником.

Основними шляхами подолання позиційного характеру воєнних дій, який став проявлятися на лінії бойового зіткнення влітку 2023 року, слід вважати такі.

За напрямом набуття переваги у повітрі:

одночасне масоване застосування в єдиному бойовому порядку дешевих безпілотних імітаторів повітряних цілей та ударних БпЛА з метою перевантаження системи ППО противника, введення противника в оману щодо кількості справжніх цілей в нальоті та викриття елементів системи ППО противника;
полювання на БпЛА противника за допомогою своїх дронів-мисливців із сітками-пастками на борту з метою безпосередньої ліквідації загрози знищення озброєння та військової техніки й особового складу на полі бою з боку дронів-камікадзе;
застосування імітаторів випромінювань станції підсвічування цілі ЗРК середньої дальності в безпосередній близькості до лінії бойового зіткнення з метою зниження ефективності застосування плануючих керованих авіабомб по наших військах при переході у наступ (внаслідок того, що літаки-носії будуть здійснювати пуск КАБ з максимально можливих відстаней) та зниження інтенсивності дій пілотованої авіації через відмову пілотів здійснювати вильоти;
засліплення тепловізійних засобів розвідки та наведення БпЛА стробоскопами у нічний час з метою ускладнення (унеможливлення) нанесення ударів по позиціях військ (зразках ОВТ) у нічний час з використанням БпЛА, оснащених тепловізійними засобами наведення;
масоване використання засобів РЕБ (малогабаритних та переносних передавачів перешкод, антидронових рушниць тощо) на лінії бойового зіткнення сторін для боротьби з БпЛА противника з метою підвищення захищеності наземних сил від дій БпЛА противника.

За напрямом контрбатарейної боротьби:

нарощування локальних полів GPS для покращення роботи засобів навігації високоточних боєприпасів;
збільшення частки завдань з КББ, які вирішуються розвідувально-вогневими комплексами на базі БпЛА-камікадзе;
застосування засобів КББ у комплексі із заходами введення противника в оману;
нарощування спроможностей засобів артилерійської розвідки, наданих в межах міжнародної матеріально-технічної допомоги, за рахунок використання нестандартних налаштувань.

За напрямом подоланням глибокоешелонованої системи мінно-вибухових загороджень:

застосування під час пророблення проходів у мінно-вибухових загородженнях: сенсорів на основі технології LiDAR сканування для отримання ситуаційної інформації щодо пророблення проходів на місцевості; систем димопуску "Rosy" для приховування роботи загонів (груп) розгородження від засобів розвідки і ураження противника; пошкодженої техніки (без екіпажів), яка зберегла свої ходові можливості;
використання для пророблення проходів у мінно-вибухових загородженнях, які встановлені без заглиблення у ґрунт, реактивних авіаційних двигунів зі списаних літаків, водяних лафетних стволів (водометів) або промислових гідромоніторів, касетних артилерійських боєприпасів;
застосування для пророблення проходів у мінно-вибухових загородженнях міні-тунелепрокладачів з буром, плазмового руйнівника ґрунту (RВR), пустих рукавів для закачування газоподібної або рідкої вибухової речовини, ракет з паливно-повітряною вибуховою сумішшю;
використання антидронових рушниць для боротьби з розвідувальними БпЛА противника, що дозволить збільшити рівень прихованості загонів (груп) розгородження під час пророблення проходів у мінно-вибухових загородженнях.

За напрямом створення власних резервів та боротьби з резервами противника:

впровадження у діяльність органів військового управління Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів "Оберіг";
залучення більшої кількості громадян України до складу військового резерву;
створення автоматизованої системи контролю та обліку підготовки громадян України до військової служби та до національного спротиву;
розширення переліку категорій громадян України, з якими здійснюється підготовка до військової служби та до національного спротиву;
введення практики бойового стажування;

За напрямом РЕБ:

впровадження в процеси управління елементів систем ситуативної обізнаності "Покрова", "Графіт", "Кварц", а також обміну інформації, що отримується від засобів (комплексів) розвідки сил оборони;
нарощування спроможностей щодо моніторингу поточної радіоелектронної обстановки у районах ведення бойових дій за рахунок використання можливостей країн-партнерів. Зокрема нам необхідно надати можливість розширеного доступу до інформації від повітряних, морських та космічних засобів радіоелектронної розвідки;
нарощування спроможностей щодо ведення РЕБ з БпЛА під час ведення штурмових дій загальновійськовими підрозділами;
організація та ведення контррадіоелектронної протидії для виявлення, розпізнавання, локалізації та ураження джерел радіоелектронного випромінювання противника;
пошук можливостей щодо збільшення об’ємів виробництва комплексів РЕБ з БпЛА "Буковель-АД" на території України та за кордоном;
упорядкування використання засобів "окопного РЕБ", які надходять у війська від волонтерських організацій, з метою виключення випадків подавлення своїх БпЛА (ведення "дружнього вогню");
удосконалення існуючих та розробка нових вітчизняних комплексів РЕБ враховуючи перспективу ведення "електромагнітної боротьби" у всьому "електромагнітному спектрі", який охоплює значно ширший частотний діапазон (від γ-випромінювання до терагерцового випромінювання).

Управління військами

Важливе значення в процесі реалізації запропонованих шляхів виходу з позиційної війни має підвищення ефективності управління військами (силами). Це може бути здійснене за рахунок широкого використання сучасних інформаційних технологій у системі управління, що забезпечуватиме: формування єдиного інформаційного середовища; створення умов для інформаційної переваги; результативну координацію дії підпорядкованих військ (сил). У результаті зазначене дозволятиме випереджати противника у питаннях ситуаційної обізнаності та швидше приймати рішення та в цілому забезпечити досягнення мети проведення операції в умовах позиційної війни. Ключовими складовими, які впливатимуть на досягнення переваги у ситуаційній обізнаності, є процеси організації зв’язку, розвідки, спостереження та рекогносцировки.

Логістичне забезпечення

Одним з визначальних факторів, який суттєво впливає на успішність реалізації запропонованих шляхів зміни характеру війни та досягнення поставлених цілей, є раціональна організація логістичного забезпечення сил оборони держави.

Відбиття повномасштабної збройної агресії противника, ведення оборонних та контрнаступальних дій потребують величезної кількості ресурсів: людських, мобілізаційних, фінансових, матеріальних тощо. При цьому досвід ведення російсько-української війни свідчить про актуалізацію практично забутих концепцій, наприклад, таких як накопичення запасів ракет і боєприпасів, інших матеріально-технічних засобів. Після закінчення холодної війни, розпаду Радянського Союзу та блоку держав Варшавського договору ця концепція втратила актуальність, однак сьогодні вона набула важливого значення як для противника, так і для нашої держави.

Російські збройні сили витрачають велику кількість ракет і боєприпасів, але слід визнати, що певна підготовка до війни здійснювалась, тому росія на цей час зберігає та здатна ще значний час зберігати перевагу в озброєнні та військовій техніці, ракетах і боєприпасах, при цьому нарощуються можливості воєнної промисловості, попри введення провідними країнами світу безпрецедентних санкцій до держави-агресора.

Збройним Силам України надається велика матеріально-технічна допомога державами-партнерами, однак зважаючи на збільшену інтенсивність середньодобових витрат ракет і боєприпасів, здійснювати накопичення цих засобів у потрібних обсягах не вдається, оскільки розгорнуто великі за чисельністю збройні сили, тому усі матеріально-технічні засоби, які надаються в рамках матеріально-технічної допомоги, розподіляються між військовими формуваннями за пріоритетним принципом. Держави-партнери та члени блоку НАТО на цей час різко збільшують потужності виробництва озброєння та боєприпасів до нього, але цей процес є досить довготривалим. Для розгортання масштабного виробництва озброєння та військової техніки, ракет і боєприпасів, інших матеріально-технічних засобів, за різними оцінками, потрібно мінімум рік, а за деякими видами – два роки.

Для продовження ефективного знищення складів противника, порушення логістичних ланцюгів і збільшення плеча підвезення боєприпасів та інших матеріально-технічних засобів ЗС України потребують прийняття на озброєння ракет збільшеного радіуса дії, причому бажано власного виробництва.

Основними шляхами щодо підвищення ефективності логістичного забезпечення вбачаються: розвиток та нарощування спроможностей української оборонної промисловості; створення і розвиток в Україні асиметричного арсеналу озброєння та військової техніки; створення, виробництво і розгортання нової ракетної техніки. При цьому під час планування та організації логістичного забезпечення необхідно враховувати можливості противника щодо здійснення вогневого впливу на мобільну та стаціонарну складові сил та засобів логістичного забезпечення військ (сил).

Основні висновки

Перехід війни до позиційної форми призводить до її затягування та несе великі ризики як для Збройних Сил України, так і для держави у цілому. До того ж воно є вигідним противнику, що усіляко намагається відновлювати та нарощувати свою воєнну могутність.

Для виходу з позиційної форми на нинішньому етапі ведення війни в першу чергу необхідне: завоювання переваги у повітрі; подолання глибокоешелонованої системи мінно-вибухових загороджень; підвищення ефективності контрбатарейної та радіоелектронної боротьби; створення та підготовка необхідних резервів. Слід врахувати те, що суттєву роль у виході з позиційної форми ведення війни відіграє повсюдне використання у військовій справі інформаційних технології та раціональна організація логістичного забезпечення. Необхідність уникнення переходу від позиційної форми до маневреної, зумовлює необхідність пошуку нових та нетривіальних підходів до подолання військового паритету з противником.

Главнокомандующий ВСУ о том, как выиграть войну: перевод статьи Залужного в "The Economist"

Украина понимает, как вывести войну из позиционного состояния

В среду 1 ноября издание The Economist обнародовало обширную статью авторства главнокомандующего ВСУ Валерия Залужного о том, почему война перешла в состояние позиционной, и о том, как вывести ее из этого положения.

"СОВРЕМЕННАЯ ПОЗИЦИОННАЯ ВОЙНА И КАК В НЕЙ ПОБЕДИТЬ"

В. Ф. Залужный, Главнокомандующий Вооруженными Силами Украины, г. Киев.

Начав широкомасштабную вооруженную агрессию против Украины 24 февраля 2022 г., российская федерация спровоцировала начало беспрецедентного мирового кризиса безопасности, крупнейшего со времен окончания Второй мировой войны. Российский великодержавный шовинизм помноженный на больные имперские амбиции постепенно превращает начатый ею в центре Европы военный конфликт в вооруженное противостояние демократического и авторитарного политических режимов с перспективой его распространения и на другие регионы планеты с подобными геополитическими моделями (Израиль и Сектор Газы, Южная и Северная Корея, Тайвань и Китай и др.). Недостаточная действенность существующих мировых политических регуляторных механизмов в первую очередь ООН и ОБСЕ не оставляет Украине выбора, нежели восстановление ее территориальной целостности после широкомасштабной вооруженной агрессии в пределах международно признанных границ 1991 г. исключительно военной силой, решающую роль в которой играют ее Вооруженные силы (ВСУ).

Вступив в войну с более мощным противником, у которого много оружия и гораздо больший мобилизационный потенциал, Украина не только смогла его остановить, но и провести в 2022 году удачное контрнаступление и отбросить противника на многих направлениях. Народ Украины продемонстрировал свою готовность не на словах, а на деле положить душу и тело за свою свободу.

Однако в силу многих субъективных и объективных причин война на сегодняшнем этапе постепенно переходит в позиционную форму, выход из которой в исторической ретроспективе всегда был сложным как для ВС, так и для государства в целом. При этом затягивание войны, как правило, в большинстве случаев выгодно одной из сторон конфликта. В нашем конкретном случае – это российская федерация, поскольку это дает ей возможность восстанавливать и наращивать свое военное могущество. Поэтому особую актуальность в современных условиях приобретают вопросы осознания причин возникновения такой ситуации, поиска возможных путей выхода из нее и изменения характера и течения этой войны в пользу Украины.

Анализ нынешней ситуации, в которой находятся ВС Украины и другие составляющие сил обороны государства, свидетельствует, что для отхода от позиционной формы ведения военных действий необходимо: завоевание преимущества в воздухе; преодоление глубокоэшелонированной системы минно-взрывных заграждений (МВЗ); повышение эффективности контрбатарейной борьбы (КББ); создание и подготовка необходимых резервов; наращивание возможностей радиоэлектронной борьбы (РЭБ). Поэтому определение причин перехода военных действий к позиционной форме и поиск возможных путей выхода из этой ситуации, очевидно, должны осуществляться именно по этим основным составляющим. Следует заметить, что указанные выше составляющие никоим образом не нивелируют роль и место ракет и боеприпасов, артиллерийских систем, ракетных комплексов, средств РЭБ, других образцов вооружения и военной техники, предоставляемых партнерами. Они лишь дополняют их в контексте наращивания возможностей сил обороны за счет новых технологических решений и инновационных подходов на пути выхода из позиционного кризиса на линии столкновения. Рассмотрим такие причины более детально.

Причины перехода военных действий в позиционную форму

О завоевании преимущества в воздухе

Современное военное искусство предполагает завоевание преимущества в воздухе для успешного проведения масштабных наземных операций. Это отразилось как в доктринах вооруженных сил государств — членов НАТО, так и в руководящих документах вооруженных сил российской федерации.

Вооруженные Силы Украины вступали в войну, имея 120 самолетов тактической авиации, из которых только 40 были признаны технически пригодными к применению, и 33 зенитных ракетных дивизиона средней и малой дальности, из которых только 18 имели полностью исправную технику. Благодаря материально-технической помощи стран-партнеров Украина усилила свою авиацию и систему противовоздушной обороны. В частности, были получены самолеты истребительной и штурмовой авиации, а также вертолеты советского производства. Существенно было наращено количество зенитных ракетных комплексов (систем) преимущественно за счет средств западного производства, в частности переносных зенитных ракетных комплексов "Martlet", "Starstreak", "Javelin", "Piorun", "Mistral", "Stinger", "Grom", зенитных самоходных установок "Gepard", зенитных артиллерийских комплексов "Skynex", зенитных ракетных комплексов "Avenger", "Stormer", "Patriot", "Hawk", "IRIS-T", "NASAMS", SAMP-T, "Crotale-NG". Благодаря этому с начала широкомасштабной вооруженной агрессии российская федерация потеряла такое количество самолетов, которое примерно соответствует численности авиации одной воздушной армии, а вертолетов – примерно на 13 полков (бригад) армейской авиации. К тому же потери средств ПВО противника разных типов уже превышают 550 единиц. Несмотря на такие потери, на сегодняшний день противник продолжает удерживать существенное преимущество в воздухе, что затрудняет продвижение наших войск и является одним из ключевых факторов, который трансформирует характер военных действий в позиционную форму.

По разным оценкам, к концу 2023 года противник может нарастить количество авиации до 8 смешанных авиационных дивизий, поэтому на это обстоятельство следует обратить особое внимание. Но, несмотря на существенное количественно-качественное преимущество противника в авиации и средствах ПВО, он не может конвертировать его в полное господство в воздухе благодаря удачной работе наших подразделений непосредственного противовоздушного прикрытия войск, постоянно увеличивающих счет пораженных средств воздушного нападения. Это приводит к тому, что противник не чувствует себя спокойно в небе Украины, его авиация пытается не входить в зону действия наших зенитных средств и применяет авиационные средства поражения преимущественно с больших расстояний, что существенно снижает их эффективность. На первый план выходят беспилотные летательные аппараты противника, которые взяли на себя значительную долю задач пилотируемой авиации относительно воздушной разведки и поражения с воздуха.

О преодолении глубоко эшелонированной системы минно-взрывных заграждений

Следующей предпосылкой, трансформирующей характер военных действий в позиционную форму, является широкое применение минно-взрывных заграждений как противником, так и нашими войсками. Рассмотрим ситуацию относительно возможности преодоления таких заграждений нашими войсками.

По состоянию на 24 февраля 2022 г. Вооруженные Силы Украины имели ограниченный комплект сил, предназначенных для проработки проходов в минно-взрывных заграждениях. На их вооружении находились технически устаревшие образцы техники. Благодаря западным партнерам в ходе военных действий удалось несколько нарастить способности инженерных частей (подразделений) по проработке проходов за счет таких средств как M58 MICLIC, Wicent 1, NM189 Ingeniorpanservogn, но, учитывая беспрецедентные масштабы данных заграждений, даже таких возможностей объективно не хватает.

На сегодняшний день минно-взрывные заграждения противника на особо важных направлениях имеют большую плотность и достигают глубины до 15-20 км. Их прикрытие осуществляется разведывательными БпЛА, которые эффективно обнаруживают наши отряды (группы) разграждений и наводят на них средства огневого поражения. В случае успешной проработки проходов в МВЗ нашими войсками противник быстро восстанавливает минные поля в этих районах с помощью таких инженерных систем дистанционного минирования, как "Земледелие". В то же время Вооруженные Силы Украины не менее эффективно применяют минно-взрывные заграждения и разведывательно-огневые комплексы для выявления и уничтожения инженерных средств разминирования противника.

Такое положение приводит к тому, что наступательные действия обеих сторон происходят со значительными трудностями и большими потерями вооружения, военной техники и личного состава.

О контрбатарейной борьбе

В российско-украинской войне, как и в войнах прошлого, роль РВиА в огневом поражении остается достаточно значительной и, в зависимости от условий, направлений и районов действий, колеблется от 60 до 80% от общего объема выполняемых задач. Успех действий войск напрямую зависит от результативности ударов и огня, поэтому "охота" на средства огневого воздействия противника для обеих сторон приобретает приоритетное значение. Контрбатарейная борьба становится важной составляющей вооруженного противостояния. И, несмотря на заявления некоторых так называемых "военных аналитиков", разного рода публикации, в том числе и в российских СМИ, относительно постепенного ослабления россии, мы не имеем права занижать значимость и возможности российского вооружения, его средств разведки и противодействия, способности ВПК государства-агрессора поставлять в войска значительное количество как устаревших, так и современных образцов вооружения и военной техники. Мы должны реально оценивать угрозы, анализировать опыт и делать выводы.

Сразу после получения западного ракетно-артиллерийского вооружения Вооруженные Силы Украины достигли существенного преимущества и значительных успехов в КББ. Да, достаточно эффективно показали себя ВТБ типа "Excalibur" (155 мм снаряд) в борьбе с самоходной артиллерией, РЛС КББ. Однако со временем их возможности существенно снизились, поскольку система наведения на цель (с помощью GPS) очень чувствительна к воздействию средств РЭБ противника, что приводит к потере высокой точности боеприпасов.

Противник быстро научился применять новую тактику действий: рассредоточение (по-пушкам); огонь по максимальной дальности; использование новых средств РЭБ (система РЭБ "Поле 21") и т. д. Также противник достаточно широко и эффективно начал применять для КББ баражирующие боеприпасы типа "Ланцет" с "подсветкой" цели БпАК "Орлан", "Zala" и других, борьба с которыми достаточно сложна.

С целью удержания и увеличения преимущества в дуэльном противостоянии россияне за счет использования устаревших артиллерийских систем (Д-1, Д-20 и т. п.) значительно повысили плотность артиллерии и ее возможности по массированному применению обычных боеприпасов. Противник также нарастил производство и интенсивность применения высокоточных боеприпасов калибра 122 мм типа "Краснополь", наводимых на цели посредством подсветки цели дальномером из наземных КСП.

В качестве противодействия противнику мы вынуждены были привлекать к поражению его артиллерии реактивные артиллерийские системы типа "HIMARS". Однако на поражение указанных целей (артиллерия, РСЗО и т. п.) тратилась значительная часть имеющегося комплекта ракет. В настоящее время мы смогли за счет меньшего количества более качественных (точных) средств огневого поражения получить условный паритет с количественно превосходящей артиллерией противника.

О создании и подготовке необходимых резервов

По сравнению с Украиной у российской федерации почти втрое больший мобилизационный человеческий ресурс. Не добившись успеха в начальный период войны составом вооруженных сил мирного времени в сентябре 2023 года, противник начал частичную мобилизацию, которая продолжается и по сей день. Но воспользоваться преимуществом в мобилизационных человеческих ресурсах для создания существенного преимущества в численности боевого состава группировок войск, непосредственно воюющих против Украины, ему не удается.

Основные причины такого состояния имеют политическую, организационную и мотивационную природу. Так, президент россии путин накануне президентских выборов опасается проводить всеобщую мобилизацию в связи с возможными рисками роста социального напряжения в государстве и перерастания его в политический кризис. Противник имеет ограниченные возможности подготовки мобилизованных граждан и обеспечения их необходимым вооружением и военным имуществом. В связи со значительными потерями личного состава гражданское население россии стремится уклоняться от призыва и участия в ведении боевых действий.

В то же время следует учитывать, что, несмотря на то, что командованием Вооруженных Сил Украины постоянно проводится работа по усовершенствованию порядка создания и подготовки резервов, остаются проблемными некоторые вопросы. В частности, мы имеем ограниченные возможности по подготовке резервов на собственной территории, поскольку противник имеет возможность наносить ракетно-авиационные удары по учебным центрам и полигонам. Длительный характер войны, ограниченные возможности по ротации военнослужащих на линии боевого столкновения, пробелы в законодательстве, позволяющие вроде бы уклоняться от мобилизации, существенно снижают мотивацию граждан к прохождению военной службы. Эти проблемы нам известны, мы видим пути их решения и постоянно над этим работаем. Таким образом, это обуславливает отсутствие возможности Украины по достижению преимущества над противником в резервах за счет наращивания их численности.

О радиоэлектронной борьбе

Еще до начала событий 2014 года военно-политическое руководство россии уделило значительное внимание развитию РЭБ. Показательным примером этого является создание в 2009 году в вооруженных силах россии отдельного рода войск – войск РЭБ. Кроме того, в составе россии создан мощный воздушный компонент средств РЭБ, который обеспечивает эффективное применение войск (сил) и высокоточного оружия. На вооружение противником было принято около 60 типов современной техники и средств РЭБ, отличающихся лучшими техническими характеристиками, высокой мобильностью, повышенной защищенностью, малым временем развертывания и сворачивания, внедрением новых технических решений, средств автоматизации, специального программного обеспечения и т. д. Практически весь парк морально устаревшей техники был обновлен.

К основным преимуществам российской техники РЭБ также можно отнести налаживание серийного производства средств так называемого "окопного РЭБ" ("Селок", "Питон", "Гарпун", "Пироед", "Стриж", "Лесочек"), которыми насыщено тактическое звено войск российской федерации. Несмотря на то, что с начала широкомасштабной вооруженной агрессии противник потерял значительную часть указанной техники, на сегодняшний день он продолжает удерживать существенное преимущество в средствах РЭБ. На Купянском и Бахмутском направлениях противник фактически создал эшелонированную систему РЭБ, элементы которой постоянно меняют свое местоположение.

Что касается ВС Украины, к 2022 году на их вооружение были приняты такие современные средства РЭБ по БпЛА как "Буковель-АД", "Анклав", "Хмара", "Нота", которые в дальнейшем хорошо себя зарекомендовали в боевых условиях. Но, несмотря на это, на начало войны в частях (подразделениях) РЭБ ВС Украины около 65% образцов станций помех были производства бывшего советского союза, а новых насчитывалось только 25 единиц.

Ввиду ограниченных возможностей отечественного оборонно-промышленного комплекса наращивание способностей с РЭБ было осуществлено за счет международной военной материально-технической помощи, путем получения комплексов (средств) обнаружения и радиоэлектронной борьбы с БпЛА, антидроновых ружей, тактических мобильных систем пеленгации, комплексов РЭБ с бортовыми радиолокациями станциями и т. д.

На сегодняшний день осуществляется наращивание способностей по борьбе с высокоточным оружием (ВТО) противника (КР, БпЛА) путем развертывания общенациональной системы РЭБ "Покрова" с возможностью осуществления подмены спутникового радионавигационного поля ("спуфинга"), подавление спутниковой радионавигации по всей линии боевого столкновения и большей части территории Украины. Также продолжается разработка и внедрение в процессы управления элементов систем ситуативной осведомленности: "Графит" – для автоматизированной передачи и отображения информации о пролете малоразмерных БпЛА; "Кварц" – для сбора, обработки, отображения данных и управления радиоэлектронной борьбы. В настоящее время нами практически достигнут паритет по выполнению задач по РЭБ, что существенно усложняет возможность достижения преимущества как вооруженными силами рф, так и Украины, при применении вооружения и военной техники и войск в целом.

Таким образом, полагаясь на стратегическое преимущество в военном, экономическом, человеческом, природно-ресурсном и научном потенциале и относительно надлежащих условиях для его реализации оккупационные вооруженные силы до сих пор не способны в полной мере реализовать замыслы российского генерального штаба. Вместе с тем следует отметить, что, несмотря на это, противодействие достижению военно-политических целей государством-агрессором дорогой ценой обходится Украине и ее Вооруженным Силам. Указанное выше особенно остро проявляется в настоящее время в ходе контрнаступательных действий в летне-осенний период. Так, де-факто ВС Украины и другие составляющие сил безопасности и сил обороны, участвующих в отражении вооруженной агрессии, практически на всей линии боевого столкновения сторон и в приграничных с российской федерацией районах столкнулись с необходимостью преодоления проблемы военного паритета. В первую очередь его существование обуславливают причины, связанные с паритетом в воздухе, минно-взрывных заграждениях, контрбатарейной и радиоэлектронной борьбе, создании резервов.

Пути преодоления позиционного характера военных действий

Потребность в том, чтобы избежать перехода к позиционной форме военных действий, типа "окопной войны" 1914—1918 гг., обусловливает необходимость поиска новых и нетривиальных подходов к преодолению военного паритета с противником.

Основными путями преодоления позиционного характера военных действий, который стал проявляться на линии боевого столкновения летом 2023 года, следует считать следующие.

По направлению преимущества в воздухе:

одновременное массированное применение в едином боевом порядке дешевых беспилотных имитаторов воздушных целей и ударных БпЛА с целью перегрузки системы ПВО противника, введение противника в заблуждение относительно количества действительных целей в налете и разоблачения элементов системы ПВО противника;
охота на БпЛА противника с помощью своих дронов-охотников с сетками-ловушками на борту с целью непосредственной ликвидации угрозы уничтожения вооружения и военной техники и личного состава на поле боя со стороны дронов-камикадзе;
применение имитаторов излучений станции подсветки цели ЗРК средней дальности в непосредственной близости к линии боевого столкновения с целью снижения эффективности применения планирующих управляемых авиабомб по нашим войскам при переходе в наступление (вследствие того, что самолеты-носители будут производить пуск КАБ с максимально возможных расстояний) и снижение интенсивности действий пилотируемой авиации из-за отказа пилотов совершать вылеты;
ослепление тепловизионных средств разведки и наведения БпЛА стробоскопами в ночное время с целью усложнения (невозможности) нанесения ударов по позициям войск (образцам ВВТ) в ночное время с использованием БпЛА, оснащенных тепловизионными средствами наведения;
массированное использование средств РЭБ (малогабаритных и переносных передатчиков помех, антидроновых ружей и т.п.) на линии боевого столкновения сторон для борьбы с БпЛА противника с целью повышения защищенности наземных сил от действий БпЛА противника.

По направлению контрбатарейной борьбы:

наращивание локальных полей GPS для улучшения работы средств навигации высокоточных боеприпасов;
увеличение доли задач по КББ, которые решаются разведывательно-огневыми комплексами на базе БпЛА-камикадзе;
применение средств КББ в комплексе с мерами введения противника в заблуждение;
наращивание способностей средств артиллерийской разведки, предоставленных внутри международной материально-технической помощи, за счет использования нестандартных настроек.

По направлению преодоления глубокоэшелонированной системы минно-взрывных заграждений:

применение при проработке проходов в минно-взрывных заграждениях: сенсоров на основе технологии LiDAR сканирования для получения ситуационной информации о проработке проходов на местности; систем дымопуска "Rosy" для сокрытия работы отрядов (групп) разграждения от средств разведки и поражения противника; поврежденной техники (без экипажей), сохранившей свои ходовые возможности;
использование для проработки проходов в минно-взрывных заграждениях, установленных без углубления в грунт, реактивных авиационных двигателей из списанных самолетов, водяных лафетных стволов (водометов) или промышленных гидромониторов, кассетных артиллерийских боеприпасов;
применение для проработки проходов в минно-взрывных заграждениях мини-туннелепрокладчиков с буром, плазменного разрушителя грунта (RВR), пустых рукавов для закачки газообразного или жидкого взрывчатого вещества, ракет с топливно-воздушной взрывчатой смесью;
использование антидроновых ружей для борьбы с разведывательными БпЛА противника, что позволит увеличить уровень скрытности отрядов (групп) разграждения при проработке проходов в минно-взрывных заграждениях.

По направлению создания собственных резервов и борьбы с резервами противника:

внедрение в деятельность органов военного управления Единого государственного реестра призывников, военнообязанных и резервистов "Оберег";
привлечение большего количества граждан Украины в состав военного резерва;
создание автоматизированной системы контроля и учета подготовки граждан Украины к военной службе и национальному сопротивлению;
расширение перечня категорий граждан Украины, с которыми осуществляется подготовка к военной службе и национальному сопротивлению;
введение практики боевой стажировки;

По направлению РЭБ:

внедрение в процессы управления элементов систем ситуативной осведомленности "Покров", "Графит", "Кварц", а также обмена информацией, получаемой от средств (комплексов) разведки сил обороны;
наращивание возможностей мониторинга текущей радиоэлектронной обстановки в районах ведения боевых действий за счет использования возможностей стран-партнеров. В частности, нам необходимо предоставить возможность расширенного доступа к информации от воздушных, морских и космических средств радиоэлектронной разведки;
наращивание способностей по ведению РЭБ по БпЛА при ведении штурмовых действий общевойсковыми подразделениями;
организация и ведение контррадиоэлектронного противодействия для выявления, распознавания, локализации и поражения источников радиоэлектронного излучения противника;
поиск возможностей по увеличению объемов производства комплексов РЭБ по БпЛА "Буковель-АД" на территории Украины и за рубежом;
упорядочение использования средств "окопного РЭБ", поступающих в войска от волонтерских организаций, с целью исключения случаев подавления своих БпЛА (ведение "дружественного огня");
усовершенствование существующих и разработка новых отечественных комплексов РЭБ, учитывая перспективу ведения "электромагнитной борьбы" во всем "электромагнитном спектре", который охватывает значительно более широкий частотный диапазон (от γ-излучения до терагерцового излучения).

Управление войсками

Немаловажное значение в процессе реализации предложенных путей выхода из позиционной войны имеет повышение эффективности управления войсками (силами). Это может быть осуществлено за счет широкого использования современных информационных технологий в системе управления, обеспечивающей: формирование единой информационной среды; создание условий для информационного предпочтения; результативную координацию деяния подчиненных войск (сил). В результате это позволит опережать противника в вопросах ситуационной осведомленности, быстрее принимать решения и в целом обеспечить достижение цели проведения операции в условиях позиционной войны. Ключевыми составляющими, влияющими на достижение превосходства в ситуационной осведомленности, являются процессы организации связи, разведки, наблюдения и рекогносцировки.

Логистическое обеспечение

Одним из определяющих факторов, существенно влияющих на успешность реализации предложенных путей изменения характера войны и достижения поставленных целей, является рациональная организация логистического обеспечения сил обороны государства.

Отражение полномасштабной вооруженной агрессии противника, ведение оборонительных и контрнаступательных действий требует огромного количества ресурсов: человеческих, мобилизационных, финансовых, материальных и т. д. При этом опыт ведения российско-украинской войны свидетельствует об актуализации практически забытых концепций, таких как накопление запасов ракет и боеприпасов, других материально-технических средств. После окончания холодной войны, распада Советского Союза и блока государств Варшавского договора эта концепция утратила актуальность, однако сегодня она приобрела важное значение как для противника, так и для нашего государства.

Российские вооруженные силы тратят большое количество ракет и боеприпасов, но следует признать, что определенная подготовка к войне осуществлялась, поэтому россия в настоящее время сохраняет и способна еще значительное время сохранять преимущество в вооружении и военной технике, ракетах и боеприпасах, при этом наращиваются возможности военной промышленности, несмотря на введение ведущими странами мира беспрецедентных санкций в отношении государства-агрессора.

Вооруженным Силам Украины предоставляется большая материально-техническая помощь государствами-партнерами, однако ввиду увеличенной интенсивности среднесуточных расходов ракет и боеприпасов осуществлять накопление этих средств в нужных объемах не удается, поскольку развернуты большие по численности вооруженные силы, поэтому все материально-технические средства, которые предоставляются в рамках материально-технической помощи, распределяются между военными формированиями по приоритетному принципу. Государства-партнеры и члены блока НАТО в настоящее время резко увеличивают мощности производства вооружения и боеприпасов к нему, но этот процесс достаточно длительный. Для развертывания масштабного производства вооружения и военной техники, ракет и боеприпасов, других материально-технических средств, по разным оценкам, требуется минимум год, а по некоторым видам – два года.

Для продолжения эффективного уничтожения складов противника, нарушения логистических цепочек и увеличения плеча подвоза боеприпасов и других материально-технических средств ВС Украины нуждаются в принятии на вооружение ракет увеличенного радиуса действия, причем желательно собственного производства.

Основными путями повышения эффективности логистического обеспечения видятся: развитие и наращивание способностей украинской оборонной промышленности; создание и развитие в Украине асимметричного арсенала вооружения и военной техники; создание, производство и развертывание новой ракетной техники. При этом при планировании и организации логистического обеспечения необходимо учитывать возможности противника по осуществлению огневого воздействия на мобильную и стационарную составляющие сил и средств логистического обеспечения войск (сил).

Основные выводы

Переход войны к позиционной форме приводит к ее затягиванию и несет большие риски как для Вооруженных Сил Украины, так и для государства в целом. К тому же это выгодно противнику, который всячески пытается восстанавливать и наращивать свое военное могущество.

Для выхода из позиционной формы на нынешнем этапе ведения войны в первую очередь необходимо: завоевание превосходства в воздухе; преодоление глубокоэшелонированной системы минно-взрывных заграждений; повышение эффективности контрбатарейной и радиоэлектронной борьбы; создание и подготовка необходимых резервов. Следует учесть, что существенную роль в выходе из позиционной формы ведения войны играет повсеместное использование в военном деле информационных технологий и рациональная организация логистического обеспечения. Необходимость избежать перехода от позиционной формы к маневренной обусловливает потребность в поиске новых и нетривиальных подходов к преодолению военного паритета с противником.