Монтаж - сайдинг металевий: пароізоляція, обрешітка

Серед великої кількості способів обшивки будинку саме сайдингу належить лідерство. Але цей матеріал не завжди буває достатньо міцний, виняток становить лише металевий варіант покриття. Він має кілька видів і повинен монтуватися строго за спеціальною технологією, яка заслуговує спеціального огляду.

Види сайдингу металевого

Застосування металевого сайдингу покликане не тільки захистити фасад від руйнівних впливів навколишнього середовища, але і забезпечити приємний зовнішній вигляд поверхні. Покриття сайдингом дозволяє оселі простояти не менш півсотні років, і в процесі роботи з ним треба застосовувати добірні елементи.

Корабельна дошка

«Корабельна дошка» іменується так невипадково, адже її зовнішній вигляд схожий на матеріал, служить для обшивки дерев'яних суден. Перевагою такої конструкції фахівці вважають простий монтаж і подальша експлуатація. Панелі захищені від впливу полум'я і екологічно безпечні, в довжину становлять до 6 м.

Блок-хаус

«Блок-хаус» зовні нагадує колоду, причому відтворюється не тільки колір і форма, але і текстура натурального матеріалу. На відміну від природного зрубу немає необхідності обробляти матеріал антисептиками або фарбувати. Монтаж поверх обрешітки дає можливість утеплити конструкцію додатково; конструкція легка і навантаження на стіну, а також фундамент порівняно малий. Установка можлива в будь-який сезон року.

Евробрус

«Євробрус» є металевим аналогом бруса і перевершує його за рівнем пожежної безпеки. Можна ставити такий тип панелей і вертикально, і горизонтально. Випуск за індивідуальними замовленнями допомагає економити гроші, тому що виключається нарізка, підгонка панелей під точні розміри.

Особенности расчета

Розрахувати кількость металевого сайдингу не прото. Майже завжди варто звертатися до фахівців, оскільки будь-які вимірювання і прорахунок за допомогою онлайн-калькулятора недостатньо надійні.

Найбільш точно робочу площу можна заміряти тільки після того, як буде покладена обрешетка - саме тоді підраховують довжину і висоту стін.

Покрокова інструкція кріплення

Підготовка

Починати роботу слід з розкрою матеріалу: смуг і окремих листів. Дуже важливо не допустити помилок на цій стадії і виконати роботу як слід. Плівку з металу потрібно було знімати перед початком монтажу. При роботі знадобляться ножиці або пила металева.

Болгаркою обрізати листи сайдинга не можна - легко деформувати захисне покриття і спровокувати прискорену корозію. За допомогою перфоратора легко виконати додаткові отвори для кріплення. Використовуючи пуансон, можна відштампувати отвори, загинаючи метал після його розрізання.

Також необхідно використовувати насадки на дрилі, щоб вкручувати саморізи з ущільненням. Користуватися скобами не дуже раціонально, так як фахівці вважають їх недостатньо надійними.

Обрешітка

Така підсистема, як обрешітка, покликана забезпечити міцність основи для лицьового покриття. У проміжку між профілями часто укладають матеріали, що захищають від попадання вологи і відтоку тепла назовні. Решетування робиться з дерева і металу, обидва типи відрізняються своїми сильними і слабкими сторонами. Деревина відрізняється екологічною чистотою і дозволяє легко встановити зверху планки з металу, але вона недостатньо довговічна, тому вкладені кошти швидко втратяться.

Доцільно брати брус розміром 5х5 см, причому обов'язково оцінюється вологість дерева - вона не повинна перевищувати 14%. До початку робіт відповідальні господарі або досвідчені будівельники завжди обробляють натуральний матеріал антипіренами і антисептиками. Металевий каркас створюється або на профілях з ГКЛ, або на вентильованих прогонах, полегшують пропуск повітря всередині. Визначення зазору відштовхується від специфіки побудови та виду сайдингу: зазвичай він становить 30 см, і лише в одиничних ситуаціях потрібно збільшити проміжок до 0,5 м.

Рейки обрешітки ставлять на нижні і верхні краї будинку, на кути і на стики стін. При установці сайдинга по вертикалі крок кріплення спрямовується горизонтально. Там, де знаходяться отвори для дверей і вікон, рейки слід монтувати одну до іншої, щоб монтаж був правильним і ідеально точним.

Пароізоляція та гідроізоляція

Шматки теплоізоляційних матеріалів кладуть в розриви між частинами профілю або дерев'яними дошками. Над ними поміщається скловолокно у вигляді плівки, завдяки якій вода буде виходити назовні, але не потрапляти всередину утеплювача. Пароізоляційний шар до дерев'яного каркасу приєднується степлером, а до профілю приклеюється.

В тому і в іншому випадках місця стиків покриваються скотчем. При роботі уважно стежать, щоб ізолює пар плівка не натягувалася надмірно і не провисала навіть незначно; тільки після завершення ізоляційних робіт технологія дозволяє починати монтаж лицьового матеріалу.

Монтаж сайдингу

Монтаж сайдингу починають з визначення максимально точного місця, де повинна бути закріплена стартова планка. Шукають це місце, встановлюючи найбільш низьку точку будинку по відношенню до лінії горизонту. За будівельним рівнем роблять пряму лінію на 3-4 см вище такої точки - це і буде лінія для нижньої межі першої смуги. Монтувати сайдинг над цоколем будівлі можна тільки за умови використання водозливних планок. Такі конструкції робляться на замовлення, причому підготовка ескізу і встановлення точних розмірів залежать від самого замовника.

Стиковка може бути проведена без зазору між планками, впритул. Інтенсивність теплового розширення металу значно менше, ніж навіть у найкращих варіантів пластика і вінілу. Саморізи або цвяхи рекомендується монтувати з розривом 20-30 см.

На цій фазі робіт потрібно також обшити відкоси для дверей і вікон, використовуючи планки укосів. Ширину конструкції підбирають з урахуванням глибини і того, наскільки велика товщина обрешітки. Відливні деталі розміщують в нижній частині вікон. Має сенс збирати композицію таким чином, щоб все планки для дверей і вікон розташовувалися на єдиному рівні, тоді вигляд фасаду стане симетричним і досить гарним. Кріплення рядових смуг робиться точно так же, як і у випадку з вініловими панелями: кожен наступний по висоті блок насувається на попередній до тих пір, поки не клацне замок.

Щоб з'єднувати смуги, фахівці рекомендують застосовувати складні Н-з'єднання. Але цілком можна при обшивці відмовитися від цього елемента і ставити смуги внахлест. Підвищити стійкість з'єднання допомагає зрізання замку з однієї зі сторін блоку сайдингу.