ICO/IEO/IPO/LBP
Які бувають види сейлів?
ICO (Initial Coin Offering) — вид залучення інвестицій у вигляді продажу токенів для невеликого кола людей за цінами, які часто нижчі, ніж після лістинга на біржі.
IEO (Initial Exchange Offering) — те ж саме, що й ІСО, але проводять його на біржах СЕХ. У більшості випадків на хороших біржах ікси будуть завжди, але алокації зовсім маленькі або невелика ймовірність потрапити. Також існує варіант потрапляння через перепідписку для власників токена якоїсь із бірж. Наведу приклад на кейсі Binance.
Снепшот — знімок/запис вашого балансу/дій на акаунті на якийсь момент.
- Binance оголошує IEO якогось проєкту;
- Публікує посилання, де треба зареєструвати свій акаунт у сейл;
- Далі відбувається снепшот вашого балансу;
- Потім пул наград ділиться серед усіх учасників у відсотковому співвідношенні з його внеском у BNB.
Алокації в подібних сейлах дуже маленькі, так як реальних холдерів BNB дуже багато і там величезні сумки, які були набрані 1-3-10$ за BNB, а пул нагород один для всіх. І якщо розділити нагороди на всіх, виходить дуже мало.
IPO (Initial Public Offering) — те ж саме, що й ІСО, однак цей термін використовується на фондовому ринку. Зустрічати ви його будете рідко, тому що криптокомпанії дуже рідко виходять на фондовий ринок. За останній рік таке було тільки з Coinbase. Про такі кейси ви будете чути звідусіль, так що таке пропустити дуже важко. Звичайним людям брати там участь не дуже цікаво, оскільки там потрібні «білі» гроші, величезна кількість папірців та інших моментів, а іксів там не набагато більше, ніж у крипті, так що немає сенсу звертати багато уваги на велику кількість секторів.
LBP (Liquidity Bootstrapping Pool) — по факту, система-розподільник, яка малює ціну, виходячи з попиту. Найчесніший спосіб проведення сейлів - ІМО. Є мінімальна ціна, є гранична, решту вирішує попит. Зазвичай на таких аукціонах ціна від початкової йде вниз через постійні докидання в нього токенів. Виглядає це наступним чином.
Що взагалі треба робити у всіх сейлах?
Сенс у тому, щоб потрапити в це «закрите» коло людей, які зможуть купити токен у самого проєкту і намагатись продати на максимальних іксах на TGE. Купувати після лістингу на біржі — це чистої води лудоманство, оскільки минулого у графіка ще немає і ви не зможете застосувати ТА, ПА і т.д.
Де шукати?
Зараз є величезна кількість сейлів, але багато хто дізнається про них в останній момент. Для пошуку є багато ресурсів починаючи від банального запиту в Twitter і пошуку по підписках різних інфлюенсерів, публічних осіб, власників криптофондів і т.д.
Звісно, всі такі люди будуть шиллити свої інтереси або сумки, так що варто уважно аналізувати проєкти, а як це робити, розповім трохи пізніше. Дивіться на тих, кому важливе своє ім‘я та репутація. Не бійтеся заглиблюватися у нетрі й залазити в ті кути, в які ніхто навіть не дивиться.
Другий варіант — різні сайти-агрегатори. Із безкоштовних мені Crypto Fundrasind. В цілому зручний сайт, має купу розділів.
Також є багато різних твіттерів, на які варто підписатися, однак треба слідкувати не за їхніми твітами, а за тим, на кого вони підписані, тому що багато хто з них має свої інтереси (алокації або $) і ви можете в кращому випадку втратити свій час або гроші.
Зараз на всілякі лаунчпади, майданчики та подібні місця не дивлюсь, тому що на більшості треба тримати токен платформи, що стає часто невигідно. Шукайте ті місця, в яких або нічого не треба мати, або є отримання алокації за якісь активності, або де можна брати участь за USDT. Також можете слідкувати за тими, хто вам подобається і брати участь у сейлах на тих майданчиках, в яких будуть виходити дані проєкти, а не у всьому підряд.
Як аналізувати?
Завжди треба дивитись усе в комплексі, всі аспекти важливі. Для вас ніколи не буде проєкту, в якому все буде ідеально, так що треба підходити до проєкту комплексно.
Команда.
Якщо команда вже з якимись крутими чуваками, які запускали успішні проєкти, шанс, що вони накосячать набагато менший, і в людей відповідно більше довіри до цього проєкту. Подивитися їхнє минуле можна через Linkedin.
Фонди.
Багато хто шукає проєкти, у яких виключно топові фонди, але зараз це не панацея. Сьогодні у фондів настільки багато грошей, що вони іноді кидають у все підряд, аби гроші працювали. Для них закрити раунд у декілька десятків мільйонів може взагалі не бути проблемою, оскільки для них це пару відсотків їхнього депозиту. Щоб відрізнити якість фондів, раджу заходити на їхні сайти і дивитися портфоліо. Чим більший відсоток проєктів, які ви знаєте і вони торгуються на топових біржах, тим кращий фонд. Якщо портфоліо немає, заходимо на Crunchbase і дивимось, куди заносив цей фонд. Даний додаток має і платну підписку, але для звичайного юзера вистачить і безкоштовної версії.
Ті, за ким можна дивитись: A16Z, Sequoia Capital, Polychain, Parafi, Paradigm, DradonFly, Framework, Multicoin та багато інших.
Також є ціла табличка фондів із їхньою градацією:
https://docs.google.com/spreadsheets/d/1saqKNeo9pSl-m_Xa9jVpFyPfg8faCXn6lZ3TEtTKz5Y/edit#gid=0
Як зрозуміти, що в проєкт зробив внесок певний фонд? Twitter/Medium проєкту, за яким ви слідкуєте (вони обов‘язково про це напишуть, так як це круто і проєкти завжди «хизуються, якщо в них заніс топ-фонд) і сайт цього фонду, про який проєкт пише. Напиклад, NYM говорить про те, що в нього занесли Polychain Capital.
Потреба в токені.
Завжди треба звертати увагу на те, навіщо проєкту потрібен токен. Часто буває таке, що токен проєкту взагалі не потрібен і вони роблять його просто, щоб зібрати грошей з інвесторів. Так нам взагалі нецікаво, оскільки це може вийти в плюс, але нікому цей токен не буде потрібен і він одразу покотиться в нуль.
Юзабіліті токена завжди треба шукати в документації проєкту і дивитись, за що він відповідає. Зазвичай, чим більше всіляких прикольних фіч, тим краще. Ще, я б завжди дивився на можливість його спалювання та подібних механізмів зменшення кількості токенів у оберті.
Метрики.
Вестинг — блокування і метод розподілення токенів. Наприклад, проєкт говорить, що вестингу не буде і тоді на TGE ви отримуєте всі 100% токенів. У випадку, якщо проєкт говорить про річний вестинг, ми повинні 100% поділити на 12 місяців та отримати 8.3%. В такому випадку, щомісячний разлок буде нам дорівнювати 8.3% щомісяця.
Клиф (також лок) — блокування токенів. Приклад із проєктом GODS, який виходив на Coinlist (найпопулярніший майданчик ІСО).
50% of tokens become freely transferable after a 90 days cliff (on or around January 11, 2022), the remaining 50% unlock linearly over 12 months.
А це означає, що 50% токенів тобі дадуть після кліфу (локу) в 90 днів (дату, з якої треба відраховувати кліф, проєкт часто згадує сам, в іншому випадку, кліф починається після того, як закрився збір у паблік раунд), а інші 50% розблокують лінійно (це вестинг) протягом 12 місяців, виходить 4.2% щомісяця.
Майже кожен перед тим, як заліститись на біржу, збирає гроші на свій розвиток, розповім стандартну схему, але зараз є купа варіацій.
TGE — Token Generating Event. Випуск і розподіл токенів на гаманці/акаунти користувачів, які брали участь в ICO/IDO і т.д.
- Pre-seed/Seed sale — найбільш ранній раунд (ну і найменша ціна, звісно ж) — вигаданий для головних партнерів, ангел-інвесторів і подібних особистостей. На ньому найнижча ціна, але й найдовші вестинги. Зазвичай туди потрапляють ті, хто може принести більше користі для проєкту в довгостроковій перспективі. Локи мінімум 1-2 роки.
- Private sale — зазвичай дорожчий, ніж seed та більша кількість людей, але потрапити туди теж неймовірно складно для людини «з вулиці». Часто цей раунд для «важливих дядьок» із великими грошима. Туди потрапляють фонди й інфлюенсери, ті, хто можуть допомогти не тільки $, але й маркетингом. Разлок даного раунду не млже бути швидким, як мінімум 9-12 місяців.
- Public sale — продаж токенів усим бажаючим за найбільш «невигідною» ціною, зате без вестингів (або з найшвидшими на фоні привату/сіда), купив — зачекав на лістинг — продав — забрав ікси. Ось саме у Public Sale таким простим роботягам, як ми і залишається брати участь, тому говорити будемо про нього. Треба розуміти, що в пабліку сидить 90% фліпперів. Купити й продати, ніякої віри у проєкт і холд. Тому те, що на паблік раунд виділяють занадто багато, може вплинути на курс монети на старті торгів, тому часто на паблік сейл виділяють не більш, ніж на 10-15% від усього саплая.
- Team & Advisors — команда та едвайзери. Ті люди, які не платять нічого за токени. Тім виділяє собі токени як людям, які розвивають проєкт, а едвайзери отримують токени за свою допомогу в запуску/виходах на фонди та інше. Дуже погано, якщо у проєкта є дуже швидкий разлок токенів команди та едвайзерів. Так як зібралась команда фліпперів і вони просто хочуть налутати $ як можна швидше. Кліф у едвайзерів хоча б 5 місяців, у команди — не менше, ніж рік. Відсоток від усього саплаю — не більший, ніж 25%.
- Liquidity — те, скільки % команда виділяє на ліквідність DEX/CEX.
- Marketing & Treasury — фрішні токени проєкту, якими можуть платити інфлам за маркетинг, роздати AirDrop користувачам. % токенів на цю статтю витрат не повинен бути більшим, ніж 10%. Ці токени не йдуть у склянку, вони призначені для різних витрат, які прорахувати на стадії запуску проєкту майже не можна.
- Метрики — це чиста математика. Тут головне — це вміти додавати, віднімати, множити та ділити числа, так що нічого важкого немає. Треба аналізувати дистрибуцію токенів, скільки % токенів у команди/сіда/привата/партнерів, який в них період вестингу, який % токенів виділено на маркетинг/AirDrop та інший ком‘юніті-двіж, а також, який % токенів виділено на сам паблік сейл і найважливіше — які в них ціни.
Як порахувати ікси?
Token Release Schedule — графік розподілу токенів на час життя всього проєкту.
Часто такий документ виглядає приблизно ось так.
Даний папірець нам потрібен для того, щоб зрозуміти, скільки монет буде на ринку в певний момент. Для фліпу дивимось на ліву частину графіку, а для холду на решту частини, але це зовсім інша історія.
У проєкта завжди є Initial Market Cap і в першу чергу вона нам потрібна. Якщо простими словами, то це те, скільки проєкт буде коштувати на самому старті.
Якщо у проєкту початкова капіталізація вища від усього сегменту, то іксів там багато бути не може.
Часто метрики можна знайти на сайті проєкту. Їх завжди треба порівнювати з конкурентами по сектору. Для порівняння краще за все використовувати Coingecko, CoinMarketCap, DropsTab.
Як збільшити шанси потрапляння.
Ні для кого не є секретом, що потрапити в сейли неймовірно складно. Для збільшення шансів треба мультиачити, але це не завжди актуально і поговоримо ми про це в наступному уроці.
Зараз хочу розповісти про варіант, про який вам мало хто розповість. На даний момент треба навчитись приносити користь проєкту. На ринку настільки багато грошей, що їх можна взяти де завгодно, а інших ресурсів дуже не вистачає. Що можна дати? Скажу чесно, що універсальної відповіді немає і для кожного буде щось своє. Хтось може перекладати сайти, допомагати з ком‘юніті, приносити нові зв‘язки, допомагати в розробці та багато іншого. Як кажуть, хто на що вчився, але найголовніше, що не лінується.
Лайфхаки.
По-перше, для спрощення роботи завжди виписуйте головні плюси та мінуси проєкту та підбивайте підсумки. «Шаблон» можете подивитись у будь-якому з ресьорчів у нашому каналі 2ТОР Research. Часто ми дивимось на одні й ті самі аспекти.
По-друге, хочу сказати: проводьте як можна більше часу в телеграм-чатах проєктів або їхніх діскордах. Показуйте проєкту, що ви в ньому зацікавлені та задовбуйте адмінів та команду важкими та цікавими питаннями. З часом можете почати пушити якісь свої пропозиції та розвивати себе як особистість у світі крипти.
По-третє, ходіть на різні івенти та знайомтесь, пропонуючи себе хоч у якихось формах і не бійтеся бути новачком. Всі з чогось починали, але поступово зростали.
Останнє, що хочу сказати — це те, що в різні пули ні в якому разі не варто лізти. Зазвичай люди перепродають вам частину своєї алокації, забираючи 10-20% прибутку і далі взагалі не переймаються за проєкти, через що їхня якість далеко не найкраща, тому що знову ж таки, топовим проєктам окрім грошей потрібна якась користь від інвесторів, яку пули дати не можуть.