Як працює мозок під час сну?

15.12.20 ⏰5 хв

До чого тільки не дійшло людство: ракети в космос запускаємо, створюємо все досконалішу техніку, ми чимало знаємо про світ поза Сонячною системою, але спробуйте відповісти на питання "що відбувається у нас в голові буквально щоночі" і зловите себе на ступорі. Саме це змусило вчених взятися за вивчення мозкової активності людини під час сну ще століття тому. Ділимось з Вами висновками, до яких вони дійшли починаючи від 1952 року.

Дослідження Вільяма Демента, професора Стенфордського університету

Перше до чого дослідники дійшли, спостерігаючи за електричною мозковою активністю піддослідних — це фаза швидкого руху очей. Саме під час цієї фази людина бачить сни.

Спочатку вчені подумали, що обладнання дало збій, оскільки воно раптово почало показувати та зафіксовувати швидкий рух очей. Проте багів з технікою не було, що дало можливість дійти до висновку про поділ сну на фази: швидкі та повільні.

Повільний сон розбивається на декілька етапів, кожен з яких має більшу глибину сну.

Ознакою першої, найменш глибокої, стадії повільного сну є сповільнений рух очей, а мозкові хвилі коливаються на відносно високій частоті 4-7 герц.

З іншого боку, найглибша стадія швидкого сну характеризується низькою частотою – нижче 4 герц.

Протягом цієї частини сну людина найменше реагує на зовнішні подразники та рідше прокидається.

Люди бачать сновидіння під час швидкої фази сну.

Особи, які брали участь в експерименті, пам'ятали що їм снилося, коли їх будили під час фази швидкого сну.

Наступним відкриттям вченого стало, що у фазі швидкого сну мозок людини активний так само як і вдень. На основі цього Вільям Демент висунув гіпотезу, що людський мозок в різних періодах доби функціонує по-різному.

Експеримент французького дослідника Мішеля Жуве

А далі естафету досліджень перейняв француз Мішель Жуве.

Так от, вчений спеціально подразнював стовбур головного мозку у піддослідних тварин. Це дало йому можливість виявити, що механізми, які блокують рухи під час фази швидкого сну, можна зупинити. Чому рухи блокуються? Щоб люди не почали реалізовувати сновидіння під час сну. Для цього мозок пригнічує моторну систему, знижує рухливість м'язів, а іноді навіть паралізує їх. Як наслідок розблокування моторної системи, під час сну котики починали вигинати спини, потягувались, шипіли, навіть кидалися на щось невидиме, а коли прокидалися, то не розуміли що відбувається.

Ще один факт! Під час міцного глибокого сну сновидіння здаються надто реальними. Коли ми прокидаємося, аж 85% з них – забуваються.

Дослідження клівлендського психолога Келвіна Голла

Птахи та ссавці теж мають фази сну.
У 1985 році було опубліковано роботу клівлендського психолога Келвіна Голла, у якій він зібрав записи понад 50 000 сновидінь людей різного віку та національностей.

Голл зрозумів, що сни абсолютно не мають прихованого змісту, вони цілком примітивні та передбачувані. Він навіть запевняв, що йому достатньо знати всього лиш двох дійових осіб, аби спрогнозувати подальший розвиток сценарію сну.

Згідно з Голлом, сни — це яскраві спогади, яких ніколи не було. Уві сні ми існуємо у фантастичному світі, що належить лише нам. Є один мінус: сновидіння дуже швидкоплинні.

Дослідження вчених з університету Вісконсин-Медісон

Вчені з Університету Вісконсин-Медісон всього кілька років тому вивчили задню кортикальну гарячу зону головного мозку, яка сигналізує про те, чи спить людина. Ця частина мозку також відповідає за сприйняття реальності під час стану, коли людина активна.

Оскільки сновидіння пов’язані з підвищенням активності в гарячій зоні, така реакція може сигналізувати про сновидіння, немов світлофор. Це означає, що науковцям тепер значно легше визначати момент, коли людині сниться яскравий сон і дає можливість ретельніше дослідити це питання.

Чому ми бачимо уві сні те, що бачимо?

Під час сновидінь можуть бути залучені всі наші органи чуття. Мозок використовує ці самі нейронні мережі, тому наші відчуття можуть бути вкрай реалістичними та сильними.

Деякі теорії припускають, що ми бачимо сни завдяки активізації сенсорних систем нижнього рівня, які відповідають, наприклад, за зір. Потім активність розповсюджується на інші ділянки мозку, які надають відчуття контексту та створюють навколо цього історію.

Інша теорія припускає, що все трохи навпаки: спочатку з наших поглядів, думок та бажань створюється історія, а потім до цього додаються відчуття.

Теорій дуже багато. Деякі вчені припускають, що сни дуже залежать від нашого досвіду протягом дня. Інші роздумують, що сон може бути перемоткою нещодавно отриманого досвіду, таким чином мозок ніби тестує нову інформацію. Психологи стверджують, що сни виникають, коли мозок пропрацьовує тривоги та їх рішення без загрози для життя.

Підсумок

Що ж, питань, на які прагнемо отримати відповідь, досі залишається безліч, проте можемо сказати, що сучасна наука про сон (до речі, ця наука, називається сомнологія) вже дійшла до певних висновків: сни є симуляцією реальності, яка дозволяє нам існувати у безпечному середовищі — протистояти загрозам, навчатися нової поведінки чи діяти у скрутних обставинах. Кожна думка про сон залишається суб’єктивною, а об’єктивні дані досліджень, перераховані у цій статті, лише ставлять нам перелік нових запитань, відповіді на які ще потрібно віднайти.