Ми живемо в часи інформаційного забруднення. Нова криза вже не за горами!
23.09.20.⏰Час прочитання - 10 хв
Кожна книга чи стаття, чи окремий абзац може містити для Вас пробивний сенс. От спокійно живете собі, а тут трапляється інформація, яка повністю змінює Ваш світогляд або прояснює речі, над якими висять знаки питання. В еру інформаційного перенавантаження однією з найважливіших навичок якраз є вміння знайти це прояснення серед тонни інформаційного забруднення.
Інформація, яку ми поглинаємо, не менш важлива, за їжу, яку ми вживаємо. Вона впливає на наш спосіб мислення, поведінку, розуміння нашого місця у цьому світі. Те, як ми сприймаємо інших. — Еван Вільямс, співзасновник Twitter та Medium.
Якось Ілон Маск зізнався, що його пробивною книгою стала Путівник по Галактиці для космотуристів. За його словами, вона допомогла йому навчитися ставити глибші питання, а отже менше зациклюватись на дрібних кейсах.
Десь серед сотні просто непоганих книг, є та, яка принесе всього на секунду просвітлення у Вашій свідомості, але надалі впливатиме впродовж всього життя.
А тепер задумайтесь, як, маючи настільки обмежений час і купаючись в морі відволікаючої інфи, Ви маєте знайти цінну для Вас інформацію?
Та перш ніж шукати відповідей, варто розібратися з проблематикою, а вона, повірте є, і вже сильно вкорінилась у нашу буденність.
Хто такі Вершники Інфо-Апокаліпсису?
Інформаційне перенавантаження — це одна масштабна проблема, яка в собі містить ще чотири більш вузьконаправлені та не менш руйнівні. Ці чотири проблеми роблять з нас колективно тупіший соціум, аніж сприяють розвитку.
- Контентний шок;
- Камери наслідування;
- Постійне відволікання;
- FOMO (Fear of Missing Out) - страх прогавити щось важливе;
Розберемо детальніше кожну з них.
1. Контентний шок
Контентний шок виникає тоді, коли обсяги інформації збільшуються настільки, що людина втрачає здатність сприймати та оперувати нею.
З появою соціальних мереж інформація так швидко з'являється та поширюється, що ми просто на просто за нею не встигаємо. Кожної секунди з'являється все більше нового контенту.
Проблема: ми можемо отримати будь-яку інформацію та нові потрібні нам навики, але проблема полягає у тому, що вони дуже глибоко сховані під пеленою інформаційного забруднення, тож ми можемо навіть не знати що нам потрібно.
2. Камери наслідування
Всі угрупування в певний момент розростаються й стають нестабільними та неодностайними. В цей момент найкращим виходом для продовження життєдіяльності групи є розділитися на підгрупи. Досить ясним прикладом такого поділу є Юдаїзм. Він розростався, аж поки не поділився на декілька різних напрямків, один з яких Християнство. Воно розросталось, аж поки не поділилось на Католицизм та Протестантизм. Протестантська церква зростала, а згодом поділилась на баптистів, методистів, лютеранців тощо.
Цей процес відбувається у кожній галузі, дисципліні та ком'юніті. Кожна нова група розвиває свою специфічну мову та культуру, що згодом ускладнює обмін інформацією за межами угрупувань, зате сприяє обміну всередині.
Кожна група розвиває свою ідентичність — те, чим вона вирізняється чи є краща за інших. Ці концептуальні стіни зазвичай ведуть до упереджень. І це відбувається не лише в релігії чи політиці: музиканти дивляться косо на тих, хто підходить до творчості з бізнес поглядами, художники не вважають графіті мистецтвом, прикладні науковці ставляться несерйозно до соціальних дослідників і т.д.
Проблема: кожна група живе у своїй камері наслідування і вважає її "справжньою" реальністю. Зазвичай всі інші угрупування піддаються обезціненню, як щось неправильне. В еру соціальних медіа й таргетованого, персоналізованого контенту ці камери наслідування стали ще більш ізольованими, оскільки ми отримуємо все менше інформації за рамками обраної нами групи.
3. Постійне відволікання
Маркетологи отримують все більше даних про поведінку людей. Ця інформація використовується для привернення уваги та прив'язки людей до їх продукту. Щороку для досягнення цих цілей витрачаються мільярди доларів. Були розроблені так звані бізнес-моделі, засновані на рекламі або розповсюдженні дезінформації. Все це для того, щоб отримати максимальну кількість кліків з затратою найменших зусиллях.
Направду, є відчуття, що скоро людство спостерігатиме цей світ через доповнену віртуальну реальність. А все через те, що соцмережі просто полонили наш світ. Неможливо не відриватися на телефон, коли чуєш звук сповіщення.
Проблема: наше фізичне та віртуальне середовище оточене небаченою раніше кількістю контенту — чи це навчальні матеріали, реклама чи фейкові новини. Вони вискакують в нашій стрічці, щоб відірвати нашу увагу, оскільки підібрані спеціально під наші вподобання. Це викликає залежність та не дозволяє отримати більш потрібну інформацію.
4. Страх прогавити щось важливе
Порівнявши навіть з попереднім десятиліттям, зараз ми маємо величезну кількість крутого контенту, який варто прочитати, подивитись чи послухати. Але великий вибір не завжди є чимось хорошим. Проблема навіть не в виборі, а в тому що гарних опцій надто багато. Людині боляче відмовлятися від чогось доброго. Це називається непереносимістю втрати, навіть потенційної.
Ця безліч класних варіантів призводить до того, що ми часто змушені робити вибір, в якому не відчувається чиста перемога та перевага.
Варто прочитати наукову книгу про дані чи штучний інтелект, щоб подбати про свою кар'єру в майбутньому? Чи варто покращити свої комунікативні навички, щоб стати кращим лідером? Чи краще прочитати останні дослідження про тренування, книгу від провідного дієтолога чи посібник для батьків, щоб підняти своє особисте життя на новий рівень? Усі ці сфери важливі, тож вибираючи між ними, Ви ніби обираєте між тим чи їсти, чи дихати, чи спати.
Проблема: занадто багато варіантів, які супроводжуються неможливістю передбачити який буде найкращий, а отже постійними сумнівами стосовно здійсненого вибору.
Найгірше, що є категорія людей, які хапаються за будь-яку інформацію, на яку натрапляють, думаючи, що таким чином стають більш обізнаними та розумнішими, хоча насправді відбувається зворотнє.
Проблема визначена. Як її вирішити?
Поки Інфо-Апокаліпсис малює нам потенційно сумну картину, зворотний позитивний бік полягає в тому, що ми маємо вільний доступ до неймовірно великої кількості проривних матеріалів. Ми можемо черпати знання від найкращих світових експертів у будь-яких медіа, які оберемо. Більша частина взагалі є безкоштовною або загальнодоступною.
Люди, які вміють швидко отримувати якісні знання, при цьому мінімізуючи інформаційний шум, мають величезну перевагу над іншими.
Єдиний спосіб перетворити цей Інфо-Апокаліпсис на Утопію — це змінити наш підхід до засобів масової інформації. Ми не можемо пасивно сприймати та вливати в себе потік новин з наших стрічок, налаштувань за замовчуванням та сповіщень, які намагаються керувати нами.
У наступному розділі ділимось трьома рішеннями:
- Запитанням, яке допоможе відфільтрувати корисні знання від додаткових.
- Новим навчальним форматом.
- Методом "навчитися вчитися".
Запитання для відфільтровування корисних знань
Визначити яка інформація є корисною насправді досить легко. Просто задайте собі запитання, яке працює як фільтр для використання різних типів медіа:
Чи ця інформація (стаття, книга, відео і тд) має потенціал докорінно змінити чи повпливати на моє життя?
Це потужне запитання допоможе Вам уникнути бездумного клікання на ніби цікавий контент з гарними назвами, але який не несе для Вас жодної цінності.
Зрозуміти різницю між двома видами інформації та знань допоможе інтерв'ю з Ілоном Маском.
Використання нового навчального формату
Багато мудрих світових підприємців структурують свої знання в зовсім інший спосіб, ніж прості люди. Замість того, щоб ділити знання по різних дисциплінах чи напрямках, вони використовують розумові моделі.
Розумові моделі є зображенням феноменів, які спостерігаються протягом всього часу серед різних галузей науки, сфер життя. Вони містять найбільшу цінність, тому що:
- Знання, які вони передають, є значно стислішими та конкретнішими, ніж окремі книги чи рецензії.
- Вони зберігають і навіть збільшують свою цінність з плином часу.
- Їх можна застосовувати фактично у всіх життєвих сферах.
Наприклад, однією з найбільш поширених розумових моделей є правило 80/20: ідея, що 20 відсотків зусиль чи вкладених ресурсів приносить 80 відсотків результату чи успіху. Це правило стосується бізнесу, творчості, стосунків, здоров’я та багатьох інших напрямків.
Іншим прикладом розумової моделі є Альтернативні Витрати, які є значенням вибору найкращого альтернативного варіанту під час прийняття рішення. Ця модель цінна під час ухвалення рішень в будь-який момент усього життя. Вона спонукає замислитись над тим, які потенційні варіанти можуть принести більшу користь. Це не дає нам обирати першу ліпшу опцію.
Вивчаючи розумові моделі, Ви починаєте бачити основні закономірності в усіх сферах життя. Це також допомагає розпізнати інформаційний шум та вберегтися від нього.
Навчіться вчитися
Деякі люди взагалі не усвідомлюються, що вміння вчитися містить у собі цілий набір різних навичок. Саме через це вони не вдосконалюються.
Навички, які стосуються інформаційного перенавантаження включають:
- Розуміння наукового методу для виявлення високоякісної інформації. Ось цікавий ресурс на цю тему — The Beginning Of Infinity.
- Розуміння, що потрібно розвиватись у різних напрямках. Зазвичай люди, які мають дуже багато інтересів, стають успішними.
- Розуміння своїх когнітивних упереджень, які призводять до того, що ми довіряємо інформації, якій не повинні були б (наприклад, Підтверджувальне упередження, Ефект зворотного результату, ефект Даннінга-Крюґера, Гало-ефект, Груповий фаворитизм)
Навчитися вчитися — це довгий процес і значно обширніша тема, але ці пункти дадуть Вам гарний старт.
І насправді думка, що невідповідність речей в Інтернеті може бути навіть більшою, ніж в реальному фізичному світі, дуже лякає. Хоча всі, хто мають доступ до Інтернету, мають рівні можливості, проте не всі однаково знають і вміють розумно ним користуватися. І, як наслідок, деякі люди живуть в Інфо-Апокаліпсисі, а інші — в Інфо-Утопії. Якщо ми не візьмемо собі за мету навчитися керувати своїм середовищем в Інтернеті, ділитися цими навичками з тими, кого любимо, і поширювати ці знання серед людей, є ймовірність, що суспільство стане ще більш поляризованим.
Ми ділимося з Вами цією інформацією для того, щоб Ви вже, на цьому етапі, навчилися розумно використовувати свій часовий ресурс на вартуючі заняття та інформацію. Нещодавно від Netflix вийшов дуже крутий документальний фільм на цю тему, дуже рекомендуємо!