Відсортуй мене, якщо зможеш!

Чи знали ви, що кожен з нас продукує від 300 до 350 кг сміття щороку? При тому, що середня вага людини 62 кілограми. Чи знали ви, що дитячі підгузки не розкладаються взагалі? А одне немовля здатне продукувати до 1000 кг сміття за весь час сповивання! Чи знали ви, що за даними «Мінекології» площа всіх сміттєзвалищ України становить понад 10 тис. га? При тому, непридатна для фермерства або будівництва площа більша приблизно в десять разів. А це співрозмірно площі міста Києва.

На основі даних, зібраних для рейтингу What a Waste при підтримкі The World Bank, у 2017 році Україна посіла 9 місце за обсягом сміття на одного мешканця. Українці виробили понад 474 мільйонів тонн сміття, з яких 448 тонн — небезпечні відходи. Загалом на одного мешканця припадає 10,6 тонн.

У Канаді, яка зайняла перше місце у цьому рейтингу — 36 тонн на людину. Водночас Україна змогла переробити тільки 3,2% сміття, а канадці наблизилась до показника 20,6%.

Що таке побутове сміття і як правильно його сортувати?

Це фракція твердих відходів, що утворилися в результаті життєдіяльності людини і видаляються нею, як небажані чи непотрібні.

Міністерство енергетики та захисту довкілля України, на своїй офіційній сторінці в інтернеті пропонує сортувати сміття за наступними категоріями:

• Макулатура
• Tetra Pak – багатошарове пакування, яке складається з картону, поліетилену та фольги. Найчастіше використовується для пакування соку або молока.
• Поліетилен
• Пластик
• Метал
• Скло
• Небезпечні відходи у складі побутових – до них відносяться ртутні термометри, батарейки, люмінесцентні лампи, невикористані ліки, тощо.
• Органічні відходи – залишки їжі рослинного походження, деревина, квіти.
• Залишкові відходи – все, що залишилося від вашого сміття, після роздільного збору. Засоби гігієни, упаковки та продукти без маркування, наприклад, одноразові бритви та зубні щітки, обгортки від цукерок з фольгою, вологі серветки, скотч, чеки та зламані речі.

За різними джерелами в Україні сортують від 3 до 4 % побутових відходів, решта вивозиться на сміттєзвалища, або просто спалюється.

Нелегальні сміттєзвалища та як з ними боротись?

Так як більшість контрольованих сміттєзвалищ є переповненими, виникло таке явище, як нелегальні сміттєзвалища. За деякою інформацією їх кількість сягає 30 тисяч на всій території країни, проте офіційно зареєстрованих близько 5 тисяч.

У 2016 році Міністерство енергетики та захисту довкілля України запустило сайт, де можно поскаржитися на незаконну купу сміття. Таким чином громадяни можуть зафіксувати незаконне звалище і прослідкувати за його ліквідацією. Масштаби кожного звалища різні, від кількох соток до кількох гектарів.

Близько 3 тисяч зафіксовано у столиці, до сотні на тимчасово окупованій території, та жодної на території АРК.

Статистика досить сумна. За зверненнями громадян ліквідовано трохи більше тисячі сміттєзвалищ. В деяких випадках «жовтий» статус можно прірівняти до «червоного», оскільки, звернення були зроблені кілька років тому.

У дев'яності Київ потопав у крові, а в двадцяті потоне у смітті?

Київ одне з небагатьох міст, яке стрімко і рішуче намагається запровадити ряд змін пов'язаних з сортуванням сміття. За данними КИЇВКОМУНСЕРВІС протягом січня 2020 року було оновленно і встановлено 564 контейнери для збирання роздільного сміття.

Як зазначає КМДА, наприкінці липня 2019 року у Києві стартував проект роздільного збору відходів. За 4 місяці було встановленно близько 2600 окремих контейнерів за допомоги комунального підприємства «Київкомунсервіс». За цей час відсортували та відправили на переробку 6,3 тисячі кубометрів пластику, скла, паперу та іншої вторинної сировини. Усього до нових контейнерів потрапило близько 40 тисяч кубометрів сміття.

«З різних причин не весь вміст відсортованого сміття можна переробити. Папір часто трапляється вологий або з рештками їжі. У контейнер для збору пластику перевізники радять не викидати пляшки та упаковку з маркуванням цифрами 3 та 7; предмети, що містять папір або метал; сильно забруднені жиром предмети», – сказав заступник голови КМДА.

«На сьогодні ми також маємо 119 контейнерів для небезпечних відходів – люмінісцентних ламп, термометрів і батарейок, працюємо над встановленням контейнерів для медичних відходів. Мережу плануємо ширити, та збільшувати частку відібраного та переробленого сміття», – констатував Петро Пантелеєв.

На рис. нижче — зазначена кількість мешканців у районах Києва. У дужках кількість нових контейнерів з роздільним сміттям встановленних за січень 2020 року.

За останні 1,5 роки комунальні підприємства, що займаються вивозом сміття у Києві придбали 52 сучасні сміттєвози. А чи достатньо цього для міста в якому живе близько 3 мільйонів — це вже інше питання.

В таблиці нижче зазначені підприємства, які займаються вивозом сміття у різних районах Києва.

А що ж кажуть люди?

«Сортування? Прикро, але я таким не займаюсь. Як мінімум тому що біля мого будинку немає окремих баків для різних типів сміття. А їздити до спеціальних точок Києва, де збирають той чи інший вид сміття — якось незручно. До того ж у мене немає власного авто.

Але якщо я буду йти в парку, де будуть баки з роздільним сміттям, то я зроблю все правильно. Але такі баки — рідкість! Та і люди у нас якось «забивають» на це, здається ще не доросли. Наприклад, до цього часу більшість мешканців у моєму будинку використовує сміттєпровід.

Нерідко буває й так, що коли стоять баки з роздільним збором сміття, то приїздить машинка-сміттєвоз і грузить все купою, а пізніше десь то звалює.» — розповідає мешканка будинку (1980-90 років забудови), недалеко від ст. м. Теремки.

«Сміттєвоз вивозить сміття кожен день. На весь будинок 6 контейнерів, але тільки раз в тиждень забирають всі шість. В інші дні забирають 3 або 4. Постачальник послуг — «Київкомунсервіс». Ми з ними підписали прямі договори. Платимо 75 грн за дві особи. Вартість послуги залежить від кількості осіб зареєстрованих в квартирі.

Сортування: у нас є смітники зі змішаним сміттям, окремі для пластику та скла. Чи сортують вони в кінці кінців — не відомо. Якщо казати о районі в цілому, то проблема зі смітниками величезна, це я як господарка собаки кажу. По дорозі з прогулянки майже не знайдеш смітник, так що потрібно забирати і викидати біля дому.

У парках та скверах теж демонтували частину смітників. Нерідко знайдеш сміття зібране у пакети, котре обпирається о дерева.» — люб'язно ділиться інформацією мешканка будинку (2016-17 років забудови), недалеко від ст. м. Вирлиця.

«Вивозом сміття у нас займається комунальне підприємство, але наскільки мені відомо, то утилізація відбувається «як попало». Я не займаюсь сортуванням, бо це досить клопітлива праця. Та й ніхто з моїх знайомих цього не робить. У Києві тільки одна станція цим займається.

Останнім часом сортування знаходиться на слуху. Але друге питання, наскільки багато людей і фірм займається цим як слід (не так вже й багато).

Але я максимально намагаюся скоротити кількість відходів. До магазину я ходжу з бавовняною сумкою та сіткою для фруктів, щоб не брати зайвий пакет. Коли купую одяг, то відмовляюсь від пакету або обгортки. Також використовую термокухоль, щоб зменшити кількість одноразової тари.» — коментує ситуацію сусідка мера Віталія Кличка, з будинку на вулиці Б. Хмельницького (1917 р.).

Проєкт «Україна без сміття»

«Шо воно таке?» Крім того, що це просте бажання багатьох людей жити у чистоті, це ще й проєкт організованої групи однодумців, які захотіли, знайшли можливості і відкрили станцію сортування сміття.

Отже, як працює станція? Не байдужі мешканці Києва можуть приїхати і здати сміття, яке вони випродуковали, на переробку. Це не пункт прийому вторсировини, тому вам не заплатять. Гроші, які заробляє станція — йдуть на оплату оренди, логістику, персонал. Так, сміття дає прибуток для станції, але це навіть не третина всіх витрат, — каже представник станції.

Також, проєкт можна підтримати гривнею, волонтерством чи сміттям.

Адміністративна та кримінальна відповідальність.

Чи існує покарання за неправильне поводження з відходами?

Якщо дивитися на законодавчу сторону цієї проблеми, то вона була піднята в 1998, мала правки в 2002, 2010, 2012 і 2018 роках, але зостала до того часу невирішеною. Чому? Давайте розберемося!

У законі України, в документі 187/98-ВР написано:

Стаття 42. Правопорушення у сфері поводження з відходами

Особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність за:

а) порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків;

б) самовільне розміщення чи видалення відходів;

А у кодексі України про адміністративні правопорушення (документ 80731-X): у Статті 82 написано, що правопорушення тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів.

Доречі, неоподаткований мінімум складає 17 грн, а це означає, що фізична особа отримає штраф від 340 до 1360 грн, а юридична – від 850 до 1700 грн.

Також варто звернути увагу на Статтю 52. Псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель. І Статтю 73. Засмічення лісів відходами.

Що ж, а може заглянемо до кримінального кодексу України? А саме до документу 2341-III:

Стаття 239. Забруднення або псування земель

У 2-му пункті написано, якщо діяння — спричинили загибель людей, їх масове захворювання або інші тяжкі наслідки, то це карається обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Ну і також слід звернути увагу на ці статті:

Стаття 241. Забруднення атмосферного повітря.

Стаття 243. Забруднення моря.

Стаття 244. Порушення законодавства про континентальний шельф України.

Стаття 268. Незаконне ввезення на територію України відходів і вторинної сировини.

Отже висновок: закони — є, відповідальність — теж є. Чи все це працює? Здається, що поки що ні.