Fourth Quarter (1)

Art by Alena Aenami

xx.xx.2019

Над лісовою дорогою нависла глибока ніч. Дерева не ворушили розлогими лапами, адже не було й натяку на вітер - від того задуха заповнила вечірній простір. Все небо було встелене щільними хмарами, приховуючи зірки та місяць. Схоже, збирався дощ і всі природні явища натякали на те, що ось-ось зірветься злива. Розігріта за день дорога ще більше пахла нафтою, пилом і бензином. Раптом яскраве світло від фар розрізало тишу і з-за горба викотився невеликий будиночок на колесах.
Усередині сиділо троє хлопців та одна дівчина. Житлові кімнати зараз були порожні- всі мешканці згрупувалися у передній частині, біля водія. Двоє з хлопців тримали в руках гітари і награвали енергійний мотив. Дівчина сиділа трохи осторонь, втупившись у ноутбук і щось там друкуючи. Чоловіки співали непристойні пісеньки. Водій був не винятком, але навіть попри це машина їхала рівно. Дівчина закрила кришку ноутбука, щойно вони закінчили чергову пісню. Вона відклала його убік і відкинулася на спинку дивана, спостерігаючи за компанією.
- Чорт, Аріє, зовсім забув, - до неї звернувся світловолосий хлопець із гітарою. Він безвільно ковзнув струнами, перервавши мелодію і перевів погляд на співрозмовницю,-ти просила внести правки в твою партію "Wretched creation". Джей там щось начиркав, але я поки що не дивився.
-Так, було б непогано ще переписати мелодію на фрагменті, де співаю:
….
Why did God create me as rebel?
Why did send to a planet with laws?
….
Вона простягла слова дуже мелодійним, але сильним голосом, до кінця рядку зірвавшись на субтон, ніби готуючи слухача до наступному вибуху в динаміці пісні.
Але його не було, адже вона припинила виконання, повернувшись у реальність.
- Так-так, ми зі Стівом попрацюємо над чернетками, - не відриваючись від керма водій завів промову, обігнавши відповідь самого гітариста, - там ще є що підправити крім цього.
-Знову всю ніч бубнітимуть, - посміхнувся другий із гітаристів і відклав свій інструмент. Потім підвівся і попрямував у бік кімнат,-я за напоями. Хто буде?
Той, кого звали Стів, відставив гітару і потягнувся, потім розім'яв шию. Після зарядки він заговорив:
-Не відмовлюся від коли з льодом, він заклав руки за голову і прикрив очі. Пригладивши волосся назад, він розсміявся, ніби пригадавши якийсь жарт,- Джей, а пам'ятаєш, як ми по юності одну з наших пісень написали перед самим виступом, коли наш номер затримували на пару годин і ми не знали куди себе діти від нудьги. А коли публіка виявилася досить милою і галасливою- то поділилися і з ними чернетками?
-Ага, ти так тоді демонстративно з блокнота зачитав назву, - темноволосий хлопчина до якого звертався Стів пирснув, не обертаючись, - сів на край сцени і досить атмосферно зіграв найпростішу партію. І так заспівав, що, напевно, половина дівчат стали лютими фанатками… Кріс, мені безалкогольну бурду.
-Мені колу, Кріс,-підхопила Арія, встигнувши вже піднятися зі свого місця і, з захопленням слухаючи розповідь друзів, сіла поряд зі Стівом. Кріс уже зник у сусідній кімнаті,-завтра важливий захід, спробуй поспати.
Вона зверталася до блондина, який світло їй посміхнувся і підморгнув.
-Якщо наш критик мене відпустить. Ми збиралися сьогодні посидіти над піснею.
-Ага, знаю я як ви сидите, а потім тільки і чутно як ви обговорюєте який виконавець з пісень з однаковою назвою цікавіше розкрив тему,-дівчинка удавано ображено надула губки і склала руки на грудях,- або ... взагалі немислимо. Сперечаєтесь, чий пост з оголеним торсом збере більше лайків. Придурки.
Джей пирснув зі сміху, але вирішив не переривати Арію.
-Ну звичайно, тому що у кожного поважаючого себе виконавця є пісня... на кшталт самсінг ін май хед або монстер ін мі, а тому треба дізнатися кому все ж краще вдалося....
-Дістьорбд... -пошепки з надривом сказав Джей, навмисно перебиваючи Стіва.
-Ну хлопці, тільки не знову,- вона закотила очі, але було видно, що їй самій смішно - куточки губ тремтіли,- інакше піду до Кріса, він не такий зануда.

Дівчина жартівливо обійняла хлопця, що якраз вчасно прийшов, за шию і той трохи відсунув руки, щоб не пролити напої. Відчувши погляди обох друзів, він прокашлявся.
-Арія, Стів мене вб'є,-він прошепотів це на вухо дівчині, злегка здувши пасмо білястого волосся. Локони лоскотали Арії щоку і та прикрила очі, розсміявшись. Стів навмисне скривив гримасу і намагався зжерти поглядом Кріса, приховуючи сміх. Той спокійно продовжив,- а я точно не потраплю до раю.
Дівчина невинно посміхнулася і затріпотіла білими віями, ніби не розуміючи про що мова.
-Нехай не скупиться... - прошепотіла вона так, щоб інші почули. Вона жартівливо надула губки і відійшла від хлопця, коли той м'яко вирвався з її обіймів, ніби відкидаючи пропозицію.
-Кола для леді, безалкоголка для кучера і кола для вуличного музиканта,- він роздав усім напої і сів навпроти Стіва на диван. Арія попрямувала до Джея і трохи нахилившись щось йому повільно говорила, правда ось слова важко було розібрати через гул машини. Але за кілька секунд обидва розсміялися і дівчина повернулася до компанії. Машина зупинилася і водій вийшов назовні. Незабаром за ним пішов і Стів і лише уривок фрази, кинутої Джею було чутно. За час поїздки встиг налетіти дощ, показуючи всі свої сили ззовні сховища. Але компанія втигла прибути до міста.
-Можна пару годин поспати, перед тим, як виходити в люди, - вона поставила склянку на столик і солодко позіхнула, потягаючись. Кріс повільно надпив свій напій. Коли дівчина вже хотіла залишати приміщення, він привернув її увагу:
-Треба буде знову якось затриматися довше в якомусь із міст і як колись...
Арія з нерозумінням поглянула на співрозмовника, не відразу розібравши про яку саме ситуацію він розповідає. Той поспішив пояснити:
-Ну як колись ми познайомилися з компанією на вулиці, вони запросили до себе на день народження під приводом, що фанати нашої творчості…
-Ох вже ж цей добряк Джей, - засміялася Арія, починаючи пригадувати деталі.
-Здається кілька днів рубалися в ігри, гуляли нічним містом добре п'яненькі.
-Джей навіть посперечався з тим хлопцем… здається Діном… чи Сіном… на свої улюблені барабанні палички. Що пройде найрівніше по перилу мосту. Добре, що не високого. Виграв!
-Так ... А біля мосту ми купалися голяка в річці... Було весело, нехай і «святкування» затяглося.
-Та ми і не проти були.
-А потім наприкінці вони зізналися, що взагалі не особливо знають хто ми, але побачили гітари та подумали, що ми кумедні і з нами не засумуєш.
Двоє розсміялися, дивлячись один на одного, ніби знову опинилися в минулому. Правда ось і сьогодення і майбутнє обіцяло підкидати їм не менш дивовижні пригоди.