Розділ 6. Орієнтування
Модуль 2. Робота з картою
Тема 2.1. Способи орієнтування карти
У цьому модулі ми розглянемо, як визначати географічні та прямокутні координати точки за картою, вимірювати відстані, визначати дирекційний кут та азимут, як орієнтувати карту, визначити точку свого місцезнаходження та планувати маршрут.
Для роботи з картою вам знадобиться олівець, лінійка, транспортир, циркуль, курвіметр. Для роботи на місцевості – компас, крокомір, бінокль, далекомір.
Основними способами орієнтування карти є: по лінії місцевості, за напрямком на орієнтир та за компасом.
Для того, щоб орієнтувати карту по лінії місцевості, її повертають так, щоб лiнiя умовного знаку місцевого предмета (наприклад, дороги) на карті збіглася з напрямком предмета на місцевості, а зображення всіх об’єктів, розміщених праворуч та ліворуч від нього, знаходилися б з того ж боку, що й на місцевості.
Рис. 12 Орієнтування карти по лінії місцевості
Наприклад, загін знаходиться на прямолінійній ділянці шосейної дороги. У такому випадку можна орієнтувати карту в напрямку цієї лінії. Для цього необхідно повернути карту так, щоб напрямок зображення дороги на ній збігався з напрямком дороги на місцевості. Крім того, й місцеві предмети, розташовані справа та зліва дороги, повинні збігатися з їх умовним розташуванням на карті.
За напрямком на орієнтир карту повертають так, щоб напрямок з відомої точки розташування на орієнтир збігався з відповідним напрямком на місцевості. Для точнішого орієнтування карти до цих точок прикладають лінійку.
Рис. 13 Орієнтування карти за напрямком на орієнтир
Для орієнтування карти за компасом компас встановлюють на бокову pамку каpти так, щоб нуль компаса був напpавлений на пiвнiч. Далi компас pазом з каpтою повеpтають доти, поки стрілка компаса не вкаже величину магнiтного схилення для даного аркуша каpти. Якщо компас прикласти не до бокової рамки, а до веpтикальної лiнiї кілометрової сiтки – стpiлка компаса повинна показати величину поправки напpяму для даного аркуша каpти.
Рис. 14 Орієнтування карти за допомогою компаса
Тема 2.2. Визначення географічних координат об’єктів (цілей) за картою
Точність визначення координат залежить від масштабу карти: що він більший, то точніше визначення. На відміну від дрібно- та середньомасштабних карт, де точність визначення можлива до градусів (°) або мінут (‘), топографічні карти уможливлюють визначення географічних координат з точністю до секунд (‘’).
Оскільки на даному фрагменті топографічної карти (рис. 15) підписані значення горизонтальних ліній кілометрової сітки зростають на північ, можна зробити висновок, що місцевість лежить у Північній півкулі, а географічна широта (φ) усіх точок на карті північна (пн. ш.). За номенклатурою карти видно, що місцевість лежить у 34-й колонці, тобто у Східній півкулі (оскільки номери колон Східної півкулі 31-60). Отже, географічна довгота (λ) усіх точок на карті східна (сх. д.).
З’ясуємо числові значення географічних координат точки Дідова Гора.
1. Для визначення широти точки (φ) знайдемо найближчу до неї паралель. Це нижня внутрішня рамка карти, на якій географічна широта підписана й становить 54°40’ пн. ш. Прикладемо лінійку вздовж нижньої рамки карти, а потім плавно пересунемо її паралельно цій лінії до заданої точки. Побачимо за вертикальною рамкою, що зміщення відбулося на 2 точки, тобто на 20’’ у бік зростання широти. Кількість мінут не змінилася (поділ на мінути показаний у середній рамці чорними та білими смугами, що змінюють одна одну). Отже, географічна широта точки Дідова Гора становить 54°40’ 20’’пн. ш.
2. Аналогічні дії виконаємо для визначення географічної довготи (λ). Підписаний меридіан – це права внутрішня рамка карти – 18°07’30’’ сх. д. Прикладемо лінійку вздовж правої рамки карти й плавно пересуватимемо її паралельно цій лінії до заданої точки. Помітимо за горизонтальною мінутною рамкою та позначками секунд, що зміщення відбулося на 2’27’’ у бік зменшення значення довготи. Тобто географічна довгота точки Дідова Гора – 18°05’03’’ сх. д.
Таким чином, географічні координати точки Дідова Гора становлять: φ =54°40’ 20’’ пн. ш., λ =18°05’ 03’’ сх. д.
Рис. 15 Визначення географічних координат точки Дідова Гора
Тема 2.3 Визначення прямокутних координат об’єктів (цілей) за картою
Визначимо прямокутні координати точки Дідова Гора.
Першою визначимо координату Х. Найближча горизонтальна лінія кілометрової сітки до точки має підпис 6065, що означає, що до цієї лінії від екватора – 6065 км, або 6065000 м. За допомогою лінійки визначимо, що Дідова Гора розташована на карті на 1 см південніше за цю лінію. У масштабі 1 : 25 000 це відповідає відстані на місцевості 250 м. Оскільки на південь відстань до екватора скорочується, 250 м треба відняти від значення 6065000, тобто 6065000 м – 250 м = 6064750 м.
Аналогічно за вертикальними лініями кілометрової сітки визначимо координату У. Як видно, Дідова Гора розташована між вертикальними лініями з координатами У (у метрах) 4311000 та 4312000, але ближче до другої, не досягаючи її на 4 мм. У масштабі карти це відповідає на місцевості відстані в 100 м. Отже, 4312000 м – 100м = 4311900 м.
Таким чином, ми визначили прямокутні координати точки Дідова Гора: Х = 6 064 750; У = 4 311 900.
Координата Х означає, що точка Дідова Гора розташована на відстані 6 064 750 м на північ від екватора. Перша цифра координати У «4» означає, що точка лежить у 4-й геодезичній зоні. Осьовий меридіан цієї зони має координату У = 4500000. Тому решта цифр означає, що Дідова Гора розміщена західніше від осьового меридіана 4-тої зони на 188 100 м (4 500 000 м – 4 311 900 м = 188 100 м).
Рис. 16 Визначення прямокутних координат точки Дідова Гора
Тема 2.4. Вимірювання відстаней за картою
Для визначення відстаней між об’єктами вимірюють відстань на карті в сантиметрах між ними і множать на величину масштабу карти. Масштаб карти підписується під південною рамкою у числовій формі (числовий масштаб), в графічній (лінійний масштаб) – у вигляді графіку та словесний масштаб довжин або іменований масштаб виразом, наприклад, «в 1 сантиметрі 250 метрів».
Рис. 17 Оформлення масштабу на картах масштабів 1:25 000 – 1:200 000
Для визначення відстаней окомірно підраховують число квадратів координатної сітки, що «вкладаються» у вимірювані лінії, і множать на величину сторони квадрата в кілометрах. Для визначення площ використовують кілометрову сітку. Для цього підраховують кількість повних кілометрових квадратів у межах контуру, що вимірюється. Квадрати, заповнені частково площовим об’єктом, оцінюють на око.
Таблиця 1. Визначення відстаней та площ за допомогою координатної сітки на картах різних масштабів
* сітка не проводиться, але проведені риски через 2 см (для карти 1 : 200 000).
Лінійкою вимірюють відстань між об’єктами в сантиметрах і множать число сантиметрів на величину масштабу. Наприклад, якщо на карті масштабу 1 : 50 000 відстань між об’єктами – 8,6 см, то відстань між об’єктами на місцевості – 4 300 м.
За відсутності лінійки, її може замінити смужка паперу, на якій рисками відмічається відстань, що виміряна по карті, або відстань, що відкладаємо на ній за масштабом. У цьому випадку смужка паперу прикладається до карти так, щоб її рівний край торкався точок, між якими потрібно визначити відстань. Після цього гострим олівцем проти цих точок роблять позначки у вигляді тонких рисок на краю смужки. Приклавши відмічений рисками відрізок на смужці паперу до лінійного масштабу, проводять відлік відстані.
Циркулем вимірюють короткі відстані. Ніжки циркуля ставлять у головні точки умовних знаків об’єктів, між якими визначають відстань, і, не змінюючи розхилу циркуля, прикладають його до лінійного масштабу.
Рис. 18 Вимірювання відстані циркулем (а) і кроком циркуля (б) на картах різних масштабів
Кроком циркуля вимірюють відстані, які перевищують довжину лінійного масштабу. Для цього беруть за масштабом розхил циркуля, який відповідає якому-небудь цілому числу кілометрів або метрів, і таким «кроком» проходять на карті відстань, яку необхідно визначити, рахуючи кількість перестановок ніжок циркуля).
Нарощенням розхилу циркуля вимірюють ламані лінії. Спосіб заснований на визначенні кола: «геометричне місце точок, рівновіддалених від центра». Ламана лінія шляхом перенесення відрізків перетворюється в пряму.
Для вимірювання довжини звивистих ліній (наприклад, річок, доріг) можна застосувати циркуль-вимірювач, установивши невеликий «крок» – сталу відстань між голками. «Крокуючи» вздовж об’єкта, рахують кількість кроків, а потім, користуючись масштабом, визначають відстань.
Для точніших вимірювань кривих ліній є спеціальний прилад курвіметр (від лат. curvus – кривий і грец. метрео – вимірюю). Стрілку курвіметра встановлюють на нульову поділку, а потім коліщатком проводять по вимірюваній звивистій лінії зліва направо або знизу вгору: отриманий відлік у сантиметрах множать на величину масштабу даної карти. Наприклад, відлік курвіметра за картою масштабу 1:100 000 становить 15 км, а за картою масштабу 1:50 000 – 7,5 км.
Рис. 19 Вимірювання відстані: а) нарощенням розхилу циркуля; б) курвіметром
"База: Сучасна військова підготовка"
Центр спеціальної підготовки ASKOLD
посилання на курс - https://prometheus.org.ua/course/course-v1:Prometheus+GMT101+2022_T3