Сьогодні мій світ рухнув...

Все почалось ще з минулого року. Я познайомився з дівчинкою, з якою я вчився на одному потоці. Вона була милою і цікавою людиною, приємною в спілкуванні. З часом вона стала для мене досить важливою, почала подобатись мені. Пізніше я полюбив її. Неодноразово пропонував їй зустрічатись, але завжди слідувала відповідь "ні". Але я не здавався, бо бачив в ній щось дуже особливе, щось, що притягувало мене, мов магнітом або крюком. Вона стала для мене дуже потрібною і незамінною людиною. Я зрозумів, що ця людина - найкраще, що в мене коли-небудь було.

Маленький відступ. В мене щакінчилась сесія почались довгоочікувані канікули, нарешті можна досхочу виспатись, порадіти зимі яка нарешті наступила. Екзамени я здав досить добре, хоч і боявся, бо останні два не пройшли гладко. Але тепер за них можна забути, як і за навчання, правда на деякий час, але все ж... радій доки сил вистачає.

Буквально кілька днів тому, я дізнався, що ця дівчинка майже була готова бути зі мною як пара, але через якісь дурні причини.. вона просто передумала. Після досить довгої розмови, вона сказала, що ще може передумати, що може ще все помінятись. Але сьогодні вона просто убила мене. Давши надію, яка горіла вічним вогнем, яка потім виявилась порожнім словом. Сперла все на те, що ми "домовились" бути всього лиш друзями. Прекрасно знала, що я не хочу її втратити, вона прекрасно розуміла, що є дуже важливою для мене, знала, що я безумно сильно люблю її, а в одну мить просто стерла все. Я не знаю як далі бути, те, що я відчуваю до неї.. я не відчуваю ні до кого іншого. Я відчуваю, як з кожним днем моє бажання жити тільки зникає. Якщо я не буду з цією дівчиною, то єдиним виходом буде тільки смерть. З нею я хотів щастя, хотів зробити її найщасливішою дівчиною в цілому світі. Навіть хотів спробувати знайти спосіб подолати свою хворобу. Але тепер... я не знаю, чи є сенс робити це для себе.

Настя, якщо ти коли-небудь прочитаєш цей пост, знай, я люблю тебе більше за все на світі, я хотів зробити тебе щасливою, хотів прожити з тобою остаток свого життя.. я дуже шкодую за все що погане, що зробив тобі, за сльози, які ти проливала за мене.. я всього лиш хотів, щоб ми були разом. Ти чудова дівчинка. Я люблю твою посмішку, яка, мов веселка після сильного дощу, приємна, ніжна, можливо навіть загадкова.. я люблю прекрасні локони твого волосся, світленькі, довгі локони, які легко спадають на твої плечі.. мене до безумства зводять твої карі очі, я готовий потонути в них в будь-який момент, головне, щоб в них. Люблю твій характер, і хороші і погані твої сторони, те, як ти любиш покомандувати, а потім стати невинною. Я люблю коли ти обіймаєш мене, люблю коли взагалі проводиш час зі мною, я обожнюю як ти рухаєшся, як ти реагуєш на речі.. я люблю ТЕБЕ, люблю коли ти плачеш, коли ти смієшся, коли злишся, і коли сумуєш. Я люблю тебе завжди і всюди. І я дуже хочу, щоб ми стали парою.. щоб ти вибрала мене..