Повелителі мух
У Сіетлі протестувальники покинули "автономну зону". Покинули через 18 днів, щоб їх захистила поліція, тому що, за їхніми словами, щоночі там відбувалися п'яні бійки, грабежі, зґвалтування і навіть вбивства.
А я б залишив їх в цьому районі - нехай би показали всьому світу приклад гармонійного співіснування, ідеального співтовариства людей, в якому всі будуть один одного любити, не будуть робити поганих вчинків, де все буде чудово.
Насправді все подібне завжди закінчується зґвалтуваннями і вбивствами. Цим закінчуються всі прекраснодушні утопії. Всі ці соплі про прекрасну свободу закінчуються саме зґвалтуваннями і вбивствами, грабунком і розпустою і всім, що з цим пов'язано.
Насправді, справжня природа багатьох подібних протестів - це тяга до свавілля, коли дуже хочеться трахати все, що рухається, і не нести за це ніякої відповідальності, а при нагоді - вбити, кого хочеться. Або відняти те, що ти вважаєш справедливим взяти собі.
Поки є ті, кого ти можеш в цьому звинувачувати, ти знаходиш собі виправдання, ти можеш це робити - вони ж погані, а я хороший, мені можна те, чого не можна їм. Але, як тільки цих всіх "хороших" закрили в обмеженому просторі, вони стали те ж саме робити один з одним.
Ось і все. Ось в цьому і полягає вся глибинна природа величезної кількості політичних протестів.
Не розуміють цього люди, які не усвідомлюють глибинну суть речей - цю ураженість, порочність, гріховність людського стану. Тому що в людині є і найбільші глибини зла, і найбільші висоти добра. Питання тільки в тому, що вона в собі розвиває і що вона в собі підтримує. І як тільки цих "прекрасних людей" допускають до влади або залишають їх наодинці зі своїми істинними намірами, вони тут же починають ґвалтувати і вбивати.
У Сіетлі це сталося в коміксовому вигляді, дуже швидко і досить очевидно.
Насправді в цьому є певна закономірність, а хто цього не розуміє – того шкода, особливо багато таких серед молодих людей, які вчитися не хочуть, досвіду життєвого не мають, навіть в особистих відносинах, але при цьому всьому мають неймовірно завищену уяву про себе, неймовірно задерті носи - ми знаємо те, чого ви не знаєте. Ми не такі, як ви - кажуть вони. І це неправда. Ви такі, як ми, тільки гірше. Чому - тому що ми це розуміємо, а ви - ще ні. Але ви ще зрозумієте ці речі.
Всі ці драні негри та любителі творчої свободи вважали, що вони якісь особливі - але ні, все йде закономірно, все повертається на круги своя.
Не випускати б їх із зони, поки б не завили - адже вже через місяць би там почався зоопарк, через три - вони б один одного там перебили, а потім би там встановилася найжорстокіша диктатура того, хто виявився сильнішим, хто перший вистрілив, хто виявився більш хамуватим, того, хто взяв і відібрав вподобану йому жінку в іншої людини, або вподобане йому майно. Ось і все.
Той, хто цього не розуміє - він або себе обманює, або він дурень, і якщо ви думаєте, що у нас в Україні не так - ви помиляєтеся.
Вбити, відняти, зґвалтувати і встановити свою владу шляхом грубої сили - ось так закінчуються всі утопії прекраснодушних людей, які на мітингах кажуть - ми інакші, та ми не такі, ми зовсім по-іншому бачимо світ. Насправді вони і самі себе ще не бачать, себе ще не знають - вони ще ні через що не пройшли. Людина починає пізнавати себе, пройшовши через випробування. І по тому, як вона проходить випробування, вона починає потроху розуміти, хто вона є.
У всьому потрібна міра, бо все є ліки, і все є отрута. А в такій движусі перемагає беззаконня, бандитські угруповання - вони сильніші, вони озброєні, тому вони завжди будуть нагорі, вони плюють на закон. Для них хаос - найкраще середовище, яке виносить їх наверх. А страждати будуть, як завжди, обивателі, діти і немічні старі люди.
Цей закон - універсальний. Якщо хочете, перечитайте "Повелителя мух" Голдінга, все це там талановито описано.
Ідеалізація бажання натовпу - це помилка. Ми один раз легітимували Майдан - і назавжди стали заручниками такого підходу.
