Починали роботу з додатком з використання технології «свій — чужий»
Щороку в компанії «Сігнет» перед початком нового сезону відбувається навчання агрономів. Цьогоріч партнери з «Альфа Смарт Агро», BASF, «Байєра» та «Сингента» поділилися досвідом захисту рослин з нашими колегами з рослинницького напрямку. Окрім цього, учасники освіжили знання з технологій точного землеробства. Лекції по роботі з мобільним додатком «Агроконтроль» провели працівники «Сігнета» Сергій Кравець, Олександр Стріла та Михайло Іванов.
«Ми почали використовувати технологію точного землеробства більше п’яти років тому. Побачили на одній із презентацій мобільний додаток "Агроконтроль", і нас це дуже зацікавило. Це українська компанія, яка розробила софт, адаптований конкретно під агросферу. Він дає для різних служб компанії багато можливостей проводити ефективний менеджмент. Але оскільки це все ж цифрова технологія, вона незвична і нова для багатьох. Тому ми й проводимо окремі лекції по "Агроконтролю" для агрономів, щоб освіжити пам’ять та отримати від них відгуки по користуванню, покращувати програму, щоб вона була ще зручнішою для них», — говорить Сергій Кравець, головний інженер з інформаційних технологій «Сігнет Холдингу».
Починали роботу з додатком з використання технології «свій — чужий».
«Ця технологія взагалі-то з авіації: протиповітряна оборона визначає літак, який має право бути в повітряному просторі, тобто свій, і збиває лише сторонній, тобто чужий. За тим же принципом це працює в агросекторі. Комбайн зібрав урожай, йому треба розвантажитися. Під’їжджає машина, і якщо вона не ідентифікована, комбайн не зможе розвантажитися. Звісно, там є аварійна кнопка, але за замовчуванням стоїть таке блокування. І це нам потрібно не лише тому, що ми контролюємо, куди йде наше зерно. Раніше була така облікова система — "талон комбайнера". Комбайнер писав на листочку, наприклад: "Поле номер 1, повний бункер". Потім передавав водію навантажувача, якому це зерно вивантажив. Той, у свою чергу, збирав ці листочки у комбайнерів і потім усі ці "талони" віддавав водію машини, в яку відвантажує зерно. Водій уже з цими папірцями їхав на елеватор, і таким чином там розуміли, скільки який комбайн зібрав. Так от, технологія "свій — чужий" повністю заміняє цю облікову систему. Ми автоматично бачимо, хто кого вантажить, де і яка кількість. А потім у нас за схемою, як в Макдональдзі, йде онлайн-доставка. На кожну машину йде "номер замовлення", що там знаходиться та на якому воно етапі. З’являється стрічка і пише, що машина на завантаженні. Машина завантажилася, поїхала, рух, стоянка, і ми бачимо на карті, де вона їхала. Приїхала, стала в черзі перед елеватором. Зважилася, і вже коли машину повністю розвантажили, стрічка стає зелененькою і пропадає, як виконана повністю доставка до елеватора», — пояснює Сергій Кравець.
Технології точного землеробства допомагають компанії зручніше, швидше та ефективніше вести менеджмент.
Сергій каже: «Програма доступна з мобільного додатку та ПК. Ми фіксуємо на рік контур кожного поля, у програмі його агрономам чітко видно. Те обладнання, яке стоїть на нашій техніці, може обчислювати цей контур з точністю до двох сантиметрів. Те ж стосується і ваги, будь-яких інших обчислень: вони значно точніші, аніж ті, які робляться вручну. І це відправна точка, яка все структурує. Власне, з цього ми починали навчання: показували агрономам, як працювати з контуром, з картою, показали історію, де видно сезонні зміни. Агроном, знаходячись у полі, може відкрити додаток і бачити, де техніка їхала — її траєкторію показано лініями. І якщо в межах контуру не вся площа була оброблена, в додатку це також видно. Ця система максимально автоматизована, головне — перед початком робіт правильно заповнити дані, щоб вона розуміла, які роботи будуть проводитися, з якими культурами. Далі вона вже сама вираховує, структурує всі дані, порівнює з тими, які надає земельний відділ. Не визначається автоматично лише те, який вид робіт виконує техніка. Наприклад, якщо це сівалка, то яку культура вона сіє».
Агрономи в першу чергу зацікавлені у вивченні «Агроконтролю», адже це спрощує їхню роботу.
«Агроном — це і бухгалтер, і обліковець, і власне агроном, і технолог тощо. І ми хочемо спростити їхню роботу, щоб їм потрібно було менше рахувати, менше гратися з паперами і більше зосередити увагу на технологіях вирощування. І це впливає не лише на агрономів, а й на інші підрозділи. Точність, швидкість набагато більша. Якщо зараз шляховий лист підписується і потрапляє до обліковця протягом трьох-чотирьох днів, то якщо агроном буде постійно працювати за цією системою, ми зможемо скоротити цей період до одного, максимум — двох днів. Це фактично ідеальні умови, день у день можна буде закривати готові дані або реагувати на якісь проблеми. Коли ми робимо певні операції типу посіву, внесення засобів захисту рослин або мінеральних добрив, то насіння, міндобрива чи ЗЗР повинні бути списані на це поле. Це щоб люди розуміли, що там внесли, щоб економісти могли порахувати, скільки ми витратили на цю ділянку. І потім, зібравши врожай, ми бачимо, який прибуток нам дає конкретне поле. Раніше агрономи користувалися додатком 1С і вносили всі ці дані вручну. Ця система робить усе за них: ми бачимо, що виконують, хто, з чим, скільки там палива витрачено, яка площа поля. І це все у режимі реального часу підраховується», — каже головний інженер.
За словами Сергія, навчання важливе, бо допомагає вдосконалювати додаток відповідно до потреб працівників.
«Навчання — це і можливість взаємодії з агрономами. На основі модулів, які я презентував, вони висловлювали свої побажання і проявляли інтерес до конкретних функцій, навіть до таких, яких ще немає у розробці. Наприклад, було питання якраз по контуру полів: кажуть, було б круто, якби ми в девайсі могли бачити розбіжності між тим, що нам подає земельний відділ, і тим, що ми обробляємо технікою. Щоб ми могли прямо поїхати на поле і подивитися, в чому проблема. Багатьох зацікавив агроскаутинг. Це добре працює, якщо ми знаходимо якусь проблемну ділянку поля або ж, наприклад, внесли якийсь гербіцид, а він не спрацював. Агроном може прийти, зробити фотографію цієї ділянки, і вона прикріпиться чітко за координатами в додатку. І, наприклад, директор з рослинництва може звідки завгодно побачити, що відбувається на якійсь ділянці поля, історію змін і так далі. Ми отримали крутий фідбек, і тепер краще розуміємо, в якому напрямку рухатися. Такі навчальні заходи ми плануємо проводити й надалі регулярно».
«Сама побудова програми є зручною - є картографія, агрономи бачать види робіт, які будуть оновлюватись в режимі реального часу, залишки ТМЦ, які надходять до них для виконання виробничих завдань. На навчанні я їм пояснював, як буде побудований весь алгоритм обліку в роботі з цією програмою. Хочеться побажати агрономам успіхів в її освоєнні», - говорить Олександр Стріла, головний бухгалтер "Сігнет"