«Розумію, що агро — це та сфера, в якій є перспектива»
Уся родина Дергаїв працює в компанії «Сігнет-Центр». Чому це класно і зручно, розповідають самі працівники.
Останньою з родини до компанії прийшла Ольга. Вона влаштувалася на роботу в 2022 році. Дівчина родом з Андрушок та все життя проживає тут. Після школи Ольга вступила у коледж, вивчала товарознавство та комерційну логістику, але з часом перевелася на заочну форму: потребувала практики. Як тільки їй виповнилося 18, почала шукати роботу.
«Я вирішила, що хочу йти працювати — і все. Було два варіанти роботи: "Сігнет", де працюють мої батьки, та інша компанія. Мама радила йти сюди, я розглянула обидві пропозиції, і все ж обрала елеватор "Сігнета". Там я працювала обліковцем два роки. Хоч я прийшла без досвіду, але це не було проблемою, бо мене всього навчили. І що особливо круто — немає зверхності чи знервованості від колег, коли ти чогось не знаєш чи не вмієш. Всі спокійно все пояснюють, і ти не відчуваєш себе ніяково через те, що для тебе багато що нове», — каже Ольга.
Світлана Дергай, матір Ольги, працює адміністратором на прохідній в офісі «Сігнет-Центру», а її чоловік Анатолій — вантажником на цукровому складі.
«Мені потрібна була робота, а в "Сігнеті" була вакансія прибиральниці. Це був 2018 рік. Я прийшла і почала працювати. А потім з’явилася вакансія адміністратора прохідної, і мені її запропонували. Якщо чесно, я дуже боялась, адже багато людей, я нікого не знаю. Проте страх минає, до роботи звикаєш, зараз усе добре. Якось дівчата з відділу персоналу запитали мене, як там донька. А вона тоді шукала роботу й не могла знайти, бо ніхто не хотів брати молоду дівчину без досвіду. Вони мені й кажуть: мовляв, кличте її до нас, є вакансія на елеваторі. Так і донька почала працювати тут», — розповідає Світлана.
Ольга отримала освіту молодшого бакалавра за спеціальністю «Товарознавство у митній справі», бакалавра — за спеціальністю «Товарознавство та комерційна логістика» і магістра за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування». Після завершення освіти хотіла спробувати себе в іншому напрямку роботи, але все не наважувалася.
«У "Сігнеті" відкрилася вакансія менеджера з постачання запасних частин. Наша колега Ніна Перепилиця, менеджер з постачання, порадила мені подати своє резюме. Я вагалася, бо на запчастинах не дуже розумілася, і мені було страшно, що не впораюся. Тоді вона попросила мою маму, щоб та на мене вплинула. Мама мені порадила не упускати можливість, і я вирішила спробувати. Згодом мене покликав Юрій Савран (заступник регіонального директора з механізації) на співбесіду, і мене взяли на цю посаду. Звісно, вчитися мені довелося немало, але все було не так страшно, як я собі думала», — розказує Ольга.
Вже два роки вся родина працює в «Сігнеті». За їхніми словами, це дуже зручно, адже всі разом.
«Я виходжу з дому раніше, адже вже о 7.30 треба відкрити офіс. Ми живемо в Андрушках, і нам так добре, що не потрібно далеко їхати, тим більше зараз, коли війна. Тут ми вдома, нам спокійніше, ще й усі разом, завжди можемо допомогти одне одному», — каже Світлана.
«Найпершою у нас на роботу йде мама, будить мене і виходить, а потім і ми з татом ідемо на роботу. Увечері всі разом їдемо додому, разом вечеряємо. Як не дивно, але саме на роботі ми практично не бачимося — з татом особливо, адже він на заводі. Та і я зазвичай у себе в кабінеті. Але мама завжди приносить мені лоточки з обідом. А ще дуже часто мама дорогою на роботу купує щось солодке, а коли я приходжу на роботу — приносить мені. Ми вже жартуємо, що я данину з неї беру», — говорить Ольга.
На вихідних сім’я зазвичай проводить час разом: мама, тато, Ольга, шістнадцятирічний син Олександр та одинадцятирічна молодша донька Іра. Вони люблять дивитись фільми, виїжджати на природу на шашлики. А молодша сестра Ольги захоплюється риболовлею. «Коли Іра спіймає рибу — її очі просто потрібно бачити», — каже Ольга.
«Тато зробив їй картку, і тепер, коли приходить зарплата нам, усі скидають Ірі гроші. А вона ще й питає, чи плануються їй якісь премії — отака хитрунка», — сміється Світлана.
«Сігнет» — це компанія, де можуть знайти своє місце люди різного віку, освіти, навичок і досвіду.
«Коли мені було 18 і я не мала досвіду, мене ніхто не хотів брати. А зараз я — менеджер з постачання запасних частин, працюю в інженерному відділі. Ще й виявила в собі таку цікаву якість: люблю торгуватися. Такий спортивний інтерес: закупити все за максимально вигідною ціною, не втративши при цьому якість. Але якби свого часу тут у мене не повірили, не дали можливості розвиватися, то хто знає, як було б. Зараз я розумію, що агросектор — це та сфера, в якій є перспектива», — розказує Ольга.
«Земля завжди буде, і люди завжди будуть на ній працювати. Добре, що у нас тут є підприємства, які дають людям стабільну добре оплачувану роботу, можливості розвитку і кар’єрного зростання», — говорить Світлана.