“Але й уявити не могла, що колись і сама тут працюватиму”
Початок збирання буряка - це завжди чудова новина для сезонних працівників цукрового заводу. Всі вони з нетерпінням чекають початку виробництва. Вже п’ятий сезон на роботу виходить Альона Грекул - апаратник випарювання. В Сігнеті вона змогла опанувати професію та отримати кар’єрне зростання.
“Я сама з Макарівки, там виросла й живу. Цукровий завод знала з дитинства - у мене тітка працювала на пакуванні цукру. Але й уявити не могла, що колись і сама тут працюватиму. В Сігнет я прийшла працювати прибиральницею підсобних приміщень. На цій посаді була рік, часто заходила до дівчат, дивилась на їх роботу, цікавилась. Це помітили, і вже на наступний сезон я працювала фільтрувальником соку. Так тривало ще два роки, після чого мене підвищили до апаратника випаровування. Пам’ятаю, мала ще їхати на навчання до Полтави, але через пандемію цього зробити не вдалося. Але незважаючи на це з ситуації вийшли, мені влаштували навчання тут, дали всі необхідні знання. І ось такими маленькими успіхами я дійшла до цього, зараз вже мій п’ятий сезон на цукровому заводі”, - розповідає Альона Грекул.
Від першого свого робочого сезону і до поточного жінка повертається працювати на завод. Вона говорить, що тут отримує бажані умови праці - а тому й мотивація працювати є: “Отримавши нову посаду, я дуже переживала. Але це тривало не довго, десь тиждень напевно. Просто почала працювати, бачу все виходить, та й влилася в це. Я слідкую за тим, щоб не падали рівні в корпусах, щоб не сталось кристалізації в сиропі. Все має бути із дотриманням норм, щоб в результаті ми отримали цукор першої категорії. Якщо на етапі сиропу ми надамо його в поганій якості - цукор хороший також не вийде. Ми робимо необхідні аналізи та відправляємо сироп на апарати. Ну і роль в хорошій роботі зіграло те, що колектив у нас дуже злагоджений. Все йде покроково, кожен знає свою справу, але при цьому завжди щось порадить та допоможе. Мені здається, це тому, що все чітко організовано, на всіх процесах є розуміння роботи та порядок. Умови праці у нас чудові. Працюємо позмінно - 12 годин на роботі, добу вдома. Зарплату завжди вчасно платять, є автобус від компанії на роботу і з роботи, щоб працівники зручно добирались з сусідніх сіл. На заводі зараз більше сучасного обладнання, воно постійно оновлюється, ремонтується. От цього року, наприклад, у нас центрифуги оновили, зробили багато ремонтних робіт - як обладнання, так і приміщень. Тепер все, чого хочеться - щоб якнайдовше завод працював і якнайбільше цукру вийшло”.
Має Альона й хобі - любить пекти смаколики та частувати ними свою родину.
“У мене двоє дітей. Старшому сину 16 років, він вже навчається в Житомирі, в аграрному на економіста. А доньці 12 років, вона ходить до 7 класу. Вдома в нас господарство, а моєю віддушиною є випічка. Я просто обожнюю працювати з тістом - різні торти, пиріжки. Часто треба вигадувати щось нове, бо маю вибагливих споживачів - свою сім’ю”, - розповідає жінка.