“Потрібно завжди бути готовим приймати швидкі рішення”
Коли у людини є бажання розвиватись - її кар’єра також не стоїть на місці. У Сігнеті дуже цінується працелюбство. Не рідко завдяки йому відбуваються й кар’єрні зрушення. Наприклад, Володимир Сауляк прийшов в компанію на посаду головного інженера Козятинського елеватора, а згодом став начальником цього елеватора.
“Я сам родом з Вінницької області. Після інституту пішов працювати інженером-механіком на елеватор в Миколаївській області. Згодом мене підвищили до головного механіка. Потім я став головним інженером і так працював там років п’ять. Один елеватор компанії, на якому я власне починав, був вже побудований. А ось на другий я прийшов на етапі будівництва, тому там ми все робили з нуля. Але в далеких планах я думав про повернення ближче до Батьківщини. Моя дружина вчилась спочатку на вчителя. Але потім пішла до мене працювати на елеватор та здобула другу вищу освіту - вже технолога в лабораторії. Проте коли почалась війна, Миколаївщина стала не найбезпечнішою зоною. Я звільнився і розмістив резюме - тоді мені запропонували роботу в Сігнеті. Ми з родиною переїхали до Вінниці, і зараз дружина там працює. Хоч ми й хотіли знову разом працювати, але через сина зручніше, щоб вона була у місті. Деколи зі школи раніше забрати потрібно, наприклад”, - розповідає Володимир.
Козятинський елеватор відносно новий - першу чергу запустили в 2020 році. Певний час він функціонував без головного інженера. Згодом прийняли рішення створити цю посаду, щоб вдосконалити робочий процес. Власне, цю новостворену посаду й отримав Володимир Сауляк. Він пригадує: “Я прийшов в Сігнет у вересні 2022 року. Елеватор новий, тому критичних якихось проблем тут не було. Але він потребував проведення певних регламентних робіт по технологічному обладнанню, розробки графіків, налагодження процесів. Також раніше тут працювали на газу - ми перейшли на альтернативні види палива. Робота налагодилась”.
Завдяки успіхам в керівних процесах та роботі загалом, Володимир став першим кандидатом на посаду начальника елеватора, коли відкрилась така вакансія.
“В грудні 2023 року мене поставили тимчасово виконуючим обов’язки начальника елеватора. А згодом запропонували зайняти цю посаду на постійній основі. Якщо чесно, спочатку я вагався: все ж це велика відповідальність. Але мене переконали, і з січня почався мій випробувальний термін. В березні він успішно завершився. Робота цікава, бо це постійно якийсь рух. Ти не сидиш на одному місці з одноманітною справою. Потрібно завжди бути готовим приймати швидкі рішення, і щоб вони були максимально ефективними для компанії. Та й з колективом приємно працювати. На початку кожного робочого дня ми збираємось на “планьорку”, щоб обговорити робочі моменти, і звісно ж спілкуємось протягом дня. Тут всі дружні, і діляться як власними радостями та проблемами, так і робочими. І з цією взаємоповагою та власною відповідальністю кожного вдається якісно організувати всі процеси”, - говорить чоловік.
Команда елеватора адаптувалась до інтенсивної роботи. Зараз елеватор майже повний.
“Пригадую, спочатку ми працювали в режимі “15 вагонів на добу”. А потім став активніший рух зерна на елеваторі - бувало й по 50 на день. Звісно, людям спочатку було важко переналаштуватися. А зараз в нас вже навіть поняття нема такого, щоб вантажити менше 30 вагонів за добу. Зараз ми приймаємо власну кукурудзу здебільшого, але й від поклажодавців маємо зерно. Навіть робили перерву в півтори доби, щоб звільнити місце, бо елеватор повний. До цього мали інтенсивне навантаження - приймали і по чотири тисячі тонн на добу. А зараз - по 2,5-3 тисячі, а дві відвантажуємо. Загалом вже прийняли близько 70 тисяч тонн в новому сезоні. Також відбулись у нас деякі зміни серед персоналу: підвищили оператора до майстра зміни, а пробовідбірника - до оператора. Приємно бачити кар’єрне зростання працівників. Хто себе показує, хто розвивається - той має можливості. Тепер маємо вакансію пробовідбірника на елеваторі, а також шукаємо менеджера із закупівлі зернових культур”, - розповідає начальник елеватора.
Роман, семирічний син Володимира, вже у юному віці почав брати приклад з татуся. Чоловік каже, що декілька днів тому через це сталась кумедна ситуація: “Я приніс куртку робочу з нашим логотипом додому на прання. Малий взяв її, одягнув й каже: я тепер в “Сігнеті” працюю. Та й давай керувати: “ідіть, грузіть зерно, треба 50 вагонів кукурудзи”, - говорить. Він ж деколи чує, як я по телефону говорю, то щось і собі запам’ятав. Ми так насміялись:)”.