“Я дуже ціную та поважаю чесність та відповідальність”
Швидко та якісно увімкнутись в нову роботу - завдання із зірочкою. Проте завідувач лабораторії елеватора “Сігнет-Центр” у с. Андрушки Леся Мельниченко з ним впоралась. Жінка поділилась своїм досвідом та розповіла, що важливо для неї в роботі.
“Я сама з Попільні, тут виросла. Моя мама - бухгалтер, і я з дитинства також любила математику, розрахунки. Отож і вступати вирішила в цьому напрямку, пішла в технікум на технолога-економіста аграрного бізнесу. Потім закінчила університет заочно в агрономічному відділенні. В 2007-2008 році вже мала перший контакт із зерном, працювала на декретному місці в насіневій інспекції. Згодом чотири роки була на державній службі головним спеціалістом з рослинництва управління АПР Попільнянської РДА. І вже після цього я пішла працювати до великого холдингу, спочатку в бухгалтерський відділ, де також пробула чотири роки. І після цього, в 2017 році, я потрапила на елеватор, що було набагато цікавішим для мене. Спочатку я була лаборантом, потім майже одразу стала старшим лаборантом, бо мала бухгалтерську практику. А в 2019 році я стала завідувачем лабораторії. Воно так вийшло, що всі посади, на яких я працювала, весь досвід, який отримала доповнили один одного і дали мені змогу бути там, де я зараз”, - розповідає Леся про свій життєвий шлях.
Леся стала частиною команди “Сігнет” чотири місяці тому. За короткий проміжок часу встигла продемонструвати високий професіоналізм у роботі та здобути повагу колег.
Вона пригадує: “Оскільки за роки праці в моєму відділі все було добре та гладко по нашій роботі, я почала отримувати гарні рекомендації, як керівниця лабораторії. Я й так вирішила роботу змінити, пішла в іншу фірму, але регулярно отримувала дзвінки з пропозиціями. І так скомунікувались ми з Сігнетом. Бачу - і від дому зовсім недалеко, і пропозиція дуже цікава. В березні почала працювати, а вже за три місяці ми вивантажили елеватор повністю, до нуля і відвантажили близько 1500 вагонів. Взагалі мені тут дуже сподобалось: дуже гарний елеватор, чудово зроблені технологічні лінії, зручне саме завантаження і автоматизована система обліку. А ще, дуже мене мене порадував колектив. Дівчата в мене всі молодці, роботу свою знають. Отож я почала з усім ознайомлювати і вважаю, що основні моменти адаптації вже пройдено. Ось ми вже й сезон новий зустріли, прийняли пшеницю власну всю і вже працюємо з контрагентами”.
Жінка розповідає про своє знайомство з підлеглими.
“Коли тільки прийшла працювати, почала комунікувати з дівчатами в лабораторії. Хотілось максимально поділитись з ними своїми навичками та досвідом, зрозуміти, що вони знають. Від роботи команди залежить і моя, тож я справді втішена, що вони такі відповідальні. Ми з ними ознайомились та додатково дослідили сам виробничий процес елеватора, роботу оператора, маршрути. Я хочу, щоб вони розуміли - як, куди і чому йде зерно, як воно проходить очистку, вантажиться і вже візуально могли уявити даний процес. Це важливо, щоб ми отримали результат - завантажили вагони відповідно контрактних показників”, - каже Леся.
Окрім роботи, жінка захоплюється випічкою та вже частувала нею колег.
“Я люблю у вільний час щось випікати. Завжди на день народження своїм племінникам, наприклад, роблю якийсь торт красивий з прикрасами. Я, звісно, не професіонал, але своїх шанувальників маю. Ми коли робили благодійну ярмарку в “Сігнеті” на День вишиванки,, я робила торт “Снікерс”. Він такий досить незвичний, не дуже кремовий як “Медовик” або “Сметанник” наприклад, а більш схожий до “Мурашника” за структурою. Так ось мої дівчата [з лабораторії - ред.] два місяці просили повторити, бо їм не дісталось. То як у нас було навчання, я зробила його для нас всіх. Всім сподобалось, і це дуже приємно”, - каже Леся.
В колективі панує дружня атмосфера, і завдання керівника її підтримувати.
“Я дуже ціную та поважаю чесність та відповідальність. І мені подобається, коли люди люблять свою роботу. От наприклад, є лаборант, він працює, отримує задоволення від цього і він хоче мати класний результат. І він наче в азарті, адже прагне досягнути того рівня вмінь та знань, щоб зробити все якнайкраще. І для цього я зі свого боку стараюсь створити комфортні умови: я відкрита до запитань, спонукаю до того, щоб дівчата не боялись сказати мені про якусь проблему. Така атмосфера має бути в колективі, де люди приходять на роботу із задоволенням та налаштовані на позитив”, - говорить жінка.