September 9, 2020

Пересадка клітин острівців підшлункової залози під шкіру для лікування діабету

У своїй роботі, опублікованій у журналі Nature Metabolism, група описує нову техніку, яку вони розробили для трансплантації клітин острівців підшлункової залози під шкіру, та наскільки це ефективно працювало.

Цукровий діабет I типу зустрічається у людей, коли їх імунна система з невідомих причин атакує та руйнує клітини підшлункової залози, що створюють інсулін. Люди з діабетом 1 типу керують своїм станом за допомогою ін’єкцій інсуліну, контролюючи рівень цукру в крові. Але оскільки щоденні ін’єкції не є оптимальним способом життя, і оскільки ін’єкції не досягають такого рівня контролю рівня цукру в організмі, як підшлункова залоза, вчені шукають кращих способів лікування стану.

В останні роки деякі дослідницькі групи намагалися пересадити клітини острівців підшлункової залози в печінку піддослідних тварин. На жаль, такий підхід не спрацював так добре, як сподівався; острівцеві клітини не виживали дуже довго і іноді викликали запалення. Інші дослідники спробували пересадити клітини острівців під шкіру, де вони більш доступні, якщо щось піде не так. Але такі зусилля також провалилися. Клітини не могли вижити дуже довго, але з іншої причини. Вони не отримували достатньо кисню. У цих нових зусиллях дослідники знайшли спосіб вирішити цю проблему.

Щоб допомогти острівцевим клітинам жити довше після трансплантації під шкіру, дослідники спочатку уклали їх у матрицю на основі колагену. Це не тільки служило захистом клітин, але й ініціювало процес, який дозволяв їм отримувати більше кисню. Дослідники визнають, що вони ще не знають, що це за процес, але виявили, що він добре працював у мишей. Вони випробували цю техніку, пересадивши острівцеві клітини мишей, свиней та людей 100-ам випробуваним мишам із видаленою підшлунковою залозою. Процедура дозволила мишам вижити без ін'єкцій до 100 днів.

Дослідники відзначають, що для перевірки техніки потрібна додаткова робота. Вони досі не знають, чи захистить матрикс клітини від імунної відповіді, чи люди реагуватимуть так само, як і миші.

Джерело : https://www.nature.com/articles/s42255-020-0269-7