Crisis
April 2, 2020

WTF?

Як діяти у невизначеному світі!?!


У свій час Джордж С. Паттон, американський генерал, командувач Третьою армією США під час Другої світової війни, говорив: «Завжди будьте готовими прийняти рішення! Це найважливіше завдання керівника!»

Доволі часто люди під час прийняття рішень є ірраціональними, тобто ми керуємося в основному не математичними розрахунками чи логікою, а своїми почуттями. Ця наша особливість не є чимось поганим – це абсолютно природно. У наші дні існують програми, які допомагають розвинути цей навик і багато з них за основу беруть елементи із навчань американських військових. Стратегії, ситуації, командні завдання тощо накладають на сучасні бізнес – процеси.

Андрій Рождественський, психолог – практик, бізнес – тренер, педагог, який брав участь у контррозвідці в Ізраїлі, говорить, що: «прийняття рішення – це щось середнє між психологією та математикою, але більшість із нас у невизначеній або ж кризовій ситуації керується перш за все почуттями».

Усі великі та успішні компанії у свій час переживали кризові ситуації, переживши їх, вони знову піднімалися на ноги і саме це зробило їх сильнішими.

Цей час пережити нелегко, тому аби засвоїти навик прийняття рішень в умовах невизначеності треба звернутися до тактики американських військових, яку фахівці легко застосовують в бізнесі:

  • добре володіти організаторськими якостями;
  • зрозуміти, що люди, в більшості, ірраціональні в прийнятті рішень;
  • знати, що існують певні інструменти та алгоритми за допомогою яких ми можемо зменшити ризик прийняття рішення;
  • швидкість і правильність прийняття рішення – суттєва конкурентна перевага в бізнесі.

У середньому за однакових ризиків люди схильні до збереження досягнутого фінансового рівня, аніж до його збільшення. Це пояснюється тим, що людська психіка сприймає не стільки абсолютне значення свого багатства, скільки його зміни, причому радість від виграшу є значно меншою, ніж відчуття гіркоти програшу. Втрати завжди видаються значнішими, аніж еквівалентний дохід.

Прикладом є рішення одного із завдань запропонованих Канеманом: в океані тоне авіаносець, екіпаж якого складається із 600 людей, у вас в розпорядженні невелика кількість пального, яким можна заправити лише один рятувальний корабель: крейсер, що вміщає лише 200 моряків – їх гарантовано можна врятувати або ж корабель, на якому помістяться всі 600 людей, але імовірність того, що він прибуде вчасно складає 50%. Запитання – який варіант ви, як командувач флоту, оберете? Гарантовано врятуєте 200 людей чи з вірогідністю 50% ризикнете і дочекаєтеся великого корабля.

78% опитаних обирали перший варіант, але зверніть увагу на побудову умови цієї задачі: вам сказано, що ви гарантовано врятуєте 200 чоловік! Проте, якщо дане речення перефразувати і вказати, що ви врятуєте 200 людей, але водночас 400 інших гарантовано загине, то сприйняття одразу міняється, як і рішення опитаних.

Ґрунтуючись на експериментальних дослідженнях, теорія перспектив робить парадоксальний висновок — люди швидше готові взяти на себе більший ризик, щоб уникнути втрат, ніж одержати додаткову премію за більшого ризику. Отож, ви, як власник бізнесу, завжди мусите враховувати подібні моменти.