Битва лайна та сечі, або вибори сорок сьомого президента США 🇺🇲
Ми всі вже знаємо, що Дональд Трамп і Камала Гарріс — хуйня кандидати, які обожнюють багато говорити (найобувати). Все ж, на думку критиків, останнє більш про Гарріс, хоча багато говорити перед виборами(і після них) люблять усі політики, але виконувати обіцяне потім мало хто прагне. Наразі головне питання: як обрати президента, якщо кандидати — лайно повне? Чи справді вони такі погані? Чим Трамп кращий за Камалу чи навпаки?
Я не буду прикріплювати джерела для підтвердження, бо в гуглі нікого не забанили. Якщо будь-яка інформація виявиться конфліктною або неточною: це лише моя особиста думка, і я не несу відповідальності за її сприйняття (напівжарт).
Після нещодавніх виборів президента США досі спалахують конфлікти та обговорення на тему, хто ж із них кращий. Камала Гарріс і Дональд Трамп є двома «видатними фігурами» американської політики, чиї політичні стратегії і підходи значно різняться. Гарріс, як нинішня віце-президентка США, представляє демократичні цінності, спрямовані на рівноправність, справедливість і прогресивні реформи. Дональд Трамп, навпаки, був президентом із більш консервативними й націоналістичними поглядами, часто акцентуючи увагу на «власних» економічних досягненнях та боротьбі за посилення безпеки в США.
З одного боку — жінка з двома вищими освітами, яка вже має значний досвід у політичній і юридичній сферах. Жінка, яка начебто дбає про світові проблеми та думку людей, підтримує справедливість та прогресивність. З іншого — бізнесмен, який вже був президентом і «досяг неабияких економічних успіхів» (ну принаймні так він вважає). Кажуть, Трамп допоміг відновити економічну силу країни, підняти національну гордість і навіть «посилити міжнародний авторитет». Але це тільки у вологих мріях його фанатиків. Чи насправді хтось із них — хороший кандидат?
Проблема в тому, що кожен із них має своїх прихильників і ненависників. Гарріс вважають брехухою, що просуває лівоцентристську політику й готова відкрити кордони для мігрантів. А Трамп — добре відомий як мізогін, расист, гомофоб, прихильник корупції й диктатури. У його світогляді вся Америка — це бізнес, а президентське крісло — як крісло генерального директора. І йому неважливо, що про нього думають усі інші, він у своїй грі — він найкращий. Але питання в іншому: чи може хтось із них бути хорошим кандидатом, або хоча б кращим одне за одного?
Зрештою, як і на будь-яких виборах, американцям і нам пропонують вибрати з двох смітників те, яке менш смердить, або принаймні те, що вони здатні терпіти чотири роки(або, бодай, яка тварина їх країну не поставить раком, але це не обов'язково). Тому що кожен із них — це тільки обіцянки, прикрашені яскравою риторикою й великими золотими горами, які зазвичай лишаються мокрими мареннями.
Але ж для багатьох людей Трамп — справжній геній, тоді як Камала — просто дура, яка вилизує сідниці квір-спільноті та жінкам. Серед людей виникає реальна боротьба, боротьба ґендеру, адже цих кандидатів буквально пов’язують із ґендером їхніх прихильників. Нижче я буду писати, чому людям симпатизує Трамп, а в сіренькому віконечку одразу спростовувати ці арґументи.
1. Прихильники Дональда Трампа вважають, що саме він здатний зробити США великою і могутньою державою, зосередившись на економічному зростанні, національній безпеці й міжнародному авторитеті. Один з найголовніших арґументів на користь Трампа — його економічні успіхи. Прихильники Трампа часто кажуть, що саме він забезпечив значне зростання економіки під час свого першого терміну. За словами його фанатів, завдяки податковим реформам і дерегуляції він створив мільйони робочих місць і сприяв зниженню рівня безробіття до рекордно низьких показників, особливо серед афроамериканців та латиноамериканців. Прихильники вірять, що його бізнес-досвід дозволяє краще розуміти економічні процеси, і що завдяки цьому він здатний ефективно управляти фінансами країни.
Економіка дійсно відіграє велику роль у розвитку країни.
Але, якщо копнути не ложкою, а глибше, то можна зрозуміти, що економічне зростання було досягнуто завдяки роботі Барака Обами. Незважаючи на твердження Трампа про економічний успіх, багато економістів зазначають, що зростання економіки було запущено ще під час адміністрації Обами після фінансової кризи 2008 року. Відновлення економіки США йшло поступово завдяки структурним реформам і стимулювальній політиці Обами. Знову ж, під час президентства Обами економіка США відновилася після глобальної фінансової кризи. Не заслуга Трампа. Завдяки стимулюючому пакету в 2009 році, створенню мільйонів нових робочих місць і порятунку автомобільної промисловості безробіття значно знизилося. Закон про доступну медицину розширив доступ до медичної допомоги, а фінансові реформи допомогли запобігти новій кризі. Падіння безробіття, яким так пишається Трамп, було вже в процесі під час його вступу на посаду. До того ж, зниження податків для корпорацій (яке, якраз таки, організував Дональд у 2017 р.) призвело до зростання держборгу й посилення нерівності доходів, що ставить під загрозу довгострокову економічну стабільність. Тобто, по суті, Дональд Трамп не підняв економіку, а навпаки її підбив.
2. Лотерея, спробуй вгадати. Одна з причин, по якій Трамп > Гарріс? А тому що вона хотіла мігрантів понавозити! В той час, як частиною найяскравіших обіцянок Трампа була побудова стіни на кордоні з Мексикою, що мало стримати нелегальну імміграцію. Його прихильники вважають, що така політика захищає американські робочі місця і знижує рівень злочинності. Затримка нелегальних мігрантів і посилення контролю на кордонах створюють враження, що Трамп дійсно дбає про безпеку американців.
Мігранти ж переґвальують пів країни, треба їх позбутися. Але тихіше, мігранти — не Трамп, тому не будуть всіх ґвалтувати.))
Нібито, як тру правак я маю бути з проблемою міграції згоден, але! Неефективна імміграційна політика. Замість реального вирішення проблеми імміграції, політика Трампа зосереджена на показових і радикальних заходах, які не мають ефективності в довгостроковій перспективі. Стіна на кордоні з Мексикою обійшлася США в мільярди доларів, але так і не вирішила проблему нелегальної імміграції повністю. Більше того, його жорстка політика щодо мігрантів і їхніх сімей спричинила гуманітарну кризу й зазнала серйозної критики в країні та за її межами. Лише Обама створив комплексну програму для захисту молодих мігрантів, яка отримала широку підтримку і забезпечувала контрольований підхід до імміграції.
3. Вже третій пункт, а згадати можна ще міжнародну політику та торгівлю. Міжнародна політика та торгівля є одними з найважливіших елементів країни, оскільки вони визначають її глобальне становище, економічний розвиток та дипломатичні відносини(імхо). Трамп посилив позиції США у світі, особливо в стосунках із Китаєм. Його прихильники підкреслюють жорстку політику щодо торговельного дисбалансу з Китаєм, який він намагався вирішити через введення мит на китайські товари. Вони вважають, що його жорсткі дії в торгівлі спрямовані на захист американського виробництва та робочих місць. Крім того, вони високо оцінюють його зусилля в нормалізації відносин із Північною Кореєю і його рішучий підхід до Ірану.
Дійсно, можна згодитися, що це добре,
Але навпроти такої важливої якості лідера: його необдумана міжнародна політика (та, у цілому, вся його діяльність довбойобська). Політика Трампа щодо Китаю, Ірану та інших країн часто була непродуманою й надто різкою, що завдавало шкоди США та світовій економіці. Торгові мита на китайські товари створили фінансовий тиск на американських споживачів і підприємців, які стали платити більше за імпортовані товари. Вихід із Паризької угоди також підрив довіру до США як до міжнародного лідера. Багато хто вважає, що Трамп просто розривав угоди та створював конфлікти, не маючи реального плану дій для покращення ситуації. Його «успіхи» з Північною Кореєю залишилися лише на рівні піару.
4. Трамп позиціонує себе як антиглобаліст, захищаючи інтереси американських громадян. Він вийшов із Паризької кліматичної угоди, вважаючи, що вона несправедливо обмежує американську економіку. Його прихильники вважають, що він робить США менш залежними від міжнародних організацій і угод, що дає країні більшу свободу та незалежність.
Вихід із міжнародних угод і організацій, таких як Всесвітня організація охорони здоров’я та Паризька кліматична угода, був не більше ніж популістським ходом, який створює ілюзію незалежності. На практиці, США стали менш впливовими й втрачають можливість співпраці з іншими країнами у вирішенні глобальних проблем. Багато аналітиків вважають, що така політика робить Америку вразливішою, оскільки вона залишає її без міжнародних союзників у критичні моменти.
5. Політика «America First»
Під час свого президентства Трамп робив акцент на принципі «Америка — перш за все», орієнтуючись на інтереси країни, а не на підтримку міжнародної коаліції. Його прихильники підтримують цю ідею, вважаючи, що країна повинна дбати насамперед про своїх громадян і не втручатися в чужі конфлікти.
Добре, націоналісте без нації.
Хоча, все ж, під гаслом «Америка — перш за все» Трамп ігнорував союзників, укладав угоди, які не відповідали інтересам США, і створював імідж США як країни, яка ставить власні інтереси понад усе, не турбуючись про інших. Усе це призвело до того, що Сполучені Штати втратили довіру як міжнародний партнер, зокрема в НАТО, що відзначали багато міжнародних аналітиків. Політика «America First» призвела до втрати впливу США у світі й послаблення альянсів, які забезпечували безпеку й стабільність протягом десятиліть. Трамп приймав багато важливих рішень, керуючись власними інтересами й бажанням сподобатися певній частині виборців, не враховуючи довгострокових наслідків для країни. Багато експертів і політичних опонентів відзначають, що його управління було хаотичним, із численними звільненнями й кадровими перестановками. Під час його президентства деякі з найбільш досвідчених політиків залишали адміністрацію, а їхні місця займали малокомпетентні особи.
З аналізу випливає, що більшість його «рішучих і впевнених рішень як досвідченого бізнесмена та майстра своєї справи» виявилися провальними, а його досягнення насправді є продовженням прогресу, розпочатого за часів Барака Обами. Тому не варто відразу вважати його «розумною людиною» чи кращим кандидатом — це далеко не так. Він здатен ухвалювати багато необачних рішень, а не «грати на свою користь і маніпулювати людьми», адже цими маніпуляціями він i так уже вдосталь скористався під час виборів, проте тоді вони обмежувалися лише солодкими словами. Одначе, окрім цього, я хочу також висловитися про Трампа, зокрема, чому, на мою думку, він набагато гірший за Камалу, бо в політичній діяльності недоліки є у всіх.
1. Фрази Трампа, що вказують на його расизм, мізогінію, гомофобію(трансфобію) та лукізм(цей пункт можна пропустити):
Гомофобія: «I don't like gay marriage.» — Дональд Трамп, 2000 рік.
(Переклад: «Мені не подобається одностатевий шлюб.»)
«I think it’s a great thing for the country to have a man and a woman in a marriage.» — Дональд Трамп, 2016 рік.
(Переклад: «Я думаю, що це чудово для країни — мати чоловіка і жінку в шлюбі.»)
Трансфобія: «I will be really strong on that [transgender rights], and it’s going to be a long time before people start realizing they were wrong about that.» — Дональд Трамп, 2016 рік, про політику щодо трансгендерних прав.
(Переклад: «Я буду дуже рішучим щодо цього, і ще пройде багато часу, поки люди почнуть розуміти, що вони помилялися щодо цього.»)
Мізогінія: «You know, it doesn’t really matter what [the media] write as long as you’ve got a young and beautiful piece of ass.» — Дональд Трамп, 2005 рік (під час розмови з Говардом Стерном).
(Переклад: «Знаєте, не важливо, що вони пишуть, поки у вас є молода і гарна дівчина.»)
«You know, I’m automatically attracted to beautiful—I just start kissing them. It’s like a magnet. Just kiss. I don’t even wait. And when you’re a star, they let you do it. You can do anything.»
(Переклад: «Знаєте, я автоматично притягуюсь до красивих... я просто починаю їх цілувати. Це як магніт. Просто цілувати. Я навіть не чекаю. І коли ти зірка, вони дозволяють це робити. Ти можеш робити все, що завгодно.») ‼️
Мізогінія та расизм одночасно: «I would certainly say that, well, I’m not a fan of hers [Hillary Clinton]. I think if you had a choice between a black woman or a white man, you would probably choose the white man.»
(Переклад: «Я б точно сказав, що, ну, я не фанат її [Гілларі Клінтон]. Думаю, якщо б у вас був вибір між чорною жінкою і білим чоловіком, ви б, ймовірно, вибрали білого чоловіка.»)
Расизм: «Why are we having all these people from shithole countries come here?» — Дональд Трамп, 2018 рік, про іммігрантів з Гаїті та країн Африки.
(Переклад: «Чому ми приймаємо всіх цих людей з лайняних країн?»)
Лукізм?(я не впевнений): «You’re fired!» — Дональд Трамп, з шоу The Apprentice.
(Це його знамените висловлювання, яке не стосується безпосередньо лукізму, але в контексті шоу часто використовувалося для демонстрації влади над людьми, особливо тими, хто не відповідає певним фізичним або соціальним стандартам.)
США засновані на принципах рівності перед законом, прав людини та інклюзивності. Конституція та Декларація незалежності проголошують, що всі люди рівні й мають невід'ємне право на життя, свободу та прагнення до щастя. Забезпечення рівних прав для всіх громадян — це основа демократії та соціальної справедливості. США займають провідну роль на міжнародній арені як приклад демократичного суспільства. Захист прав жінок, темношкірих, гомосексуалів і трансгендерів не тільки сприяє соціальній гармонії всередині країни, але й демонструє моральну позицію країни, що впливає на міжнародні стандарти прав людини. Враховуючи це, на мою думку, для президента США важливо зберігати права меншин, чого Дональд не робить.
2. У 2006 році, під час інтерв'ю на шоу «The View», Дональд Трамп сказав одну цікаву річ про свою рідну дочку:
«If Ivanka weren't my daughter, perhaps I'd be dating her.» В перекладі це буде:
«Якби Іванка не була моєю дочкою, можливо, я б з нею зустрічався.»
Можливо, це був «комплімент», адже дочка Трампа дійсно дуже вродлива. Але чи не роздули люди «слона» з одного єдиного випадку? Чи був цей випадок єдиним?
«You know who's one of the greatest beauties of all time? My daughter, Ivanka. She's really something.» — інтерв'ю Rolling Stone (2003).
«Yeah, she's really something. She's got the best body, and I've said that for a long time. She's a piece of ass.» інтерв'ю з Говардом Стерном (2005). І хоча це можна назвати простими компліментами щодо зовнішності його дочки, я не вважаю, що такий великий інтерес до власної дитини — це норма, особливо коли акцентується увага на фігурі та романтичних відносинах.
✦⋆𓆩✧𓆪⋆✦
(Переклад двух останніх фраз — «Знаєте, хто є однією з найбільших красунь усіх часів? Моя дочка Іванка. Вона справді щось особливе.»; «Так, вона справді щось особливе. У неї найкраща фігура, і я казав це вже давно. Вона — шматочок цукерки.»)
В одному інтерв'ю він сказав, що його улюблене заняття з дочкою — секс. І на цьому моменті це вже не жарт, не смішно, а реально страшно. А ось і відрізки цих самих моментів: https://vm.tiktok.com/ZMhpV8X7A/ .
Чоловіче, нездоровий інтерес до дочки — не найкраща якість президента і не дуже гарний показник традиційності.
3. Близько 28 жінок публічно звинуватили Дональда Трампа у сексуальних домаганнях або зґвалтуванні. Серед них є дуже відомі особи, такі як письменниця та журналістка Джин Керролл, колишня модель Емі Дорріс, колишня учасниця конкурсу краси Саммер Зервос, порнозірка Стормі Деніелс(?). У травні 2023 року суд присяжних у Нью-Йорку визнав Трампа винним у сексуальному насильстві щодо Керролл та зобов'язав виплатити їй компенсацію. Але, певно, деякі люди вважають, що звинувачення жінок — брехня. Тоді мені хочеться нагадати про деякі його висловлювання, як-от відомий запис 2005 року, де він говорив, що може чіпати жінок без їхньої згоди через свій статус, також сприяють формуванню думки про його схильність до домагань. Оце справжнє «Your body — my choice. »
Відтак, ґвалтівник і мізогін, який користується своїм статусом, щоб чіпати жінок, — чи може він бути хорошим президентом?
4. До того ж, Дональд Трамп зіткнувся з кількома юридичними проблемами, включаючи:
✶Сексуальне насильство та наклеп: У травні 2023 року суд визнав Трампа винним у сексуальному насильстві та наклепі щодо Джин Керролл, зобов'язавши його виплатити компенсацію.
✶Фінансові порушення: У 2023 році Трампу було висунуто обвинувачення у зв'язку з виплатою коштів порнозірці Стормі Деніелс за мовчання про їхній ймовірний зв'язок незадовго до президентських виборів 2016 року.
✶Порушення виборчого законодавства: Трамп також зіткнувся з обвинуваченнями у спробах вплинути на результати виборів 2020 року, зокрема у штаті Джорджія.
Дональд Трамп став першим колишнім президентом США, якому було висунуто кримінальні обвинувачення після завершення його терміну на посаді. Хоча деякі попередні президенти стикалися з юридичними проблемами, жоден з них не був офіційно обвинувачений у кримінальних злочинах під час або після свого президентства. Тому він також стане першим президентом США, який став президентом, маючи вже звинувачення у кримінальних злочинах. Не думаю, що це дуже добре, коли бізнесмен і дуже поважана людина виявляється кримінальним правопорушником, що може знову і знову порушити закон.
Отже, Трамп — порушник закону, мізогін, гомофоб, расист, фанат диктатури, популіст, невіглас, маніпулятор, неекологічний, корумпований.
І, одне з найголовніших питань, яке виникло під час виборів: чи зупинить Трамп війну? Ставши сорок сьомим президентом США, Трамп пообіцяв зупинити війну, але його підхід викликає великі сумніви щодо реальності такого обіцянки. У нього немає чіткої стратегії, немає плану, який задовольняє суспільство.
1. Трамп демонструє відсутність чіткої стратегії для завершення війни в Україні. Він часто заявляє, що війна не повинна впливати на економіку США, однак його риторика свідчить про схильність до того, щоб здати частину територій України в обмін на припинення бойових дій. Трамп публічно заявляв, що йому б хотілося досягти мирної угоди, навіть якщо для цього доведеться поступитися територіями або компромісами з агресором. Це створює серйозні побоювання щодо потенційних загроз для української територіальної цілісності та незалежності, адже його позиція може призвести до здачі частини українських земель.
Наразі йде 994-й день війни в Україні. Багато людей загинуло за свою націю, її цілісність, історію, культуру, мову і народ. Якщо Україна зробить територіальні поступки, вона фактично знецінить всі ці смерті, які сталися заради її незалежності та майбутнього. Майже тисяча днів боротьби, і весь цей час та багато українців можуть бути віддані без належних гарантій безпеки і свободи. Українці, які підтримують Дональда Трампа, не розуміють, що це може призвести до знищення національної ідентичності та цінностей. Українці, які підтримують Дональда Трампа — справжні довбойоби, які не «хочуть продовження смертей», а «хнецінюють всі смерті, що сталися до цього моменту.» Вони не враховують, що кожен день боротьби — це не лише стратегія та мистецтво війни, але й захист того, що важливо для України і її народу. Захист того, що належить Вкраїні та її народові. Не зупинить Трамп ядерну війну, а просто зганьбить країну.
2. На відміну від Трампа, Камала Гарріс стійко підтримує Україну в її боротьбі за суверенітет і територіальну цілісність. Як віце-президент, вона неодноразово підкреслювала важливість допомоги Україні у її протистоянні агресії з боку Россії та твердо заявляла, що США не будуть миритися з анексією територій і порушенням міжнародного права. Вона також підтримує введення санкцій проти Россії та сприяє наданню Україні військової допомоги для зміцнення її обороноздатності. Її позиція є ясною та рішучою, з акцентом на підтримку суверенітету України без жодних компромісів. Але, чомусь, у відношенні до війни «Трамп кращий», дуже похвально.
Після того, як я обсосав нікчемного політика-мізогіна, який тішиться досягненнями Обами — я можу перейти до Камали Гарріс.
У Камали НАЙЖИРНІШИЙ мінус це її нерішучість, невизначеність і малий досвід на високих посадах. (Вона має великий досвід в політичній і юридичній сфері, але не на високих посадах😉, в той час як Трамп став президентом вдруге і має більше досвіду, викликає менше сумніву.)
1. Камала Гарріс часто демонструє нестабільність у своїх політичних поглядах. Вона швидко змінює позицію щодо важливих питань, що ставить під сумнів її здатність до прийняття рішень. Її підтримка деяких ліберальних ідей не завжди супроводжується чітким ідеологічним обґрунтуванням, що створює враження політичної безхарактерності. Вона невпевнена у собі так як не хоче показати себе у поганому світі, тому постійну зміну поглядів Камали можна назвати негідною якістю для політичної діячки і хорошого лідера. Але дуже великої шкоди це не несе: просто ставить під сумнів її досвід.
2. Незважаючи на риторику про права людини, Гарріс часто утримувалася від прийняття конкретних заходів для вирішення проблем, таких як поліцейська реформа або боротьба з расизмом. Її політика щодо реформ не завжди була чіткою, що породжувало сумніви в її здатності реалізувати серйозні зміни.
3. Як віце-президентка, Камала Гарріс підтримувала військові дії США в різних регіонах, що призвело до критики з боку мирних активістів. Її позиція щодо зовнішньої політики часто була жорсткою, що викликало побоювання щодо її готовності до ескалації військових конфліктів.
4. Позиція Камали Гарріс щодо імміграційної реформи була суперечливою. Вона часто змінювала свої погляди на тему забезпечення прав мігрантів, зокрема, її відповіді на питання будівництва стіни на кордоні чи політики щодо депортацій створювали враження, що вона не має чіткої стратегії щодо цього питання.
5. Гарріс не завжди була здатна пропонувати конкретні ідеї для реформ, які були б реалістичними та здатними змінити систему на краще. Її політична риторика часто була загальною, без конкретних кроків, що призводило до невизначеності щодо її реальних намірів. Така ж ситуація з Трампом щодо росіянської агресії, тому оба кандидата є невизначеними.
Часто чую, що Камала Гарріс хотіла видавати «транс-повістки» і призивати до армії трансгендерних чоловіків. Це дійсно ставить під сумнів її якості як лідерки, бо людей з психічними розладами не потрібно відправляти до армії, і....
Наєбалово. Камала Гарріс, віцепрезидентка США, не пропонувала призивати трансгендерних чоловіків до армії. Ніколи. У 2019 році, під час президентської кампанії, вона висловила підтримку трансгендерним людям, зокрема, щодо доступу до медичних послуг, але не пропонувала обов'язкову військову службу для цієї групи. У 2021 році адміністрація президента Джо Байдена скасувала заборону на службу трансгендерних осіб у збройних силах, запроваджену попередньою адміністрацією. Це рішення дозволило трансгендерним людям служити в армії, якщо вони відповідають медичним та фізичним вимогам. Але чи хотіли вони зробити транс-повістки? Дуже сумніваюся, інформації про це немає. Підтримка прав трансгендерних осіб, включаючи доступ до медичних послуг та можливість служити в армії, спрямована на забезпечення рівних прав і можливостей для всіх громадян, незалежно від гендерної ідентичності. Це сприяє інклюзивному суспільству, де кожен має право на самовираження та участь у різних сферах життя. Цей фактор дуже важливий для суспільства США, але, знову ж, ніяких транс-повісток і прямого вилизування дупи гомосексуальних людей не--бу-ло!
Висновок:
Кандидатура Дональда Трампа виглядає дуже сумнівно, націоналізм в країні де немає нації, традиціоналізм передбачає інцест. Його цікавлять не проблеми в країні, а власна дочка у вологому сенсі. Так тримати, лідер. Він не лише розділяє націю, але й підтримує політику, яка часто ставить особисті інтереси вище за загальне благо. Трамп, за його власним визнанням, використовує свою владу для задоволення своїх амбіцій і відновлення власного іміджу, навіть коли це шкодить репутації країни. Трамп, за його власним визнанням, використовує свою владу для того, щоб ґвалтувати жінок. Його авторитарні тенденції та відверта неповага до демократичних процесів роблять його небезпечним для стабільності США та глобальної політики. Його кримінальна справа робить його дуже сумнівною людиною.
Камала Гарріс, з іншого боку, хоч і символізує прогресивність, але її лідерські якості теж залишають бажати кращого. Як віце-президентка, вона часто здається пасивною та недостатньо рішучою в найважливіших питаннях. Її позиція щодо політичних реформ інколи є надто м'якою та компромісною, що не відповідає вимогам сучасного світу, який потребує сильних і рішучих лідерів. Її здатність діяти в умовах кризи та приймати непрості рішення є під питанням. Це дуже погана якість для віце-президентки, але чи є це дуже великою помилкою, якщо роздивитися проблеми Дональда Трампа? Не думаю.
І нарешті! Якщо порівнювати цих двох кандидатів, Камала Гарріс виглядає кращим вибором. Її прагнення до соціальної справедливості, боротьба за рівні права та інклюзивність хоча й не ідеальні, але є важливими якостями в часи, коли соціальні розбіжності стають дедалі помітнішими. У порівнянні з Трампом, який ставить власні інтереси на перше місце, Камала більше орієнтована на інтереси громадян і готова працювати на благо нації. Вона менш схильна до авторитарних практик і більше фокусується на мирному розвитку і збереженні демократичних інститутів.
Підхід Трампа до міграції та податків є ближчим до моїх переконань, але його політика в цих питаннях не принесла жодних значних змін. Його політичні рішення лише шкодили країні.
Я не кажу, що Камала Гарріс хороша, але об'єктивно Дональд Трамп гірший.
Чому, все ж таки, виграв такий поганий кандидат?
✶У США використовують систему виборчого колегіуму (Electoral College). Це означає, що президент не обирається безпосередньо за кількістю голосів, які кандидат отримує на загальних виборах, а через голоси, що набираються в кожному штаті. Кожен штат має певну кількість виборців у колегіумі, залежно від кількості його населення. Це призводить до того, що кандидати з більшою підтримкою в малонаселених або менш важливих штатах можуть виграти президентські вибори, навіть якщо вони програють у більш густо заселених районах.
Така система може призвести до ситуації, коли кандидат, який набирає менше голосів на загальних виборах, все одно перемагає, як це сталося в 2016 році, коли Трамп отримав перемогу, незважаючи на те, що його суперниця Хілларі Клінтон набрала більше голосів на загальних виборах. Виборчий колегіум призвів до того, що голоси в критичних штатах були визначальними.
Тобто, є визначені республіканські та демократичні штати, а є коливальні. І є, припустимо 20 виборців, і якщо 11 з них за Дональда Трампа, а 9 за Камалу Гарріс, то всі 20 голосів йдуть на користь Трампа. Переможець забирає все.
✶Одним із факторів, який допоміг Трампу виграти вибори, є його здатність мобілізувати підтримку серед виборців з традиційних, консервативних штатів. Багато виборців голосували за нього через обіцянки зміни статус-кво і забезпечення «кращого майбутнього», яке вони вбачали у політичних ідеях Трампа, попри його спірні лідерські якості.
Камала, як демократичний кандидат, не змогла здобути достатню підтримку серед консервативних виборців і тих, хто ставив під сумнів її здатність керувати країною через її минулі політичні рішення. Додатково, її імідж в деяких випадках сприймався як "віддалений від народу", і багато хто вважав її занадто ліберальною для керівництва країною в часи, коли країна переживала складні економічні та соціальні кризи.
Багато людей в США досі є дуже консервативними, мізогінними та мають расистські нахили. З цієї причини вибори справді стали боротьбою ґендера та раси. Дуже багато жінок в Америці є мізогінними і віддають перевагу чоловікам.
✶Лідерські якості Трампа — це передусім харизма, здатність вести агресивну кампанію і маніпулювати публічними емоціями. Але його стиль лідерства часто виявлявся непослідовним, непередбачуваним, з відсутністю співпраці з політичними опонентами і керівництвом державних установ. Такий підхід не завжди працює в державному управлінні, оскільки лідер повинен бути здатний до консенсусу і діалогу з різними політичними групами. По цій причині багато рішень Дональда мали сумні наслідки. Як бізнесмен і «досвідчений політик» він отримав перевагу, попри його схильність до інцесту, насилля над жінками та іншими мінусами.
Лідерські якості Камали дуже викликали сумніви: хоча вона має значний досвід у політиці, вона не змогла повністю переконати виборців у своїй рішучості і здатності вести країну через складні виклики. Її політика в певних питаннях не завжди була однозначною і виглядала як компроміс між різними політичними поглядами, що призводило до її недостатньої популярності серед широких мас.
Чому ж в США не обрали адекватних кандидатів, а дали нам пожувати лайна?
✶У США не обрали "кращих кандидатів" через систему виборів, яка може несправедливо ускладнювати вихід на перші позиції кандидатів, які насправді можуть мати більше підтримки серед громадян. Політична система часто підштовхує вибір між кандидатами, які виявляються менш оптимальними через свій стиль лідерства або ідеологічні розбіжності. Це призводить до ситуації, коли вибори перетворюються на боротьбу між двома полярними кандидатами, а не на пошук найбільш кваліфікованого лідера.
Також багато виборців вибирають не на основі політичних переконань, а за емоційними чинниками або через прив’язку до популістських лозунгів, що ще більше ускладнює вибір реальних лідерів для країни. Багато хто обирав Трампа, бо його вже знають як лідера.