Битва під Оршею – перемога українського духу та зброї

Ми, українці, бувши однією з войовничих націй Європи, маємо в своєму літописі не одну величну перемогу. Одним з прикладів переможних битв є бій під Оршею здійснена 8 вересня 1514 року військом під командуванням князя Костянтина Острозького, на той час гетьмана Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, нащадка Рюриковичів, некоронованого володаря Русі-України.

8 вересня 1514 року відбулась битва під Оршею. В цій битві спільне 15-тисячне військо Великого Князівства Литовського під командування волинського князя, великого гетьмана литовського Костянтина Острозького розбило 80-тисячне московитське військо під командування воєводи Івана Челядніна.

У битві під Оршею фактично вирішувалася доля земель сучасних України та Білорусі, які тоді входили до Великого Князівства Литовського та на які почала зазіхати Московська держава.

У ніч проти 8 вересня військо Великого Князівства Литовського звело через Дніпро навпроти Орші наплавні мости на бочках і переправилося на лівий берег. Литовська армія складалася з литовських, білоруських, українських, сербських, кримськотатарських, польських, угорських та німецьких загонів. Цим об'єднаним військом командував 54-літній волинський князь Костянтин Острозький.

Рано-вранці Челяднін атакував Острозького, намагаючись відрізати його від мостів, однак союзники відбили напад. Костянтин Острозький очолював усі контратаки русько-литовської кінноти й бився як простий вояк. Використовуючи суперечності між московськими воєводами, волинський князь нападав на них порізно, а ті, за свідченнями літописів, із заздрості видавали один одного.

Опівдні 8 вересня русько-литовські вершники вдаваним відступом завели московську кінноту під залп своїх гармат, а потім її із засідки у прибережному лісі атакував резервний загін. Під натиском важка московська кіннота відступила на багнистий берег річки Кропивни між Оршею та Дубровною і там майже вся була знищена.

Втрати московського війська сягали тридцяти тисяч вояків, а Челяднін, восьмеро воєвод, 37 бояр та півтори тисячі дворян потрапили у полон.

Перемога під Оршею зробила Костянтина Острозького легендарним полководцем в Європі. Про його військовий талант розповідалося у чотирьох брошурах, виданих латиною та німецькою мовою. Князя з тріумфом зустрічали у Варшаві та Вільнюсі.

На честь перемоги під Оршею він побудував у Вільні Свято-Троїцьку та Свято-Миколаївську церкви.

Сам великий гетьман принесе ще не одну перемогу руському народові, а його рід фактично стане символом незборимого і рішучого патріотизму. Патріотизму аристократичного за духом, а не безголово-анархічного. То ж пам’ятаймо істинних героїв нашої нації!