Я не один із "соросят": Розбираємо інтерв'ю Зеленського по пунктах

Президент України Володимир Зеленський дав інтерв'ю агенції Інтерфакс-Україна. Ми зібрали для тебе найголовніші тези та цікавинки.

Про інше життя: Останній нескладний день був перед заявою, що я йду в президенти. Я не жаліюсь, що воно складніше. Шість годин (сну, - ред.). Максимум. Треба, бо розумієш, що не відпочиваєш, мозок не відпочиває.

Про корупцію: Ми ламаємо цю систему. Державні компанії мають приносити вигоду державі, суспільству, українцям. Вони мають бути модернізованими, ефективними, платити зарплати і податки. А для цього – не треба красти. Треба вбивати корупцію, яка приживалася в нас стільки років.

Про скандали в партії: Для мене, якщо депутат нашої фракції "зашквариться", тоді я відчуваю провину на собі. Тому що це людина з фракції "Слуга народу".

З мажоритарниками окрема історія. Я сам говорив – беремо людей з народу. Я дивився – чистий? Чистий. Довідки служби безпеки, МВС, - все було чисто. Поки я не пішов в політику, я не міг собі уявити, що людина за гроші може змінювати свою навіть не анкету – свою біографію. Тобто почистили інформацію. Є такі люди.

Про те, чи подобається бути президентом: Так. Президентство дає можливості, де я можу щодня щось робити, щоб не просто так я прожив цей день. Мені це подобається. Влада — це можливість. У мене є можливість допомогти. У мене немає можливості заробити гроші, але мені це не потрібно. Мені 42, я хочу бути в історії.

Про показник власної ефективності: Дуже хочу, щоб у нас середня заробітна плата була як у Польщі.

Про судову систему: Це така "рана, которая не заживает".

Про готовність до коронавірусу: Зараз те, що ми можемо точно зробити швидко, це опорні лікарні… За рахунок грошей від Нафтогазу, після рішення арбітражу, в нас є зараз можливість швидко зробити 220 прийомних відділень.

Про уряд "соросят": Я не знайомий з людиною на прізвище Сорос. Ніколи з ним не зустрічався. Я точно не один із "соросят". Питання впливу пана Сороса на Україну – я його не відчуваю. Я думаю, що це все перебільшення.

Мені не дуже подобається, коли, наприклад, уряд – він такий, однаковий, єдиний.. . Це значить, що не існує іншої думки. Якщо не існує іншої думки, то іноді можуть бути фатальні помилки. Тобто тобі потрібно чути різні речі, різні прогнози, різні ризики. Тому, мені здається, що повинні бути різні – і "соросята", і "антисоросята", якщо хочете так їх називати.

Про мир на Донбасі та єдність: Я думаю, що наше завдання у найближчі роки — закінчити війну. На початку війни країна об'єдналася, але втратила території. Зараз, якщо буде мир, в України є можливість об'єднуватися в цілому. Адже всім жити краще, коли не гинуть люди, коли країна ціла. Тобто це символ. Мир на Донбасі - це не просто повернути територію і людей, це в принципі не втратити в цілому країну. Я знаю, що українці цього прагнуть.

Про перезавантаження правоохоронних органів: У процесі перезавантаження Генпрокуратури не вистачає прокурорів. Просто у них їх немає. Мені здається, це дуже небезпечно. Складно Службі безпеки. Ще не розглянули цей законопроект, він готується, всі сперечаються, міжнародники, наші. Перезавантаження СБУ не відбулося. ДБР тільки починає. Вона (т.в.о. директора ДБР Ірина Венедіктова — ред.) його теж перезавантажує, перезапускає.

Про справу Шеремета: Я не шкодую, що прийшов (на презентацію МВС за результатами розслідування — ред.). Я і тоді сказав, що є багато фактів, деякі з них серйозні, деякі слабші… Тому я називав «імовірні» виконавці, «імовірні» вбивці, ми ж не можемо говорити, що це були дійсно вбивці до рішення суду. Я був дуже радий, що ми зрушили таку серйозну справу. Якщо це не так у справі Шеремета, якщо суд вирішить, що обвинувачення не обґрунтоване до кінця і не вистачає доказів, то всі правоохоронці, хто займався цим, вони вибачаться, як мінімум. Вони можуть вибачитися, якщо це просто була помилка, а якщо там були якісь спеціальні речі, то вибаченням не закрити таку справу.

Про справи Майдану: Втрачено докази, документи. Немає людей, немає свідків. Дехто каже, що в цілому на місцях після цієї трагедії, всіх цих подій, багато прибрали. Найскладніша справа, яка є в нас у країні - це Майдан. Ці справи найскладніші. … Коли вони знайдуть замовників, адже з вбивцями більш зрозуміло, — не можу сказати. До цих справ притягнуті всі сили, і ми зробимо все можливе.

Про те, чому на Донбасі немає повного припинення вогню: На жаль, на це питання я не можу вам сказати всю правду.

Про зміни у Мінських угодах: Я називаю це «гнучкість Мінська». Всі повинні зрозуміти. Мені здається, що Німеччина і Франція це зрозуміли. Мені здається, я відчув настрій, що Росія готова про це думати. … І мені здається, що на останній зустрічі ми зрушили з місця.

Про вибори в ОРДЛО: Місцеві вибори, які проходять одночасно по всій території України, об'єднують країну.

Це дуже важливий для мене символ. Політично нам було б навіть вигідніше, якщо місцеві вибори могли б пройти раніше там. Це б означало, що раніше закінчилася війна. Адже вибори на Донбасі можливі лише після завершення там воєнних дій, виведення іноземних збройних формувань.

Наскільки це вірогідно? Якщо ми домовимося, все одно буде потрібно десь місяці три, як мінімум, щоб там на місці забезпечити безпеку для всіх - і для журналістів, і для ЦВК, для всіх спостерігачів. Я чомусь вірю, що це можливо, чомусь є таке відчуття.

Про бажання РФ: Росія говорить про відновлення Радянського Союзу, вже в сучасному, капіталізованому, менш комуністичному світі. Тобто йдеться про збільшення територій, чи "повернення" територій. Без України вони не зможуть до цього прийти, тому що це була друга найбільша країна Радянського Союзу.

Про відновлення стосунків з Росією: Я не знаю, скільки треба років для відновлення стосунків на тому рівні, на якому вони були до війни. Думаю, що для багатьох людей в країні це неможливо. Тут знову питання поколінь. Для майбутніх поколінь, може, і можливо. Напевно. Час лікує рани.

Про ініціативи Бородянського: Я дуже ліберально ставлюся до телебачення, до журналістики, тому що моя колишня професія дуже сильно з цим пов'язана. У мене немає жодного бажання втручатися в чесну роботу журналістів.

Фейки ж – зовсім інше питання. Головна проблема дезінформації – в тому, що вона сприяє розколу нашої країни.

Про телеграм-канали: Телеграм-канали я особисто не читаю. Телеграм-канали я відкривав кілька разів. Джокер цей з’явився, Темний лицар, Легітимний є такий. По-перше, я не можу читати щось, де в кожному реченні страшні граматичні помилки. Мені це неприємно, чесно вам кажу. По-друге, там якийсь хаос в цілому, щось люди вигадують, пишуть про якісь наші зустрічі, якийсь "сюр". Цей хаос дуже впливає на інформаційне поле, породжує хаос у головах, сумніви, негативні емоції.

Про журналістику: Чесна журналістика – це кайф. Журналістика несе в собі повагу. Журналістика – це сильна альтернативна влада, це такий окремий склад мислення людей. Я завжди ставився до цього з повагою. І мені, при всій повазі до деяких блогерів, здається, що будь-які люди, які сьогодні беруть телефон і стають "журналістами", в цілому забруднили цю професію. Це моє бачення. При цьому в нас свобода слова, і я відстоюю, що вона має бути на високому рівні.

Про обшуки на 1+1 і можливість конфлікту з Ігорем Коломойським: У мене стільки конфліктів з усіма, що, знаєте, плюс один, один плюс один (посміхається) — така вже історія. Ні, я з повагою ставлюся… Я люблю, до речі, цей канал, тому що там наш продукт, тому що довгі відносини. Це не стосується тієї ситуації, яка є в СБУ з працівниками Саші Дубінського. Я вважаю, що треба розділяти. Ну, буде конфлікт — що я можу зробити?

Про злив плівок Гончарука: Там перше головне питання — хто замовив, друге — хто це зробив, третє - хто виклав цю інформацію. Треба розв’язати цей вузол.

Про конфлікти в команді: Є конфлікти. Вони заважають працювати. Я завжди проти таких конфліктів, оскільки в них немає переможців, і не буває нічиїх. На жаль. Тому ми втрачаємо або час, або втрачаємо людей. А всі, хто працюють в Офісі, вони всі професійні люди. Тобто ми 100% когось будемо втрачати. Тому що ти не можеш жити у постійному конфлікті. От і все.