Клан «Sakaii»

Девіз клану: «Той, хто спостерігає за грою зі сторони, часто бачить у ній більше, ніж її гравці.»
Кольори клану: зелений та золотий.
Символ: золоте око.
Характерна ознака: золота прикраса з оком.

Історія клану походить ще з часів Кореї, що тільки зароджувалася, коли кожен хотів здобути владу і втілювати давно згаслі мрії в реальність.

Одним з таких охочих був Дзін Сакай, що фактично залишився сиротою з невідомих на те причин. Люди казали, його батьків вбили, коли йому було лише п'ять років, а під опіку хлопця взяв дядько — пан Сімура, який захотів виростити зі свого племінника справжнього воїна, того, хто доведе всім, що навіть через довгі роки смерть може прийти і по твою душу, якщо ти скоїв злочин.
Роки йшли, ситуація навколо розпалювалась з кожним днем все більше, але вже зрілого Дзіна це не лякало. Разом із паном Сімурою вони змогли зібрати однодумців і почати вибудовувати клан під наглядом самого Сакая, в якому, як здавалося більшості, сили та мудрості було предостатньо. Холодною зимою напруга переступила свою межу, і вже на той час, коли сформовані різними сімействами клани вели ворожнечу один проти одного, клану Дзіна було анітрохи не легше, ніж іншим. Але вони були єдиними, хто зміг пережити цей страшний час і врешті-решт здобути бажане — повний контроль.

У часи холодної ворожнечі життя пораненому Дзіну рятує молода лучниця з прекрасним ім'ям Юна, дівчина, що пройшла багато випробувань пана Сімури і зуміла довести, що гідна бути в клані. Вона була чи не єдиною, хто виходив Дзіна і була поруч майже весь шлях відновлення, завдяки чому той закохався в неї. Пізніше це стане передзнаменуванням народження нового спадкоємця, а поки що, не без допомоги пана Сімури, клан розвивавля та процвітав, тримаючи свої двері відчиненими для тих, хто був готовий пожертвувати всім, щоб звеличитися у своїх вміннях, доводячи їх до ідеалу.

Згодом, Дзін став не лише головним свого клану, а й був першим, хто створив техніку Муічіро — стан, коли твоє тіло не відчуває ані голоду, ані бажання сну та відпочинку, кожен рух вимагає повної концентрації, а катана в руці ріже влучно та швидко. Подібні практики давалися не багатьом, саме це давало шанс відбирати тих, хто дійсно підходить їх сімейству. Подібну техніку порівнювали з вченнями шаоліньських монахів, але була різниця — замість кулаків та сильних ніг для цієї техніки була потрібна зброя — катана.

Після успішних кампаній з контролю острова Дзін вирішує розвивати клан і далі, до самої Кореї, і варто врахувати, що на той час там вже існували свої угруповання, тому між різноманітними кланами, що хижо спостерігали за подіями, сподіваючись урвати собі шматок землі, розпочалася справжня боротьба за місце під сонцем.
Уряд майже ніколи не втручався, отримуючи непогане фінансування, і ні для кого не секрет, що сам клан Сакай був на межі вимирання, майже роздертий на шматки конкурентами, поки на місце вже літнього Дзіна не прийшов спадкоємець — Юічі Сакай, єдина дитина Дзіна та Юни. Перед своєю смертю батько встиг передати синові всі свої повноваження, мати ж залишилася осторонь, адже не могла більше керувати. З цієї причини вона зреклася клану і вирішила залишок життя прожити наодинці, в маленькому будиночку на островах Чечжу.

Юічі був одним з найжорстокіших керівників клану. Із самого моменту як він обійняв свою посаду в Сакай не було і дня без кривавих розбірок. Саме цей період пізніше прозвали «Кривавим затемненням». Юічі вважав, що вбиваючи не догодивших йому підлеглих, він зможе здобути абсолютну владу і показати всім, що клан Сакай, будучи другим серед усіх кланів зможе вибороти першість. Але Сакай забувся, адже однією з головних заповідей було: «руки твої і совість твоя повинні бути чистими, як пелюстки сакури у струмку». Ці заповіти писав ще сам Дзін і їх беззаперечно дотримувались. Вбивства були, безперечно, але тільки за крайньої необхідності, а вбивця мав помолитись у храмі за померлого, адже ким би він не був, людське життя повинно вартуватись.

Згодом довіра до Юічі була підірвана, ніхто не бажав коритись йому так як він того бажав. Крові ставало дедалі більше. Саме після цього стався заколот. Мафія давно збиралася скинути голову з посади і зачинателем цієї ідеї став його дев’ятнадцятирічний син Макото, що однієї ночі тихо і безшумно вбив свого батька, помолившись згодом за нього у храмі, та зайнявший його місце. Ера «Кривавого затемнення» закінчилась, а замість неї прийшли нові зміни і нові правила.

У наш час клан займав своє місце на території Кореї, багато змінилось з тих часів. Хоча деякі устави й збереглися, більшість з них вже були стерті або їх не дотримувались, що не несло за собою покарання. Проте, одне правило було незмінним – за вбивство товариша ти зобов’язаний очистити свою заплямовану душу у храмі, що дозволяв приходити членам клану до своїх воріт.

Часи змінювались, управління переходило з рук у руки в покоління, і, напевно, Сакай вважав себе одним з найстаріших кланів мафії, тому й мав досить велику повагу до самих себе. Замість обожнюваних творцем мафіозної обителі катан прийшли вогнепальні пістолети і гвинтівки, зроблені з найкращих матеріалів. Цілі комплекси були відведені для автономного виробництва, що з кожним роком збільшував свої обороти а разом з ними й дохід.

Усе це почало відбуватися після призначення нової голови клану, адже серце має продовжувати битися, навіть якщо нещодавно зупинилося. На місце старої голови одноголосно прийняли нового спадкоємця, або спадкоємицю - невідомо, адже все трималося в найсуворішій таємниці. І хоч робота була колосально відповідальною, здібності та витримка голови говорили протилежне. Так склалося, що після жахливих вчинків пана Юічі у клані розробили устав – клан не тільки працює на голову, але й голова працює на клан, тому що потрібно тримати усе не тільки під контролем а й бути розсудливим і приймати тільки вірні рішення. Звичайно, тобі покоряться, але з часом можуть бути наслідки.

Сам клан позиціонує себе як місце такої собі свободи, що дає повний захист і майже повну анонімність. Тут знають все про всіх і все, саме тому на гербі клану красується золотисте око, що наче наглядає за всіма, а із ним і сам голова, адже як би ти не намагався приховати свої наміри – за помилки доведеться платити високу ціну, і краще не сумніватись у тому, що мало кому буде до вподоби спосіб, що використовує сам голова клану, адже щось таке неземне в цьому було.