Краса вимагає жертв?

Перед випуском у продаж креми, шампуні і пральні порошки перевіряють на здатність подразнювати шкірні покриви і слизові оболонки людини, а також на загальну токсичність, мутагенну і канцерогенну дію.
Перевіряють їх на тваринах.
Способи тестування на тваринах – це готовий матеріал для фільмів жахів.
Офіційно затверджених (свого роду Держстандарт) тестів існує декілька. Всі вони проводяться без якої-небудь анестезії.

1) Найпоширеніший тест – тест Драйзе, який визначає здатність речовини подразнювати слизові. Його проводять на кроликах, оскільки ці тварини не можуть виділяти сльози. Кролики фіксуються в спеціальних станках, потім їм в око крапають речовину (наприклад, всіма улюблений «Fairy»), і далі спостерігається подразнення рогівки ока до повного її відмирання. Часу на це йде від одного до трьох тижнів. Весь цей час кролик знаходиться у станку, що не дозволяє йому рухатися, щоб не терти око лапою. Часто тварина ламає собі хребет, намагаючись вибратися.

2) На пацюках і морських свинках тестують загальну токсичність речовин. Фізіологія цих тварин така, що в них немає здатності до блювання. Їм вводять у шлунок через зонд миючий чи косметичний засіб і чекають, поки певний відсоток тварин не загине.

3)Тести на подразнення шкіри проводяться на будь-яких тваринах - мишах, морських свинках, кроликах, а інколи на кішках і собаках. Їм голять шерсть, знімають шкіру і втирають в рану тестуючу речовину. На порошку "Комет" написано "користуватися в рукавичках", тому що він викликає подразнення рук. Просте подразнення шкіри рук викликає біль і неприємні відчуття. А уявляєте собі, що відчувають кролики, морські свинки, собаки, кішки, коли їм знімають шкіру і втирають в рани цей самий "Комет"? Пригадаймо своє дитинство: як ми плакали, коли падали на асфальт і розбивали коліна. Тільки Вам, як і мені, ніхто не втирав в рани засіб для миття сантехніки.

4)Тест «ЛД-50» (летальна доза) – на токсичність. Він проводиться так: тварин поміщають у камери, в які накачана дуже сильна концентрація випаровувань випробовуваного продукту. Найчастіше використовують маленьких цуценят і кошенят. Тваринам дають декілька різних доз хімікату доти, доки не досягається така доза, від якої половина тварин гине.

Альтернатива є:

Проте виникає логічне заперечення: не можна ж взагалі нічого не перевіряти, а відразу продавати людям, не думаючи про наслідки. Безумовно, це так. Але…
1) про багато речовин вже все досконально відомо, і немає ніякої необхідності знову й знову мучити тварин;
2) розроблено комп'ютерні програми, які дозволяють більш надійно розрахувати небезпеку тієї чи іншої речовини залежно від її концентрації чи в сукупності з іншими речовинами;
3) існують нові прогресивні методи тестування: з використанням штучно вирощених клітин і тканин. Згаданий вище тест Драйзе можна проводити на мембрані простого курячого яйця.

Серед уже розроблених альтернатив можна виділити кілька найбільш нам відомих:

Айтекс (Itex): процедура тестування «в пробірці» (in-vitro test) для вимірювання роздратування очей. Рослинний білок канавалії мечевидної імітує рогову оболонку; перевіряється система зміни білка у відповідь на чужорідну субстанцію.
Дана альтернатива може бути використана замість тесту на подразнення очей, що проводиться на тваринах.

Скінтекс (Skintex): метод тестування «в пробірці» (in-vitro) для оцінки ступеня роздратування шкіри. У ньому використана шкірка гарбуза, що імітує реакцію шкіри людини на чужорідну речовину.

ЕпіПак (EpiPack): метод використовує клоновані людські тканини для тестування потенційно небезпечних речовин.

Метод «Neautral Red Bioassay»: культури людських клітин використовуються, щоб порівняти ступінь поглинання розчинної у воді фарби, для вимірювання відносної токсичності.

Testskin: штучно вирощена шкіра людини для використання в тестах на подразнення шкіри і т.д.

Topkat: комп'ютерна програма для вимірювання токсичності, мутагенезу та інших генетичних відхилень.

Ще один аспект проблеми: протестована на тваринах продукція може виявитися смертельно небезпечною для людини.

Достовірність дослідів на тваринах – 5-25%. Достовірність дослідів на культурах людських клітин – 90%.

Хоча на тваринах перевіряється кожен препарат, тільки в США
щорічно 100 тисяч людей помирають, а 2 млн. отримують тяжкі захворювання в результаті прийому цих "перевірених" ліків.

У Великобританії кожен рік помирають або важко хворіють через побічні ефекти від медичних препаратів 70 тисяч людей. У всьому світі смерть від реакції на ліки стоїть на третьому місці після інфаркту та інсульту.

Став уже класичним приклад – препарат талідомід, покликаний зменшити токсикоз у вагітних. В 1956-1957 роках багато майбутніх мам приймали його, а у результаті народжені в них діти страждали від відсутності кінцівок; хоча в дитинчат пацюків, на яких талідомід тестувався, всі лапки були на місці.

Переконати суспільство у відмові від вівісекції - це завдання, яке стоїть перед усім прогресивним людством.

БОЙКОТ ВІВІСЕКЦІЇ - ОБИРАЙ ЕТИЧНЕ

#екоплатформа_вівісекція #вівісекція #екологічна_платформа