Написала тут цілу статтю про всю історію появи сьогоднішнього християнського Великодня, як його просто докрутили і довигадали, використали язичницькі ритуали та обряди.

Але сюди принесу тільки частинки де про секс, якщо комусь цікава вся стаття і вся історія появи - напишіть і я вам скину.

Посягну на святе (релігію) і привідкрию трішки історії.

Християнство перевело тему сексуального контакту в розряд гріха і табу.
На відміну від цього в язичництві в сексі не тільки не бачили нічого поганого, але й сакралізували сам процес і органи, що беруть у ньому участь.
988 рік — офіційне хрещення Русі Володимира Великого.
І за порадою візантійців починає боротися з язичниками. Але християнство це чужа і не зрозуміла для русичів релігія, якщо відкрито боротися з язичництвом, то народ взбунтується, тому він не силою, а хитрістю.
Почалося накладання християнських свят на язичницькі. Поступово кожному язичницькому святу надали нове християнське значення, а християнським святим приписали звичні русичам ознаки язичницьким богів.
Давнє свято зимового сонцестоянння Коляда стало Різдвом Христовим. Свято Літнього сонцестоянння Купайла — святом Івана Хрестителя, якого ми досі називаємо Іваном Купалою. Свято Перуна — днем Іллі Пророка.
А от християнська Пасха співпала зі святом, яке називалося Великдень. Це язичницький “Новий рік”, яке святкували на день весняного рівнодення, коли оживала природа, починався новий цикл.
І саме на язичницький Великдень наші предки здавна пекли паски і робили писанки та крашанки. Але наші ритуали геть не нагадували християнські. А коли візантійські ченці вперше побачили великодні гуляння, то оголосили їх страшним гріхом, непристойними та сороміцькими і почали відчайдушно боротися з ними.
Наступні речі дійшли до нас з різних згадок, деталей, книга Велеса ніде оригінальна не знайдена, тому ні заперечити ритуали що нижче, ні підтвердити на 100% ніхто не зможе. Будуть ті хто проти і вони агресивно виступають проти, але в них немає фактів ні про щось інше, ні проти цього.

Язичницькі ритуали в християнстві

Паска, пасочка — хліб

У древніх, та й багатьох сучасних культах, що лежать поза авраамічною традицією, ми бачимо обожнювання чоловічого дітородного органа. Більшість давньословʼянських ідолів мали саме форму фалоса.

Фалос (грец. Φαλλός) — символічне зображення ерегованого пеніса, предмет культу багатьох язичницьких релігій. Традиційно фалічні зображення символізують чоловічу родючість і початок нового життя. Тобто абсолютно відповідають сенсам Великодня — воскресіння, нове вічне життя.

Ще в давнину мешканці Русі, святкуючи перемогу світла над темрявою у рівнодення (або Дажбожий Великдень), пекли спеціальний коровай, який був своєрідною жертвою божествам. Чим калач (“калач” від “коло”, способу формування основи паски, її скручували колом без отворів і потім прикрашали вже верх) був вищим та кращим — тим був більшим урожай та приплід худоби. Цей давній український звичай, який із запровадженням християнства дещо трансформувався, насправді не має нічого спільного із випіканням пісної та плоскої єврейської маци (хліба на Песах), як багато хто вважає.

Згадайте пасочки, які ми всі сьогодні бачимо в магазинах. У формі гриба, политі білою глазурʼю з різними присипками? А раніше їх прикрашали пофарбованим у різні кольори насінням злаків. На що схоже?

Так, пасочка — не що інше, як зображення ерогованого фалоса з сімʼявиверженням. Все це разом узяте символізує зародження нового життя і родючість.

“Смачної паски і довгої ковбаски” — таке побажання є давнім і точно не християнським, а сороміцьким за думкою християн.))

Ритуал

Предки вірили, що кожної зими Дажбог помирає, а кожної весни народжується заново. І на честь цього сонячного воскресіння кожна жінка в ті часи мала випекти власну паску і виконати над нею особливий пологовий ритуал. Кажуть, що на вершечку паски зверху також малювали хрест, присвячений Дажбогу.

Кожна жінка мала цей фалічний символ Сонця поставити в піч, піч це як жіноче лоно, і підійняти пелену/поділ, імітуючи вагітність.

Для наших предків ці всі еротичні асоціації були нормальними!

Про яйця — писанки, крашанки

Сакралізація яєць йде корінням чи не в камʼяний вік. З давніх-давен у багатьох народів яйце було концентрованим втіленням сили природи, що творить, а всесвіт представлявся таким, що вийшов з яйця.

Стародавні єгиптяни, зокрема, вірили в першояйце, з якого вилупився бог сонця. У “Чхандогья-Упанішаді” описується акт творіння всесвіту з точки зору руйнування яйця. У цьому ведичному тексті докладно розповідається, що і з якої частини яйця в результаті вийшло.

Біблія про них: ні слова. Там нічого про це немає.

Українське язичництво:

В українському фольклорі найдавніші уявлення про першояйце зашифровані в сповненій прихованих символів відомій казці “Яйце-райце”.

Найдавніша керамічна писанка, знайдена археологами, датується ІХ століттям. А це майже за 100 років до хрещення Русі. Яйце для людей було символом сонця та народження нового життя, тому і дарували його одне одному саме на язичницький Великдень. А орнаменти, якими прикрашали писанки, мали дуже важливе значення й несли в собі зашифрований зміст.

Для наших предків биття яйцями було дуже еротичним дійством, хоча сьогодні ми позабули істинне походження цього.

Писанки — то ритуальні сирі яйця, їх розписували на різні заговори, на здоров”я і не їли.

Писанками билися на святі плодоріддя на честь богині Макоші — богині сексуальності та плодоріддя. Християни використали її зовнішній образ і зробили з неї Берегиню, приписали їй чесноти домашньої жінки, хоча не врахували що вона ніколи не була доброю домашньою господаркою, це була грізна повелителька життя і смерті, богиня сексуальності та родючості, розгнівавши яку можна було залишится без урожаю та дітей. А задобрювали її якраз на страсну п”ятницю.

Середньовічні ченці із жахом пишуть про ці ритуали. Поки духовенство в церквах оплакує мученицьку смерть Христа, в народі відбуваються розпусні ігрища, горять ритуальні вогнища, а навколо них танцюють молоді жінки, вигукують непристойності і б”ють одна одну яйцями, розписані якимись магічними знаками, а поруч з молодицями стоять старші жінки і пошепки проказують загадкові замовляння, а після ритуальних танців ці яйця закопують у землю, щоб родила.

Крашанки — це якраз яйця, які фарбували в лушпинні, які їли і які використовували в “сороміцьких” іграх.

Чоловіки билися крашанками, щоб привабити жінок, бо той чия пермогла — вважався найкращим і найміцнішим чоловіком.

Жінки билися крашанками і в такий спосіб ніби символічно запліднювали одна одну і бажали родючості. Бо яйце в різних народів з давна вважалося символом нового життя і весняного відродження.

Коли дівчата одна одну стимулюють еротичним іграми, то таким чином вони передають сексуальну енергію землі і стимулюють її родючість та плодючість (не забувайте що ми завжди жили з землі і були с/г народом).

До цих ритуалів наші предки ставилися дуже серйозно, тому що вважали, що від їх виконання залежить життя цілої громади. Якщо не виконати ці магічні дії, боги образяться і тоді не буде врожаю, не плодитиметься худоба і не народяться діти.

Офіційна версія православної церкви про крашанки:

Так, як вони не змогли викорінити крашанки та писанки, вони вигадали легенду, щоб якось це пояснити, її немає в Біблії і з”явилася вона сильно після хрещення Русі:

Коли Христос воскрес, Марія Магдалина понесла новину по світу і дійшла до імператора Тиберія, але за традицією йому треба було дарувати подарунок, в неї нічого не було окрім яйця, яке вона і подарувала і повідомила “Христос Воскрес”. Тиберій у відповідь розсміявся і сказав, що Христос не міг воскреснути так як це яйце не може стати багряним, і тут яйце почервоніло в його руках.

Заїць, кролик - похоть, місячні

У дитинстві ваші батьки часто приносили нам подарунки «від зайчика» і це — невипадково. Заєць або його більш домашній варіант — кролик — ще один язичницький символ весняного рівнодення, який міцно вплівся у сучасну естетику святкування Великодня. Чого варті блюдечка з зайчиками чи тортівниці з кроликами.

Первісно заєць — це супутник язичницьких богинь весни. Заєць символізує родючість і в деяких трактуваннях навіть жіночий менструальний цикл, бо саме місячні допомагають жінкам відновлюватися. Заєць теж «пострибав» по міфології древніх народів. Так, у Китаї саме місячний зайчик товче у ступі напій безсмертя для місцевих богів, а Середньовічній Європі відьми перетворювалися не лише у кішок чи кажанів, а й у зайців. Заєць — символ похоті та підвищеного лібідо.

Пам”ятаєте німецьку Остару? Вона, як і більшість древніх божеств, мала свою священну тварину — кролика весняного рівнодення. Він символізує світанок і нове життя. Цікаво, що у цьому випадку заєць почав відкладати яйця. За легендою Богиня Остара йшла і знайшла мертву пташку. Їй стало шкода її, проте вона не могла повернути її до життя. Тому вона перетворила її на зайця, але в нього зостався вада — на весняне рівнодення він відкладає яйця. Ця язичницька легенда настільки популярна, що у Європі та США дорослі досі на Великдень ховають яйця, а діти їх шукають.

“Поливаний понеділок” — про залицяння

В давнину хлопці на наступний після Дажбожого Великодня обливали дівчат водою.

Це мало ціль показати дівчині, що вона подобається хлопцю і вважалось побажанням краси та здоров’я, адже воду наділяли магічними властивостями, і вона мала змити із собою всі хвороби та біди. Тоді дівчата тішились таким обливанням і в знак подяки дарували хлопцям писанки.

У XV ст. цей звичай заборонявся взагалі, а в XVIII ст. заборонялося обливати водою на Великдень лише тих, хто не був на заутрені, хоч якось хотіли скористатися ним.

В 16 ст до цієї боротьби з цими ритуалами долучився сам Іван Грозний. Він пише 2 розділи претензій до церкви і обурюється що вони так нічого і не зробили з двовірами, які досі святкують Радуниці та Макошині п”ятниці. Закликає викорінити ці ритуали за будь-яку ціну.
Церковники навіть вигадали посаду для цього — попівський староста, вони мали наглядати за релігійним порядком, забороняти язичницькі ритуали та шпигувати. Але це не допомогло. Люди пролюдське око ходили до церкви, а вдома робити ритуали.
З рештою священники здалися і у 18 столітті оголосили язичницькі символи християнськими і вигадали їм нові легенди походження.
Дажбожий калач фалос став символом Ісуса Христа
Яйця плодоріддя стали символом Христового Воскресіння.

Отак ритуальні запліднюючі та сороміцькі яйця Макоші, хліб Дажбога, що символізує прутня (члена), різні ігри для залицянь хлопців та дівчат один до одного , поливаний понеділок для освічення в симпатії, магічні дійства, зустрічі померлих стали ісконно православними традиціями 😆