Хто такі ЗАМПОЛІТИ і чим вони відрізняються від справжніх офіцерів МПЗ

Підготовлено Інститутом морально-психологічного забезпечення Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

МЕНТАЛЬНІ ЗАМПОЛІТИ В АРМІЇ – ЦЕ ЗЛО І СОВОК

Проблемні питання для обговорення:

Чому офіцерів морально-психологічного забезпечення називають у військах “замполітами”?

Яка мета і функції структур МПЗ в армії?

Який має бути результат діяльності офіцерів МПЗ у підрозділі?

Поняття «замполіт» виникло в армії за часів Радянського Союзу і означає «замєстітєль командіра подраздєлєнія по політічєской часті». Таку посаду, яка раніше називалась «комісар» ввели комуністи-більшовики, щоб слідкувати і спрямовувати діяльність командирів Червоної Армії в руслі вимог Комуністичної партії.

Зазвичай, від рішення, характеристики і думок «комісарів-замполітів» залежала не тільки військова кар’єра командира але й його життя. Наприклад, Лев Мехліс під час ІІ Світової війни був начальником Головного політичного управління і заступником наркома оборони СРСР. Відомий тим, що знищив тисячі бйоових офіцерів і генералів, керуючись комуністичними лозунгами Сталіна як ідейного керівника репресій. Чим викликав ненависть офіцерського складу не лише до себе але й до «комісарських органів» у військах.

За часів «Совєцької армії» комісари-замполіти були провідниками, пропагандистами і захисниками ідей Комуністичної партії в армії. Їх головним завданням в тогочасній армії було таке: контролювати відданість командирів ідеям Комуністичної партії. Із-за цього вони не мали авторитету у військах, славились «стукачеством» і служінню партійним начальникам, а не Батьківщині.

У 1991 році, після так званого «путчу» їх посади були знищені і замість цього були введені посади «заступників командирів по роботі з особовим складом». Після розвалу Радянського Союзу такі посади були збережені в арміях країн колишнього СРСР, зокрема й Україні, але під іншими назвами: «заступник командира по соціально-психологічній роботі», «заступник командира з гуманітарних питань», «заступник командира з виховної роботи», знову повернення – до «заступника командира по роботі з особовим складом.

На початку російсько-української війни, у 2016 році у ЗС України були введені посади «заступників командирів з морально-психологічного забезпечення», уточнено їх завдання, функції, а також який результат потрібно досягти.

Головним результатом діяльності ЗКзМПЗ у ЗСУ є: сформованість готовності військовослужбовців до виконання завдань за призначенням та стійкий морально-психологічний стан особового складу підрозділу.

Однак у 2018 році в армії РФ відроджено посади «заступників командирів з політичної частини», що свідчить про тоталітарну державну політику повернення до Радянського Союзу і суцільного контролю над ЗС диктаторською політичною владою Путіна.

Про сучасних замполітів-комісарів росіян читати тут:

Борис Соколов: «Замполіти, політруки, а як і раніше — комісари...»

Думка про існуючу систему морально-психологічного забезпечення

Кто такие «замполиты» и зачем они нужны?

Антон Балаба рассказал Нигилисту[1, 2, 3, 4] о курьезах и трагедиях войны на Донбассе, где очутился в 2015 году как мобилизованный офицер запаса. Гражданский до мозга костей, он получил должность «замполита», специфика которой плохо известна даже самим военным. Как Балаба упоминал в первой части своих мемуаров, в учебке было больше красивых слов, чем конкретных рабочих инструкций. Это много говорит о нынешнем состоянии Вооруженных сил Украины.

На этот раз автор предлагает не рассказ о фронтовых буднях и пережитых впечатлениях, а живой военный опыт, которым можно и нужно делиться.

Мартин Брест

демобілізований боєць 41-го механізованого батальйону 59-ї окремої мотопіхотної бригади ЗСУ, працівник ІТ-галузі, блогер
“З людьми треба говорити”. Що роблять замполіти в ЗСУ і що мусили б робити

Чому офіцерів морально-психологічного забезпечення називають у військах “замполітами”?

1. Тому що деякі старші командири і начальники не розуміють сучасних змін, функцій морально-психологічного забезпечення діяльності військ (сил) і ролі заступника командира з МПЗ, а також продовжують впроваджувати «совкові» підходи у взаємодії з особовим складом.

2. Тому що офіцери структур МПЗ не бажають змінюватися на краще, шукають легшої роботи (з папірцями, наприклад, проводити розслідування, що не є їх головною функцією) і пристосовуються під вимоги та мислення «совкових» командирів (начальників), не здатні критично мислити і розвиватися. Їх не поважають із-за того, що в них ментальність (спосіб мислення, загальна духовна налаштованість, установка індивіда або соціальної групи до навколишнього світу) совєцького «замполіта».

Бути “замполітом” – це добре чи погано?

Однозначно – це зло для Збройних Сил України і їх руйнація.

Яка мета і функції структур МПЗ в армії?

Структури морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України призначені під керівництвом командирів, перш за все, формувати, підтримувати і поновлювати бойовий дух (морально-психологічний) стан особового складу з метою успішного виконання ними завдань за призначенням. Це головна їхня місія.

Метою морально-психологічного забезпечення – є процес формування, підтримання та відновлення морально-психологічного стану особового складу на рівні, необхідному для якісного виконання бойового завдання.

Морально-психологічний стан військових частин (підрозділів) – це ситуаційний стан духовної, моральної, ідеологічної налаштованості, військово-професійної готовності та психологічної здатності військовослужбовців виконувати завдання за призначенням.

Який має бути результат діяльності офіцерів МПЗ у підрозділі?

Духовна, моральна, ідеологічна налаштованість, військово-професійна готовність та психологічна здатність військовослужбовців виконувати завдання за призначенням.

Який має бути результат діяльності офіцерів МПЗ у підрозділі?

Складовими МПЗ є інформаційно-пропагандистське та психологічне забезпечення.

Інформаційно-пропагандистське забезпечення — цілеспрямована діяльність органів військового управління, командувачів, командирів (начальників), службових осіб органів МПЗ щодо інформаційного впливу на свідомість особового складу з метою формування у нього стійкої мотивації до збройного захисту територіальної цілісності, державного суверенітету України, адекватного розуміння ним воєнно-політичної обстановки, СПО, завдань, покладених на війська (сили), умов та особливостей їх виконання.

ІПЗ здійснюється за такими напрямками:

– внутрішньо-комунікаційна робота;

– військово-патріотична робота;

– культурологічна робота;

– забезпечення ТЗП.

Психологічне забезпечення - цілеспрямована діяльність органів військового управління, командувачів, командирів (начальників), службових осіб органів МПЗ з метою формування, підтримання і поновлення в особового складу військ (сил) психологічної готовності до виконання завдань, емоційно-вольової стійкості до негативних психологічних чинників у будь-яких умовах обстановки, зниження психогенних втрат та збереження психічного здоров’я військовослужбовців.

Психологічне забезпечення здійснюється за напрямками:

– соціально-психологічне діагностування;

– психологічна підготовка;

– психологічний супровід.

Командувачі, командири (начальники) усіх рівнів несуть відповідальність за формування та підтримання на належному рівні необхідних морально-бойових якостей, морально-психологічного стану в особового складу. Штаби усіх рівнів організують залучення сил і засобів родів військ та спеціальних військ в інтересах морально-психологічного забезпечення.

Основним організатором морально-психологічного забезпечення підрозділу є заступник командира з морально-психологічного забезпечення.

Заступник командира з морально-психологічного забезпечення в мирний і воєнний час відповідає за організацію і проведення заходів з морально-психологічного забезпечення, за військову дисципліну, морально-психологічний стан, за морально-психологічне забезпечення бойової готовності, бойової підготовки, бойових завдань, повсякденної діяльності особового складу, за національно-патріотичну підготовку та інформаційну роботу, організацію дозвілля військовослужбовців роти, їх соціальний захист.

Заступник командира підрозділу з морально-психологічного забезпечення підпорядковується командирові і є прямим начальником усього особового складу підрозділу. У заходах з морально-психологічного забезпечення головні зусилля він зосереджує на індивідуальній роботі з кожним військовослужбовцем.