ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «АСОЦІАЦІЯ ВКЛАДНИКІВ «У К Р І Н Б А Н К»
Громадська організація «Асоціація вкладників Укрінбанк», яка об’єднує вкладників і кредиторів, що роками домагаються справедливого повернення своїх коштів, заявляє про принципову незгоду з ухваленням законопроєкту №13007-д у редакції, яка зменшує реальні можливості відстояти права вкладників у суді та фактично блокує шлях до справедливого відшкодування.
Ми бачимо, що законопроєкт публічно подається як такий, що посилює захист вкладників, робить виведення банків з ринку менш витратним і прозорішим, а також містить елементи наближення до норм ЄС.
Разом із тим євроінтеграція у фінансовій сфері вимірюється не тільки показниками капіталу чи переліком регуляторних інструментів. Вона передбачає верховенство права, ефективний доступ до правосуддя, прозорість процедур і запобігання конфлікту інтересів у діяльності інституцій, які розпоряджаються майном кредиторів.
Коли строк перетворюється на закриті двері суду У матеріалах до другого читання фіксується надзвичайно коротка позовна давність для спорів, які прямо впливають на те, скільки коштів зрештою повернуть вкладники і кредитори. Зокрема, для вимог про визнання недійсними або скасування результатів відкритих торгів (аукціону) з продажу активів банку передбачено строк позовної давності 30 календарних днів, відлік якого починається фактично одразу після формування протоколу торгів.
Так само у порівняльній таблиці міститься 30-денний строк і для спорів щодо рішень Фонду про умови продажу, зняття лоту, скасування результатів торгів або обов’язку укласти договір за результатами торгів, які були скасовані.
Для вкладника ці строки не є «технічною деталлю». Вони визначають, чи існуватиме реальна можливість зібрати документи, отримати інформацію, залучити експертів з оцінки активів, проаналізувати аукціонну документацію і підготувати правову позицію. У публічному обговоренні законопроєкту вже прямо зазначалося, що строки звернення до суду скорочуються до 30 днів, і така тривалість є недостатньою для ефективного захисту.
Будь-який строк оскарження має сенс лише тоді, коли вкладник може вчасно дізнатися про рішення, яке потрібно оскаржувати. Водночас у публічних оцінках законопроєкту наголошується, що паралельно пропонується дозволити Фонду гарантування вкладів не звітувати перед громадськістю щодо прийнятих ним рішень, що ускладнює доступ до публічної інформації для вкладників, кредиторів та акціонерів банку, який ліквідується. Поєднання закритості рішень і 30-денних строків створює конструкцію, у якій права формально задекларовані, але фактично стають важкодосяжними.
Коли за юридичний захист посадовців платить система, створена для вкладників
У документах до законопроєкту також зафіксовано норму, яка дає Фонду право забезпечувати правовий захист своїх працівників (у тому числі після звільнення) за рахунок коштів Фонду у зв’язку з виконанням ними повноважень. У публічних матеріалах це додатково пояснюється як можливість оплати послуг адвокатів посадовців Фонду коштом ФГВФО у випадку притягнення до адміністративних правопорушень (із винятком корупційних).
Ми переконані: кошти, які мають бути спрямовані на відновлення прав вкладників і кредиторів, не можуть перетворюватися на ресурс для «парасольки» юридичного захисту посадових осіб, рішення яких якраз і можуть бути предметом спору. Така модель підвищує ризики безвідповідальності та послаблює стимул до максимально обережного, відкритого й підконтрольного управління активами банків у ліквідації.
Коли одна інституція поєднує несумісні ролі
Ми також наголошуємо на системній проблемі, яку законопроєкт не усуває, а може поглибити: поєднання в одній інституції кількох ключових ролей у процедурі ліквідації, що створює конфлікт інтересів. У наших аналітичних матеріалах прямо підкреслюється, що чинна модель дозволяє Фонду одночасно виступати кредитором (через суброгацію), ліквідатором (призначати уповноважену особу), формувати реєстр кредиторів і фактично впливати на розподіл коштів ліквідаційної маси.
Європейське право в частині врегулювання неплатоспроможності банків і захисту вкладників формує іншу логіку. У ЄС діють рамки BRRD (Directive 2014/59/EU) та DGSD (Directive 2014/49/EU), які вимагають належних процедур і гарантій для забезпечення стабільності та захисту інтересів вкладників, а також принципу «no creditor worse off» у порівнянні зі звичайним банкрутством.
У профільній позиції ЄЦБ додатково наголошено, що коли одна установа виконує різні функції (зокрема управління системою гарантування та функції врегулювання), мають існувати структурні механізми для забезпечення операційної незалежності та уникнення конфлікту інтересів.
Саме тому ми заявляємо прямо: у нинішньому вигляді законопроєкт №13007-д створює ризики віддалення України від європейської моделі, де домінують прозорість, розмежування функцій, підзвітність і реальний, а не номінальний судовий захист.
Чому це питання європейського вибору і довіри до банківської системи
Офіційні комунікації визнають, що законопроєкт одночасно встановлює «чіткі строки для судових оскаржень, щоб уникнути блокування процесів», і викликає дискусії щодо забезпечення належної прозорості роботи Фонду. Для вкладників прозорість і доступ до правосуддя не є другорядною «ціною за швидкість». Вони є основою довіри до системи гарантування вкладів і до банківської системи загалом.
Якщо держава рухається до членства в ЄС, вона має обирати правила, які підсилюють правову визначеність і довіру, а не закріплюють модель, де майно кредиторів реалізується в режимі скорочених строків та з ослабленими механізмами суспільного контролю.
Заклик ГО «Асоціація вкладників Укрінбанк»
Ми закликаємо народних депутатів України не ухвалювати законопроєкт №13007-д у поточній редакції та повернути його на доопрацювання з обов’язковим усуненням положень, які зводять можливість ефективного судового захисту до 30 днів, послаблюють публічність рішень Фонду й формують механізми витрачання коштів Фонду на юридичний захист посадовців.
Україна потребує законодавства, яке одночасно забезпечує фінансову стабільність і гарантує справедливість для вкладників. Європейський шлях у банківському секторі починається з поваги до права власності та реальної можливості відстояти свої права, і цей фундамент не можна розмінювати на зручність адміністративних процедур.З повагою, Голова Правління«Асоціації Вкладників» «Укрінбанк» Токарь С.В.
