Т-64БМ «Булат»

Т-64БМ «Була́т» (БМ «Булат») — український основний бойовий танк, який є модернізацією радянського танка Т-64.

Єдиний користувач танків «Булат» — Збройні сили України.

Створення

Після розпаду СРСР Україна успадкувала значну кількість танків Т-64. Станом на 1995 рік ЗСУ мали на озброєнні 2345 машин різних модифікацій.). Більшість з них не відповідала сучасним вимогам, водночас брак фінансування не давав змоги замінити їх новими танками. В таких умовах єдиною можливістю істотно підвищити боєздатність військ стала капітальна модернізація техніки.

На початку 90-х рр. ХКБМ у співробітництві з іншими державними підприємствами почало роботу над удосконаленням Т-64.

Основними напрямами модернізації були:

підвищення вогневої сили за рахунок вдосконалення системи управління вогнем;

підвищення захищеності від сучасних протитанкових засобів;

підвищення мобільності шляхом встановлення більш потужного двигуна.

Протягом 90-х рр. було розроблено декілька варіантів модернізації Т-64, які відрізнялися рівнем застосування нових компонентів, а отже, і вартістю. Метою модернізації було доведення бойових характеристик танка до рівня Т-84У з допомогою установки уніфікованої СУВ 1А45 «Іртиш», ДЗ «Ніж» та інших заходів. Найбільш досконалим з-поміж них був Об'єкт 447АМ-1 (Т-64У), вперше публічно продемонстрований під час параду на честь Дня незалежності 24 серпня 1999 року і пізніше прийнятий на озброєння ЗСУ під назвою Т-64БМ «Булат».

Вогнева міць

Основним озброєнням танка Т-64БМ «Булат» є 125-мм гладкоствольна гармата-пускова установка КБА-3, або ж 2А46М-1, з довжиною ствола у 48 калібрів. Боєкомплект — 36 пострілів роздільного заряджання з підкаліберними бронебійними, кумулятивними та осколково-фугасними снарядами і керованими ракетами. 28 пострілів розміщені в конвейері механізма заряджання, а решта — в укладках другої черги. До складу системи озброєння також входить танковий ракетний комплекс ТАКО-621 українського виробництва, який дає змогу боротися з бронетехнікою, укріпленнями, гелікоптерами та іншими цілями на відстані до 5000 м за допомогою керованих ракет «Комбат».

Крім гармати, танк озброєний двома кулеметами — крупнокаліберним зенітним КТ-12,7 з дистанційним керуванням та спареним КТ-7,62 гвинтівкого калібру. Боєкомплект до кулеметів налічує 300 набоїв калібру 12,7 мм і 1250 набоїв калібру 7,62 мм, споряджених у стрічки відповідно на 50 і 250 набоїв.

Пошук цілей і наведення основного та допоміжного озброєння здійснюється за допомогою комплекса управління вогнем 1А45. До його складу входять денний та нічний прицільні комплекси навідника і прицільно-спостережний комплекс командира ПНК-4СР.

Денний прицільний комплекс навідника 1А43У, в свою чергу, складається з приціла-прилада наведення 1Г46М «Промінь» зі вбудованим лазерним далекоміром та незалежною стабілізацією поля зору у вертикальній та горизонтальній площинах, стабілізатора основного озброєння 2Е42М, балістичного обчислювача 1В528-1 та комплекту датчиків умов стрільби.

Приціл забезпечує можливість пошуку цілей на відстані до 5000 м. Вбудований лазерний далекомір дозволяє вимірювати відстань в діапазоні від 400 до 5000 м з точністю до 10 м. Крім візирного та дальномірного каналів, в прицілі також є канал управління ракетою.

Стабілізатор 2Е42М забезпечує можливість ведення прицільної стрільби на ходу. Наведення гармати та спареного кулемета здійснюється за допомогою двох приводів: електрогідравлічного (по вертикалі) та електромеханічного (по горизонталі. Таким чином, точність стабілізації, порівняно з Т-64БВ, зросла в 2 рази.

Нічний прицільний комплекс навідника Т01-К01ER «Буран-Е» включає пасивний інфрачервоний приціл ТПН-4ER з незалежною стабілізацією поля зору у вертикальній площині та ряд допоміжних приладів.

Захищеність

За даними виробника, після модернізації стійкість лобової та бортових проекцій корпусу і башти відносно сучасних протитанкових засобів збільшилась приблизно вдвічі. Такий приріст захищеності був досягнений за рахунок встановлення накладного бронювання та модульного комплекса вбудованого динамічного захисту «Ніж».

Мобільність

Двигун

Підвищення мобільності Т-64БМ «Булат», в порівнянні з Т-64БВ, було досягнене завдяки використанню двигуна 5ТДФМ потужністю 850 к.с. Разом із двигуном зазнали змін повітряні фільтри та випускна система. Загалом модернізація силового відділення, за даними виробника, дозволила збільшити середню швидкість руху по дорозі на 7 км/год, а запас ходу по шосе (без урахування додаткових паливних баків) — приблизно на 80 км.

Ходова частина

Ходова частина «Булата» аналогічна такій у Т-64Б. Модернізований танк зберіг енергоємну і м'яку підвіску Т-64Б, що забезпечує комфорт екіпажу і точну стрільбу на ходу. Для гусениць танка було також розроблені й випробувані асфальтоходні башмаки (АХБ), що не вимагають доопрацювання деталей гусениці. Дані асфальтоходні башмаки з елементами кріплення поставляються окремо.

Оператори

Станом на кінець 2011 р. Збройні Сили України отримали 76 танків Т-64БМ «Булат». В першому півріччі 2012 р. ХЗТМ мав модернізувати ще 9 машин.

Більшість Т-64БМ «Булат» експлуатуються в 1-й окремій танковій бригаді, дислокованої у смт. Гончарівське Чернігівської області. Незначна кількість машин цього типу надійшла також до 169-го навчального центру Cухопутних військ «Десна» та Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

В травні 2017 року ДП «Завод ім. В. О. Малишева» повернув до ладу 50 одиниць ОБТ «Булат» та передав їх до української армії. Машини брали участь в бойових діях на Сході України.

Бойове застосування

Російсько-українська війна

Т-64БМ «Булат» брав участь у боях Війни на сході України, перебуваючи на озброєнні 1-ї танкової бригади.

12 лютого 2015 року в бою під Логвиновим група з трьох українських танків Т-64БМ «Булат» знищила три танки Т-72Б-3, при цьому один танк Т-64БМ «Булат» продовжив бій попри пряме влучення в нього супротивника.

Бронемашини пройшли найгарячіші точки військових дій, захищали Луганьский аеропорт та стримували наступ російських терористів у Маріупольскому напрямку. Машини витримали удари супротивника та зберегли життя нашим захисникам. Загалом, за три роки 64 «Булати» проявили себе на полі бою та зарекомендували себе як якісна та безпечна техніка.

Оцінки

Сильні сторони

Т-64БМ «Булат» за сукупністю тактико-технічних характеристик перевершує найбільш поширені на теренах колишнього СРСР зразки основних бойових танків (Т-72АВ/Б і Т-80БВ) і наближається до сучасних машин, таких як Т-90А і БМ «Оплот». Незважаючи на те, що «Булат» являє собою глибоку модернізацію Т-64, прийнятого на озброєння ще в 1966 році, у нього ще є перспективи розвитку: у моторному відділенні без значних переробок може бути встановлений двигун 6ТД-1 потужністю до 1000 к.с., а запас міцності ходової частини дозволяє покращити захищеність машини за рахунок установки на танк перспективних комплексів активного, пасивного та динамічного захисту.

Цікавий факт: прохідність танку т-64 є найвищою серед усіх радянський танків. Його катки були спеціально розроблені для м’якого європейського ландшафту, а особлива будова траків (у них є отвори для видалення води з ґрунту) дають змогу пересуватись навіть по ґрунтам які не під силу т-72 та т-80. У СРСР т-64 вважався секретним танком і не йшов на продаж за кордон, усі данні щодо його існування та можливості не розголошувались. Завдяки особливій будові автомату заряджання, він може вести вогонь при деформації дна машини до 45мм, для порівняння у т-72 це 8мм.

За даними Сергія Згурця, були приклади під час бойових дій, коли у динамічний захист «Ніж» танка потрапляло до 8 реактивних гранат, викликаючи спрацьовування модулів, і броня витримувала подібний обстріл.

Критика

Бойове застосування танків виявило слабкі сторони машини. За словами генерал-майора Юрія Толочного, у танка слабкий двигун для його ваги. Проблемним виявився також спосіб кріплення динамічного захисту «Ніж», який приварюється до верхньої лобової деталі корпусу танка. В результаті, заміна блоків динамічного захисту, які спрацювали від ураження, у польових умовах була практично нерозв'язною, і танк відправлявся на завод.