ЗАГІН 731

Національний архів Японії розсекретив дані 3,6 тис. членів загону № 731 японської імператорської армії.Серед них — 52 хірурга, 49 інженерів, 38 медсестер і 1117 військових лікарів.На думку ініціатора розсекречення архівів, професора Кацуо Нісіяма, з'ясування подробиць діяльності загону допоможе не повторити його злочини в майбутньому.Злочини загону №731 можна охарактеризувати одним словом – нелюдяність. Жорстокість і цинічність їхніх дослідів порівнюють з діями "доктора Смерть" Йозефа Менгеле в Освенцімі, при цьому у подібних страшних порівняннях Менгеле перемагає далеко не завжди.

"Лабораторія смерті", "загін смерті", "інкубатор жаху" - це лише частина епітетів, які згадують у контексті діяльності загону № 731. І на те є всі підстави. Втім, про все по порядку

"Головне управління з водопостачання та профілактики частин Квантунської армії"- це офіційна назва загону № 731, створеного в середині 30-х років минулого століття.База для майбутніх нелюдських дослідів і експериментів була побудована на території окупованої Японією Маньчжурії.

В селі Пінфан під Харбіном були знесені близько 300 будинків. Замість них спорудили 150 нових будівель, в тому числі адміністративні та житлові корпуси для наукового і військового персоналу, лабораторії, електростанцію, а також аеродром і навіть синтоїстський храм.Центральним елементом бази стала в'язниця, яка вміщала до 100 осіб, в якій містилися майбутні жертви. Метою створення установи, що дістала назву "Загін № 731", було проведення експериментів над людьми і створення біологічної зброї, необхідної, на думку багатьох у Японії, для перемоги у війні.

Керував загоном генерал-лейтенант Сіро Ісії.

- Японський мікробіолог, генерал-лейтенант Імператорської армії Японії.

- Починаючи з 1932 року, проводив експерименти, пов'язані з біологічною зброєю. У 1936 році очолював дослідження в таборі загону № 731.

- Розробив керамічні бомби, сповнені чумних бліх, і дуже пишався своїм винаходом.

- Одержав подяку командувача 6-ю окремою армією за використання зброї в 1939 році проти СРСР на Халхін-Голі.

- Прізвиська: "генерал-чума" і "кривавий генерал"

- Був завсідником ресторанів і борделів, вів досить легковажний спосіб життя.

Головний факт – після експериментів не вижив ніхто з піддослідних. Відомості про діяльність загону були отримані завдяки свідченнями 12-ти підсудних на Хабаровському процесі в 1949 році. Діяльність шістьох з них безпосередньо стосувалася роботи загону.

На сьогодні існує безліч описів тих видів тортур, яким піддавали полонених в загоні. Китайці, монголи, полонені з СРСР – усі вони були частиною експериментів.

Експерименти стосувалися багато чого: можливості людини прожити при зміні тиску, обмороженні. Працівники загону заражали полонених інфекціями, надалі днями спостерігаючи за змінами їхнього організму.

Живим полоненим проводили розтини, вивчаючи органи і поширення хвороби, на них випробовували різні гази.

Це лише частина того, що відбувалося в загоні.

"Я можу сказати, що в 731-му загоні щорічно помирало від дослідів із зараження гострими інфекційними хворобами не менше 600 осіб", - заявив на Хабаровському процесі начальник відділу загону №731, генерал-майор Кавасіма Кіосі.

Дані про загальну кількість жертв загону різняться. За спогадами співробітників, загалом загинуло близько 3 тисяч осіб. За іншими даними, загальна кількість загиблих сягає 10 тисяч.

Бактеріологічні бомби, що розробляли в загоні, за задумом Японії, повинні були внести перелом у війну.

Загін № 731 згорнув свої розробки лише в серпні 1945 року, після приходу до Маньчжурії Червоної армії.Більшість слідів діяльності загону були знищені.

Усі експерименти на людях були зафіксовані на плівку, але пізніше матеріали зникли. На думку дослідників, їх можуть приховувати від громадськості.

Очільник загону Сіро Ісії отримав імунітет від переслідування в обмін на дані про дослідження загону. Він помер від раку в 1959 році, мавши 67 років.

Багато членів загону згодом стали деканами університетів, академіками, бізнесменами. Загалом, знайшли своє місце в повоєнній Японії.

Затримані СРСР вищевказані 12 осіб отримали на Хабаровському процесі від 2 до 25 років.

Уряд Японії багаторазово приносив вибачення за злочини під час Другої світової війни, хоча за дії конкретно загону № 731 так поки і не вибачився, посилаючись на відсутність історичних даних.