Відомі спецоперації «Дельти» - Кислотний гамбіт

Найуспішнішою з відомих операцій «Дельти» (Delta Force) у 80-х стала участь у вторгненні в Панаму. На відміну від своїх колег з Гренади, панамський лідер Мануель Норьєга зовсім не був комуністом і навіть соціалістом. Навпаки, багато років він плідно і успішно співпрацював з США взагалі і ЦРУ зокрема. Панама при його правлінні стала важливою ланкою в забезпеченні операцій американців проти південноамериканських лівих, зокрема – проти сандіністів в Нікарагуа.

Але Нікарагуа з Панамою спільного кордону не мало, і взагалі нікарагуанські «контрас» вважали за краще діяти з території Гондурасу. Зате з очолюваною Нор’єгою державою межувала Колумбія, і тамтешнім наркокартелям дуже хотілося отримати надійний маршрут поставки своєї продукції в США. Досить тривалий час американцям вдавалося закривати очі на цю діяльність «нашого сучого сина», але в кінці 80-х негативні наслідки пов’язаного з Нор’єгою галасу почали переважувати його корисність. Йти «по-хорошому», передавши справу комусь менше заплямованому, Мануель не дуже-то хотів. Тоді дядько Сем прийняв рішення діяти по-поганому, благо заступатися за Норьєгу ніхто не планував.

Завданням для «Дельти» в цій операції стало порятунок Курта Муза – заручника, а точніше, ув’язненого в панамській в’язниці. Курт Муз очолював невелику групу опозиціонерів, що займалася трансляцією нелегальних антиурядових радіопередач. Заарештували його досить швидко, але далі розібратися в звичному для південноамериканських секретних служб стилі заважали дві обставини. По-перше, Курт Муз мав громадянство США. Втім, цю життєву неприємність ще можна було якось обійти – з грінго теж іноді трапляються неприємності. Але були сильні підозри, що апаратуру для нелегальних трансляцій Муз купив не на базарі, а отримав прямо в ЦРУ. Проте американцям було також відомо, що в разі початку прямих військових дій проти Панами один з охоронців має наказ негайно пристрелити Муза.

Почасти щоб парирувати цей наказ, незадовго до початку операції на зустріч з ув’язненим з’явився якийсь «непізнаний полковник армії США». Переконавшись, що його добре чує не тільки укладений, але і тюремні наглядачі, «полковник» голосно заявив, що їм відомо про наказ убити Муза. Також він додав, що якщо з Музом щось трапиться, ніхто з в’язниці живим не вийде.

Ще однією проблемою була розташована навпроти в’язниці військова комендатура, яка представляла собою комплекс будівель зі складами, казармами і так далі. Було зрозуміло, що будь-яка атака на в’язницю викличе негайну реакцію з боку військових, і планування операції виходило з того, що їх треба було б чимось відволікти.

Першими в гру вступили в 00:45 за місцевим часом дві «маленькі пташки» – вертольоти 160-го полку. Розстрілявши з «мінігану» тюремну вежу, вони випустили ракетний залп в сторону комендатури. Незважаючи на пізній час і обставини, у відповідь вогонь панамських військових виявився напрочуд ефективним – один з вертольотів був збитий і впав всередині огорожі комендатури. Пілот залишився живий і навіть виявив неабияку кмітливість, пробігши подалі від тих будівель, які повинні були стати черговими цілями. Зробив він це вчасно – наступним по комендатурі відстрілявся «ганшип» AC-130 з 105-мм гармати.

Поки авіація відволікала увагу панамських військових і створювала звуковий фон, по охоронцям на даху в’язниці почали працювати снайпери «Дельти» зі звичайними і крупнокаліберними снайперськими гвинтівками. Крім того, вдалий постріл вирубав світло у внутрішній частині в’язниці.

Після отримання повідомлення про зачистку даху до в’язниці висунулася чергова четвірка вертольотів MH-6, кожна з чотирма бійцями «Дельти». Спроба панамців з комендатури навпроти допомогти тюремній охороні вогнем була тут же пригнічена 40-мм гарматами «ганшипів». Штурмова група швидко спустилася вниз, розстріляла по дорозі трьох або чотирьох охоронців і з другої спроби підірвала двері камери: розробники клею не врахували високу вологість місцевого клімату, і заряд вибухівки відвалився від дверей. Один з бійців встиг приліпити його на місце за кілька секунд до вибуху.

Це був момент тріумфу – «Дельта» стала першою американською командою антитерору, що зуміла звільнити заручника. Але і тут вертолітники ледь не поставили хрест на перемозі. Уже пішовши від в’язниці, вертоліт зі спецпризначенцями і врятованим американцем при спробі облетіти лінію електропередач був пошкоджений, а потім ще й обстріляний із землі. Все, що вдалося пілоту – перетворити катастрофу в аварію, так що ті що знаходилися на борту залишилися живі, хоча і отримали поранення різного ступеня. На щастя, в ту ніч панамцям було не до них, і ті що впали змогли благополучно дочекатися наземних рятувальників.

Для повноти картини варто зауважити, що під час тієї ж панамської операції була захоплена ще одна в’язниця – Ель-Ренасер. Операція проводилася частиною набагато менш «спецпризначенською» 82-ю повітряно-десантною дивізією, причому десантникам було потрібно звільнити понад 60 ув’язнених. Проте 82-а також успішно провела свою операцію: поранених було четверо, зате десантники обійшлися без падіння двох вертольотів.