Генерал Армії Сполучених Штатів Америки та Фельдмаршал Республіки Філіппіни сер Дуглас Макартур

В військовій історії Сполучених Штатів Америки 20 сторіччя важко знайти людину яка б мала такий неоднорідний і водночас яскравий життєвий шлях як генерал Д. Макартур (або як ще інколи пишуть Д. Мак-Артур).

Для початку неможливо не відмітити факт того, що з самого дитинства майбутній головнокомандувач цілого фронту мав з кого брати приклад. Рід п'ятизіркового генерала США походив з Шотландії і за переказом його дідуся Артура Макартура-старшого відносився до одного з найсильніших та впливовіших кланів, які в свою чергу мали відношення до Короля Артура та лицарства. Постаті які мали пряме відношення до розвитку Дугласа як особистості і про яких слід зазначити- це вже згаданий дідусь Артур Макартур-старший -

політичний діяч, адвокат, суддя та радник судді Верховного суду округу Колумбія, людина яка була вхожа в найвищі круги політичного та світського світу США, саме він мав сильну вагу та вплив на його розвиток в дитинстві і вже тоді побачив характерні особливості які розвивав в онукові та які в подальшому допомогли досягати кар'єрних зростань.

Батько Дугласа - Артур Макартур молодший- був для всієї сім'ї і найбільше для молодшого сина Дугласа зразком відваги, честі та живим прикладом того, що вік має другорядне значення для амбітної людини з серйозними намірами. Батько і за сумісництвом генерал-лейтенант, ветеран Громадянської війни в США під час якої у віці 18 років проявив в критичний момент ризикуючи своїм життям акт героїзму і за це був нагороджений найвищою військовою нагородою США - Медалю Пошани (Medal of Honor), а вже через рік у віці 19 років став наймолодшим в історії США військовим в званні полковника, а також учасник Іспано-американської та Філіппіно-американської війн та багатьох інших конфліктів.

зразок Медалі Пошани армії США (1862—1895)

Маючи позаду себе таких родичів молодий чоловік вихований в достатньо суворих умовах родини військового, ставе перед собою ціль як і старший брат Артур Макартур ІІІ який став офіцером ВМС, піти вчитися на військового в найстаршу військову академію США- Вест Пойнт (West Point) засновану в 1802 році.

герб Військової академії США

Невідразу вдається майбутньому Фельдмаршалу вступити в академію у зв'язку з вадами здоров'я, але за допомоги своєї матері і родинних зв'язків йому все ж таки вдається вступити до академії.

Вже під час перших років служби які припали на період революції у Мексиці 1910-1917 років та в зв'язку з цим окупацією ВМС США мексиканського порту Веракрус у 1914 році, молодий офіцер отримує ризикове завдання від командира піхотної дивізії генерала Леонардо Вуда суть якого полягала в розвідці та рекогносцировці місцевості, але молодий та амбітний офіцер своїми зусиллями та маючи в своєму підпорядкуванні невеличкий загін долаючи збройний опір бандитів та солдатів ворога, та майже не отримавши важкі поранення зміг допомогти основним силам отримати доступ до залізничного сполучення, за ці дії генерал Вуд представив Макартура до вищої нагороди країни яку вже мав його батько але перепоною стало бюрократичне рішення комісії з нагородження.

В період Першої світової війни Дуглас Макартур був тимчасово підвищений до звання полковника та отримав посаду начальника штабу 42 піхотної дивізії, яка входила в склад експедиційного корпусу США у Франції. В цей період він зумів проявити себе як різностороннє розвинена людина, виконуючи і штабну "паперову" роботу, а також знаходячись на передовій в окопах під час кровопролитних боїв. Під час цієї війни був нагороджений медалями та відзнаками, а в 1918 році був підвищений до звання бригадного генерала та вступив на посаду командира 42 дивізії. В цей період командуючи 84 бригадою став учасником першої повністю самостійної військової операції американської армії яка увійшла в історію як Сен- Мієльська, а також Мез-Аргоннська операція яка стала трагічною сторінкою і є найбільшою та однією з найкривавіших військових операцій в історії США в ході Першої світової війни.

У 1919 році повертається до рідної "Альма-матер" але вже як командуючий військовою академією. В подальшому проходить службу за кордоном, а в 1930 році займає найвищу офіцерську посаду в армії США-Начальник Штабу армії США

прапор Начальника Штабу армії США

Під час Другої світової війни командував обороною Філіппін, за це 1 квітня 1942 року нагороджений Медаллю Пошани.

Макартур був спів розробником плану та керівником контрнаступу військ союзників у Новій Гвінеї який почався в середині 1942 року та мав завершальний етап у 1943 році, після чого почалась операція з визволення Філіппін яка завершилась у кінці лютого 1945 року.

За спогадами самого Дугласа Макартура однією з найвизначніших подій в його житті було приймання акту капітуляції Японської Імперії в ході Другої світової війни 2 вересня 1945 року.

Міністр закордонних справ Японії Мамору Сігеміцу підписує Акт про капітуляцію Японської Імперії на борту лінкора ВМС США «Міссурі»

Після настання миру брав участь в розробці нової японської конституції, а також провів реформу правоохоронних органів країни, зокрема поліції яка до цього потерпала від корупції та свавілля.

Був організатором гучного судового процесу над політичною та військовою елітою Японської Імперії періоду Другої світової війни, судді трибуналу мали більше 1000 показів свідків та вагому доказову базу.

Ці події остаточно закріпили за Дугласом Макартуром авторитет переможця "імперії сонця" а також зробили його одним з найавторитетніших військово-політичних діячів на наступні десятиліття.

Останнім серйозним викликом для вже знаменитого на весь світ військового діяча став конфлікт в Кореї.

З липня 1950 року Макартур командує військами ООН, розробляє та втілює в життя план Інчхонської десантної операції яка приносить блискавичну перемогу, але в подальшому на думку багатьох військових експертів і істориків припускається великої стратегічної помилки, що тільки ще сильніше поглиблює кризу на території Кореї і в 1951 році іде в відставку за наказом президента Г. Трумена.

Після відставки бере участь у політичному житті країни, консультує вище керівництво країни з питань безпеки і оборони.

Як ми бачимо весь свій шлях генерал, фельдмаршал Д. Макартур знаходився в самому центрі найвизначніших військово-політичних подій першої половини 20 сторіччя, залишив яскравий слід своєї професійної діяльності, та слугує прикладом відваги, жаги до професійного вдосконалення та сміливості, розвитку себе в різноманітних сферах діяльності.