Людина і світ
Тема 1. Феномен людського життя
Феномен людини - людина це істота яка знає що вона є. К. Ясперс. Людина це мисляча річ, Р. Декарт. Пізнай самого себе, Сократ.
Походження людини - міфологічний світогляд, тотемізм, рослина, птах, тварина від якої походить рід, реальний предок від якого залежить життя і добробут. Ф. Купер, племя бізона - присвоююча економіка. З розвитком землеробства - мати земля, батько небо. Релігійний світогляд - акт божественного творіння. Космічні гіпотези, насіння життя, панспермія, прибульці. Спосіб матерії організувати саму себе і регулювати свій розвиток свідомо. Еволюційна - природна предісторія, К. Лінней, Ламарк, Дарвін.
Поняття середовища - природне і суспільне. Залежність організму від середовища очевидна. Вернадский. Космос. Існування в системній взаємодіїї усіх сил природи і відчувати вплив. Цілеспрямований вплив соціального середовища на організм з метою розвитку та адаптації називають вихованням.
Природне начало в людині - морфологічне, генитичне, електро-хмічні явища.
Індивід - на відміну від сукупності, маси. Сукупність властивостей що розрізняє одну від іншої.
Особистість - фіксує лише соціальне в людині, сукупність усіх соціальних ролей індивіда.
Сутність людини - релігія, раб божий, натуралістична філософія - космічне, рівність промід істотами. Соціоцентризм, природа пристосована до змін. Розгляд феномену людини через сутності її існування, природня сутність першого порядку, діяльність другого, соціальна взаємодія третього, праця четвертого, духовність пятого.
Сенс життя - за межами самого життя, створюється самою людиною, притаманний життю з самого початку.
Поняття цінності - духовні прагнення, ідеали, принципи, норми моралі. Потреби перетворені на інтереси у свою чергу перетворюються на цінності. Міра духовного багатства людини. Значення явищ дійсності. Рівень значущості одного відносно іншого в деякій системі.
Поняття смерті - смерть можна пояснити через відсутність життя, я через відсутність найвищої цінності. Організм живе у своїх нащадках. Так само як людина є Єдиною історою яка знає що вона є,(К. Ясперс) вона знає і що вона помре.
Безсмертя - безсмертя знецінює цінність життя.
Творчість - соціальний феномен, продуктивна людська діяльність яка породжує щось нове чого ніколи не було. Спрямована на створення духовних і матеріальних цінностей. Наукова, Технічна, Художня, Історична.
Свобода - ценяття що характеризує сутність людини і її існування, стан і можливість мислити і діяти відповідно до своїх уявлень та бажань, а не внаслідок внутрішнього чи зовнішнього примусу.
Волюнтаризм полягає в визначенні першості свободи з поміж інших проявів життя людини.
Фаталізм - визначення ходу життя і вчинків пояснюючи це долею або волеє Бога або детермінізмом.
Світ - це все суще що є в людині поза нею. Світ як космос, грецьке, мікрокосм - людина, макрокосм - природа, світ символів. Космос душі - внутрішні явища людського мікрокосмосу результатом діяльності яких є людьска особистість. Світ землі - світовим порядком є суспільство. Всесвіт як поєднання усіх світів.
Матеріальне - те що можна відчути. чуттєвий прояв субстанції. Філософська категорія, яка позначає світ як об'єктивну дійсність, що подається людині суб'єктивно, існуючи незалежно від її свідомості.
Ідеальне - те що можна собі лише уявити. Те ж реальне, але в образному творенні людиною.
Рух - форма існування. Властивість світу бути у постійних змінах.
Спокій це такий рух коли у тій чи іншій системі відліку рух не спостерігається.
Розвиток - це впорядкований рух. Прогрес і регрес - прогресивний і регресивний розвиток. Розвиток - перехід до якісно нового стану.
Простір - співіснування і відокремленість речей одна від одної, протяжність і порядок розташування одна до одної.
Час - загальна форма існування світу, вказує на те що світ існує у формі послідовних змін. Відношення послідовних змін в просторі.
Єдність світу полягає насамперед у реальному існуванні відношення "людина - світ"
Дух - Об'єктивно існуюче, надіндивідуальне начало, здатне спрямовувати діяльність людини і суспільства. переносник взаємодії і феномен для пояснення причинно-наслідкових зв'язків.
Душа - індивідуальний дух, суб'єктивно існуюче начало. конкретизація істини в людській індивідуальності. Органічна єдність психічного стану людини зі способом і характером раціонального пізнання дійсності тією чи іншою мірою.
Духовність - почуття й усвідомлення реальності, яка безпосередньо чи опосередковано спрямовує життєдіяльність людини.
Тілесне - природно організоване в людині
Духовне - душевно організована соціальна визначенність людини.
Чуттєва діяльність - подразнення що відбуваються в органах чуття. Індивідуально-суспільно створену форму безпосереднього переживання людиною дійсності.
Інтелект - рівень здатності людини до мислення.
Воля - властивість людської душі цілеспрямовувати діяльність тіла незалежно від безпосередніх фізіологічних потреб власного організму.
Ідеал - зразок згідно з яким людина визначає свою поведінку та способи життя за конкретних обставин.
Соціальний ідеал - це уявлення про досконале суспільне життя.
Етика - наука про систему норм і принципів якою обгрунтовується ідеальна ієрархія соціальних цінностей.
Гідність - це високе почуття і грибоке усвідомлення людиною власної самоповаги.
Честь - це почуття і усвідомлення людиною чистоти своєї репутації, авторитету, доброго імені.
Порядність - це почуття і усвідомлення людиною причетності та відповідальності стосовно долі інших людей.
Інтелегентність - це рівень інтелектуальності людини, що виявляється у її поведінці.
Істиною називають відповідність уявлень, висловлювань об'єктивній дійсності. Це знання що відповідає дійсності і має підтвердження цієї відповідності.
Правда - це почуття і усвідомлення людиною будь-якого знання як істини.
Прихильність - це переживання людиною доброзичливого ставлення до інших людей та форма усвідомлення потреби злагоди між людьми.
Віра - це почуття і усвідомлення певного ідеалу як вищої сутності до якої у вічному потязі перебуває людина. Беззастережне прийняття людиною обраного ідеалу.
Надія - це почуття і усвідомлення людиною необхідності змін.
Любов - це почуття й усвідомленя людиною предмета чи явища як невід'ємної умови свого існування.
Кохання - це інтимне почуття любові що виникає та існує між людьми протилежної статі.
Прекрасне - це почуття й усвідомлення людиною того, що здатне приносити їй естетичну насолоду і задоволення.
Потворне - почуття і усвідомлення людиною того що здатне принести чи принесло людям відразу.
Добро - здатність людини творити благо на користь суспільства чи іншої людини.
Благо - соціально-філософське поняття, яким визначається все що задовольняє потреби людини і має для неї значення позитивної цінності.
Зло - почуття і усвідомлення людиною своєї здатності робити шкоду.
Свідомість - здатність головного мозку людини цілеспрямовано відображати світ, перетворювати його в образи і поняття. Узагальнене відображення дійсності, попередня побудова дій і передбаченні їхніх наслідків, розумне регулювання й самоконтроль поведінки. Суб'єктивна реальність.
Емоції - психічний стан людини що дозволяє спрямовути діяльність керуючись почуттями як компенсація доступної інформації.
Мислення - процес направлений на регуляцію життєдіяльності людини і спрямування отриманого досвіду у деякі висновки для подальшої інтеграції у поведінку.
Пам'ять - спосіб утримання отриманої інформації з зовнішнього і внутрішнього світу для подальшого використання у процесах мислення .
Надсвідомість - утворює рівень де відбувається синтез свідомого і підсвідомого, основи творчої і репродуктивної діяльності.
Праця - цілеспрямована діяльність людини зі створення благ необхідних для задоволення своїх тілесних і духовних потреб.
Одна з основ винекнення свідомості є спілкування і мова.
Спілкування - процесс взаємозв'язку між людьми у якому відбувається обмін інформацією, діяльністю, досідом, здібностями, вміннями, навичками.
Мова - система знаків, які створюються людьми для умовного позначення речей і явищ, відображених у нашій свідомості.
Суспільна свідомість - сукупність, система почуттів, звичаїв, звичок, традицій, думок, ідеалів, ідей, теорій, які відображають суспільне буття і функціонують у суспільстві, скеровуючи, спрямовуючи життя суспільства у відповідному напрямі.
Пізнання - процесс взаємодії між суб'єктом і об'єктом результатом якого є знання. Відображення об'єктивної дійсності як суб'єктивного образу ім'я якого є знання.
Знання - володіння деякою кількістю і якістю абстракцій, символічних репрезентацій у пам'яті.
Відчуття - відтворення окремих властивостей речей об'єктного світу, які безпосередьно впливають на органи чуття.
Принципи пізнання - об'єктивність, пізнаваність, відображення, визначальна роль практики, творча активність суб'єкта.
Істина - емпірична-досвід, теоретична-зв'язок речей.
Гегель, діалектика, теза, антитеза, синтез. Веду бесіду, ромірковую - метод
пізнання ідей, усе поєднане з усім.
Метафізика - ізольованість речей і явищ.Або те або інше, однобічне мислення.
Об'єктивність істини полягає в тому що вона існує незалежно від свідомості людини.
Догматизм - догма, думка. Занепад науки зза вважання будь-якої істини недоторканою.
Релятивізм - запечеречення існування істини.
Метод - спосіб досягнення мети, певним чином упорядкована діяльність.
Спостереження - реєстрація подій, Вимірювання, спостереження яке фіксує якісні і кількісні характеристики речей і явищ, експеримент.
Аналіз - розчленування речі на складові з метою вивчення у процессі мислення чи на практиці.
Синтез - процес збору відокремлених частин явищ чи подій в один єдиний досвід.
Моделювання - Ідеалізація як методи аналізу-синтезу.
Природа - царство сліпих стихійних сил непідвласних людському розуму, хаос. протилежне поняття їй це поняття культура.
Необхідність підкорення природи людині, панування над нею, необхідність вчитися у природи як взірця досконалості що перевершує людину.
Біосфера - це цілісна земна оболонка, охоплена життям і якісно перетворена ним. Антропосфера - людька частина.
Ноосфера - сфера взаємодії суспільства і природи в межах якої розумна людська діяльність стає вирішальним чинником.
Суспільне - це реальність відносин які створені людьми в суспільстві.
Соціальне - реальність відносин які створені особистостями в суспільстві.
Соціум - соціалізоване суспільство.
Соціальна група - порівняно стала спільність людей, яка є складовим елементом певного суспільства і характеризується спільністю інтересів, норм поведінки, соціально-спихологічних ознак, цінностей, тощо.
Соціальна верства - проміжна або перехідна соціальна група, що формуєьтся порівняно самостійно, або є елементом суспільного класу.
Касти - це групи людей, що займають певне успадковуване місце в соціальній ієрархії, пов'язані з традиційними заняттями й обмежені у спілкуванні одна з одною.
Сім'я - мала соціальна група яка існує на основі шлюбних зв'язків, кровної спорідненості або всиновлення, характеризується спільним проживанням її членів та їхньою спільною відповідальністю за виконання притаманних їй різноманітних функцій.
Етнос - це группа людей яка історично склалася на певній території і хатактеризується спільністю мови, культури, побуту, звичаїв, традицій, способу життя та особливостям психічного складу.
Рід - заснована на кровних зв'язках історична форма спільності людей.
Племя - історична форма спільності людей що грунтується на родових відносинах та суспільному поділі праці які визначають розрізненість племен за територією, мовою, культурою, організацією життєдіяльності.
Народність - фрма спільноти людей яка історично виникає з родоплеменної спільноти і формується на певній території при настурльно-господарчій діяльності у процесі злиття, консолідації, різних племен, завдяки створенню єдиної мови, культури, традицій.
Нація - духовна спорідненість природно-соціально визначеного етносу.
Менталітет - еволюційно та історично сформована структура, яка визначає рій почуттів, думок, поведінки, що формує систему цінностей і норм життя як окремої людини, так і певних народів, суспільств.
Ментальність - суб'єктивна форма об'єктивно існуючого менталітету. статєва, вікова, професійна, національна.
Політика - поліс, місто-держава. особливий вид людської діяльності пов'язаний зі здобуттям і здійсненням влади. Політика - це відносини, які виникають і існують між людьми, спільнотами, державами, стосовно влади та організація управління цими відносинами.
Влада - законодавча, виконавча, судова. Ланка, яка завдяки своїй дієвості творить політичне життя суспільства.
Політична система - сукупність політичних інститутів та установ що взаємодіють з метою реалізації певних політичних ідей та норм. - визнаення цілей і завдань суспільного розвитку; мобілізація ресурсів з метою розподілу та реалізації цілей; інтеграція усіх елементів суспільства, забезпечення оптимального рівня соціальної злагоди; легітимізація, забезпечення відповідності реального політичного життя офіційно проголошеним політичним і правовим нормам.