March 30, 2019

(437) Киевская весовая фабрика - Киевский опытный завод порционных автоматов (КОЗПА)

Украина. Города с заводами по производству весов и гирь - https://teletype.in/@funtofil/195237.html

Смотреть "Бучанский приборостроительный завод "Веда"https://teletype.in/@funtofil/223557.html

Завод осн. в 1910 (выпускал граммофонные пластинки). В начал. 20-х гг. предприятие преобразовано в весоремонтные мастерские, которые с 1925, после освоения новой продукции (возовые и десятичные весы), стали весовой фабрикой. В 1928 предприятие переименовано в государственный весовой завод им. Ф. Э. Дзержинского. С 1957 — Киевский завод порционных автоматов (с 1963 — опытный) им. Ф.Э.Дзерджинского. Завод — единственное предприятие в стране, специализирующееся в проектировании и выпуске автоматических порционных дозаторов и весов для всех отраслей народного хозяйства. С 1975 — головное предприятие производственного объединения «Веда», в состав которого входят также филиалы за пределами Киева. Наряду с автоматическими весами завод с 1980 серийно выпускает контрольно-сигнальную аппаратуру для виброизмерений и др. приборы. Адрес в 1930-х - 1940-х годах:: Киев, 2-я Дачная, 5-б. Современный адрес Смоленская ул. № 31/33.

История завода https://uk.wikipedia.org/wiki/Екстрафон_(Київ)

Таблички от весов Государственной весовой фабрики.  Фото из Инета

Гиря 5 КГ. Маркировка - ЗПА (Завод порционных автоматов). Фото из Инета.

Гири 5 КГ. Фото из Инета

Гиря 10 КГ. Фото из Инета.

Весы почтовые СССР. Киевский опытный завод порционных автоматов. Фото из Инета.

Весы бытовые циферблатные. Фото из Инета.

Весы бытовые циферблатные. Фото из Инета.

Весы напольные до 130-ти КГ.  Фото из Инета

Спочатку «Екстрафон» не сприймали як серйозного конкурента великим російським і закордонним фірмам грамзапису, і 1912—1913 роки дійсно були для підприємства невдалими.
Однак власники, незважаючи на збитки, продовжували розширювати виробництво, робили великі закупівлі матеріалів — шелаку, міді, хімікатів для гальванічного процесу.
Фірма мала свого агента в Уральську який, ймовірно, відповідав за доставку сировини. З 1913 до 1915 року кількість гідравлічних пресів збільшилася з 6 до 12, матриць для платівок
— з 2142 до 3349, на складі фабрики наприкінці 1913 року було 27 001 платівка, а через рік — 37760. У 1915—1916 роках потужність фабрики сягала 500 000 платівок на рік.
Чисельність персоналу, однак, не була значно збільшена: у 1915 році на підприємстві було близько 30 робітників і 10—11 службовців,
більшість працівників були чехи. Капітал акціонерного товариства становив за станом на 1 січня 1913 року — 59 482 рубля, на 1 січня 1914 року — 35 311 рублів, ще через рік — 35 968 рублів.

Наприкінці 1917 — на початку 1918 рр. виробництво зупинено через брак сировини, у 1919 році обладнання фабрики було експропрійовано більшовиками.
Останній раз в архівних документах фабрика згадується у жовтні 1919 року, коли її майно було застраховано строком на 1 рік в страховій компанії «Хвиля».
(Їндржишек у червні 1919 року вже виїхав до Чехії). З 1922 року на території фабрики працювали майстерні, вагова фабрика(з 1928 року — Київський завод вагів), потім завод порційних автоматів. У 1975 році завод перетворено у виробниче об'єднання ВЕДА («Вагові електронні дозуючі автомати»).