"Ми, з пораненими руками" глава 1

Ена: Я не можу малювати...
Ена: (Цього разу нам сказали намалювати картину на тему "умиротворення", ось тільки...)
Ена: (У мене не виходить намалювати це...)
Ена: (Я відправила тобі стільки повідомлень з того дня, але ти їх не читаєш...)
Ена: (Коли я запитую Акіто про тебе, то він каже, що нічого не знає, бо ти більше не з'являєшся в школі...)
Ена: Мізукі...
{ Учень А: А ти теж хлопець? }
Ена: ...
Мізукі: Зараз я не можу розповісти тобі про те, що мене турбує. Але одного разу, коли я нарешті наважуся, я хочу, щоб ти вислухала мене.
Мейко: Те, про що ми говоримо, завжди може закінчитись погано.
Ена: (Мізукі, мабуть, довго боялись...)
Ена: (І все ж... Незважаючи на страх, вони хотіли поговорити зі мною)
Ена: (Я впевнена, що зараз ти перебуваєш у сумнівах.)
Ена: (Мені потрібно тебе знайти.)
Канаде: Енанан, ти тут?
Ена: Що?! Уже 25 годин?!
Ена: Так, так, я тут. Почнемо працювати?
Канаде: Звичайно. Дякую.
Мафую: Я надіслала текст, який ви просили відредагувати. Хоча не думаю, що він має особливий стосунок до ілюстрації...
Ена: Добре, я подивлюся.
Ена: Ой, до речі, я закінчила працювати над ілюстрацією. Зараз відправлю її в чат. Перевірте, будь ласка.
Канаде: Дякую, зараз усе перевірю.
Канаде: Усе добре. Енанан, Юкі, дякую.
Ена: Ох, правда? Чудово.
Ена: Давайте зараз внесемо невеликі зміни, а потім приступимо до написання пісні.
Канаде: Такими темпами ми зможемо викласти пісню до кінця тижня...
Канаде: Я хотіла, щоб Аміа зробила MV, але, здається, вона зайнята, тож опублікую тільки ілюстрацію Енанан.
Канаде: Це рідкість, що Аміа не прийшла вперше за такий довгий час. Я чула голос Амії щодня, поки працювала, тому зараз мені якось самотньо...
Ена: Ах...
Ена: (Я не можу їм розповісти)
Ена: (Не можу розповісти про Мізукі...)
Канаде: Енанан, щось сталося?
Ена: Що?
Канаде: Здається, ти хотіла щось сказати...
Ена: Ой, вибач. Нічого такого.
Ена: Давайте приступимо до роботи. Нам залишилось лише трошки попрацювати над цим.
Канаде: ...? Гаразд.
Мафую: Якщо текст вас влаштовує, то можемо перейти до його запису.
Ена: Можемо. Я не проти.
Мафую: Добре.
Ена: Кей, тобі треба ще щось? Зараз я вільна, тому якщо щось необхідно, то я можу намалювати це для тебе.
Канаде: Правда? Думаю, так...
Ена: (Канаде і Мафую точно б прийняли його цілком спокійно)
Ена: (Тому, як і хотіли Мізукі, нічого б не змінилося...)
Ена: (Якби тоді вони теж там були, а не тільки я одна...)
Ена: (Чи були б Мізукі зараз тут?...)