Хельсрич

"Я помру на цьому світі.

Я не можу сказати, звідки виходить це переконання. Що б не народило його, це таємниця для мене, та все-таки така думка тримається як вірус, який розквітає на переферії і глибоко вкорінюється у моїй свідомості. Це майже відчувається досить реальним, щоб поширювати скверну на решту мого тіла, як справжня хвороба.

Це відбудеться найближчим часом, протягом майбутніх ночей крові та вогню. Я зроблю мій останній подих, і коли мої брати повернуться до зірок, мій попіл буде розвіяно над безцінною землею цього проклятого світу.

Армагеддон.

Навіть це ім'я викручує мою кров, доки палаюче масло не пробивається через мої жили. Я відчуваю гнів, жаркий і важкий, що протікає через моє серце і фільтрується в моїх кінцівках, як кисляча отрута. Коли відчуття - і це фізичне відчуття - досягає кінчиків пальців, мої руки завитяться кулаками. Я не кажу їм прийняти цю форму, це просто відбувається. Лють для мене так само природна, як дихання. Я не боюсь і не відмовлюся від її впливу на мої дії.

Я сильний, народжений тільки для вбивства заради Імператора та Імперіуму. Я чистий, одягнений у найчорніше з чорного, навчений служити як духовний провідник й військовий керівник. Я втілення гніву, живу тільки щоб убивати, поки нарешті не буду вбитий. Я є зброєю у Вічному Хрестовому Поході, що підготує людство до володіння зірками. Але сили, чистоти та гніву не вистачить.

Я помру на цьому світі.

Я помру на Армагеддоні."