Повільне життя це не про лінивство

Яке воно - повільне, розмірене, щасливе, спокійне, гармонійне? Чи може наповнене, шалене, драйвове, кайфове, вільне?

Яке воно - моє життя?

Правда в тому, що воно різне. Сьогодні воно повільне, тому що день іде по плану, а завтра на голову звалюються нові завдання, які треба вирішити негайно з максимальним рівнем сфокусованості. Іноді накриває хвилею драйву, коли хочеться пляшку корони і такос на залитій сонцем кухні, сонцем дня, що заходить. Коли сідниці ледь прикриває довга футболка, а на голові дулька і так добре, що в жодні сторіз не хочеться викладати.

Буває по-іншому, коли встаєш рано, все іде чітко по плану і як ділова особа із купою цілей ідеш до них крок за кроком, впевнено, чітко, сміливо. А потім в обіймаї ночі, коли всі вже роблять вигляд, що заснули - ридаєш у ванній, бо план не той, і кроки не ті. І я не та.

Повільне життя - не означає бездоганне життя без моментів, коли все іде шкереберть. Повільне життя - це можливість зупинитись, натиснути аварійку і показати тим, хто пролітає поруч на шалених швидкостях - я тут, я поруч, і я зупиняюсь, хоч ненадовго.

Повільне життя - це можливість обирати свій темп життя. Потрібний саме тобі, саме сьогодні, саме на цей сезон. ЦЕ свобода обирати час, коли хочеться піднажати і покорити цю вершину, а коли просто в кайф нарізати салат під серіал, смажити кабачок для родини і поливати квіти, розмовляючи з кожним листочком.

Я тут для того, щоб показати вас, що ваша свобода вже є у вас самих. ЇЇ не треба шукати, їй треба дозволити себе проявити. Обрати себе, обрати свій темп - повільний чи драйвовий, пішки в поле чи на ракеті в космос - лише ваш вибір має значення.