Заборонені експерименти і досліди над людьми в США

Ми звикли думати, що жорстокі і нелюдські експерименти над людьми проводилися тільки в концтаборах нацистської Німеччини. На жаль, правда набагато страшніше – такі експерименти почали проводити ще в 19 столітті, причому – в США.

СКАЛЬПЕЛІ

Починаючи з 1840 року, американський лікар Джеймс Меріон Сімс, який вважається “засновником сучасної гінекології”, проводив різноманітні хірургічні дослідження. В якості піддослідних мишей для своїх дослідів він використовував африканських рабів, над якими проводив хірургічні операції БЕЗ наркозу. Одна з жінок була їм прооперована таким чином 30 разів! Рабині часто вмирали – але це не зупиняло “вченого”. Ще доктор Сімс займався вивченням причин виникнення спазмів жувальної мускулатури у дітей – тому він експериментував на дітях чорних рабів, проводячи їм операції на щелепі за допомогою… шевського шила.

БАКТЕРІЇ

Ще один “піонер” американської медицини – доктор Артур Вентворт займався тим, що вводив 29 дітям в спинний мозок металеву спицю (т.зв. “люмбальна пункція”), щоб перевірити, наскільки це шкідливо. Причому батьки дітей навіть не знали, які експерименти над їхніми чадами ставить “доктор”.

З 1913 по 1951 роки головний хірург каліфорнійської в’язниці San Quentin – доктор Лео Стенлі провів над ув’язненими сотні експериментів. Стенлі пересаджував злочинцям генеративні органи, взяті у страчених злочинців, кабанів і баранів, проводив операції з примусової стерилізації та інші “наукові” експерименти.

У середині 1880-х років каліфорнійський лікар, що працював у шпиталі для прокажених на Гаваях, “в наукових цілях” заразив шість неповнолітніх дівчаток вірусом сифілісу. Недалеко від нього пішов і нью-йоркський педіатр Генрі Хейман, спеціально заразив двох розумово-відсталих хлопчиків гонореєю. У науковій літературі 19-20 століття описано близько 40 експериментів такого роду – коли медики навмисно заражали дітей венеричними хворобами.

Але венеричні захворювання здадуться квіточками, якщо згадати історію про те, як американські військові лікарі заразили п’ятьох філіппінських украдених бубонною чумою. А в 1906 році професор Гарвардського університету Річард Стронг заразив 24 філіппінських украдених на холеру (13 з них загинули).

В 1908 році троє медиків з Філадельфії інфікували кілька десятків дітей-сиріт туберкульозом, в результаті чого деякі з них осліпли. В опублікованих результатах своїх досліджень ці “лікарі” називали покалічених ними дітей, "Використовуваним матеріалом”.

Випадків навмисного зараження ув’язнених, розумово-відсталих пацієнтів та дітей-сиріт – безліч. Американські “лікарі” заражали людей сифілісом, контагіозним молюском, малярією, герпесом, гепатитом, пересаджували їм ракові клітини і т.д.

БІОЛОГІЧНА ЗБРОЯ

Військові медики теж зуміли відзначитися на ниві проведення дослідів над собі подібними. У 1950 році, щоб змоделювати ситуацію бактеріологічної війни, над Сан-Франциско з двох літаків було розпорошено велика кількість порошку, що містить бактерії Serratia marcescens. В результаті цього багато жителів міста захворіли на запалення легенів і померли. Експерименти з бактерією Serratia marcescens тривали аж до 1969 року.

В 1955 році “дослідники” з ЦРУ розпорошили у флоридському районі Тампа Бей бактерії коклюшу, що негайно викликало масову епідемію цієї хвороби. Як мінімум 12 осіб померли.

У 1956 і 1957 роках в Джорджії і Флориді американські військові випустили на волю мільйони москітів, заражених жовтою лихоманкою і лихоманкою денге. У розпал вибуху епідемії вояки з Пентагону, маскуючись під цивільних медиків, їздили по зараженим містах і фотографували хворих людей для своїх звітів.

Не цуралися американські “дослідники” проводити експерименти і на власній армії. Так, з 1963 по 1969 роки в рамках проекту “Вразливість і оборона судів” (SHAD) на кораблі ВМФ США були скинуті відразу кілька видів бактеріологічної і хімічної зброї. Причому екіпажі кораблів ні про що не підозрювали, коли “рідний Пентагон” почав поливати їх зарином, газом VX і солями кадмію.

В кінці 1960-х років американські військові запустили в Нью-Йоркську і Чиказьку підземки бактерії сінної палички. Експеримент гордовито називався “Вивчення уразливості пасажирів метро до прихованих біологічних атак”.

РАДІАЦІЯ

У 1949 році в штаті Вашингтон проводилася операція “Зелений Пробіг”, в рамках якої територія площею 2000 квадратних кілометрів була заражена радіоактивними ізотопами йоду і ксенону. На території розташовувалося відразу три невеликі міста, військових але це не зупинило.

У 1953 році американська Комісія з Атомної Енергетики (AEC) в Університеті Айови проводила експерименти на вагітних жінках. Їх піддавали дії радіоактивного йоду-131, щоб викликати штучний аборт. В іншому експерименті співробітники AEC нагодували радіоактивним йодом 25 новонароджених, в іншому – 65 немовлят.

У 1946-1947 роках “дослідники з Університету Рочестера давали шістьом випробуваним невеликі дози урану-234 і уран-235, щоб з’ясувати, яке граничне кількість радіації зможуть витримати їх нирки.

З 1945 по 1947 роки у рамках проекту “Манхеттен” 16 людей отримали ін’єкції плутонію-238 і плутонію-239. Одним з них був Альберт Стівенс, якому спеціально поставили фальшивий діагноз “рак шлунка” і почали “лікувати” ін’єкціями плутонію (природно, про плутоній пацієнту нічого не говорили). Попіл, що залишився після кремації Альберта, зберігається в декількох дослідних інститутах – він дотепер радіоактивний.

Щоб подивитися, як радіоактивні матеріали проникають через материнську плаценту, в середині 40-х років “дослідники з Університету Вандербільта давали 829 (!) вагітним жінкам пити розчин солей радіоактивного заліза. При цьому жінкам говорили, що це “вітамінний напій”. Деякі новонароджені, як і їх матері, захворіли на рак і померли.

З 1948 по 1954 роки вчені з Госпіталю Джона Хопкінса в рамках урядової програми вставляли в ніс школярам з Балтімора радієві стрижні. У загальній складності через цю процедуру “лікування аденоїдів” пройшло 582 школяра.

У 1954 році в рамках проекту “Браво” американці скинули на Маршаллові острови ядерну бомбу, в результаті чого 236 місцевих жителів спеціально були піддані дії радіації. Один з них помер, інші захворіли на променеву хворобу.

У 1957 році військові підірвали в Неваді ще одну ядерну бомбу. За деякими оцінками, це спричинило за собою від 1000 до 20000 смертей простих американців, до яких долетіло радіоактивна хмара.

ХІМІЯ

З 1942 по 1944 роки американські військові хіміки випробовували на американських же солдатах дію іприту – отруйної речовини шкірно-наривної дії. “Дослідники” працювали над підвищенням якості протигазів – здоров’я задыхавшихся від іприту новобранців їх не цікавило.

У 1950 році вояки розпорошили отруйні сполуки (включаючи солі кадмію) відразу над шістьма американськими і канадськими містами.

Багато чули про препарат “Агент Оранж”, який американські військові застосовували у В’єтнамі. Основна діюча речовина “Оранжу” – найсильніший канцероген діоксин. “Оранж” випускала компанія Доу Кемікалс. Щоб довести військовим, що вони купують те, що потрібно”, Днз Кемікалс провели дослідження, в ході яких діоксин був введений 70 американським чорношкірим украденим.

ПСИХІАТРІЯ

У 1957 році в рамках знаменитого проекту ЦРУ “МК-Ультра” доктор Еван Кемерон почав вивчати на психічно хворих людей методику промивання мізків. Він занурював у пацієнтів інсулінову кому, яка могла тривати до 88 днів, а потім стирав їм пам’ять електрошоком. Один з пацієнтів цього “дослідника” отримав в загальній складності 360 сеансів електрошоку. Завданням Кемерона було виробити методику повного стирання особистості людини. Одного зі своїх підопічних він замкнув у палаті і включив в динаміках магнітофонний запис сугестивної фрази на зразок “ти – гарна дружина і мати, і людям подобається бути в твоїй компанії…”. Бідолаха безперервно слухав цю запис 100 днів поспіль.

В рамках того ж “МК-Ультра” в кінці 60-х років професори Клігман і Копелан займалися тим, що годували 320 укладених Холмсбургскої в’язниці психотропними речовинами, щоб з’ясувати для кожного з речовин дозу, достатню для нейтралізації 50% особового складу супротивника.

З 1940 по 1953 рік Ларетта Бендер – дуже шанована в США фахівець з дитячої психіатрії, займалася тим, що в одному з госпіталів Нью-Йорка відчувала дію електрошоку на сотнях дітей. Деяким хворим шизофренією дітям Ларетта влаштовувала по два сеанси електрошоку в день протягом трьох тижнів.

РЕЗЮМЕ

В кінці Другої світової війни деякі фашисти за свої нелюдські експерименти отримали смертний вирок на Нюрнберзькому процесі. Але в США про своїх лікарів-нацистів намагаються не згадувати. Швидше за все, все описане тут – це лише верхівка айсберга. Просто по-справжньому масові і жахливі експерименти давним-давно засекречені. Не дарма в 1947 році вже згадувана нами Комісія з Атомної Енергетики випустила документ під назвою “Медичні експерименти на людях”, в якому чорним по білому було написано: “Бажано, щоб під час проведення експериментів на людях не складалися ніякі документи, які могли б викликати негативну реакцію громадськості… Документи, що містять таку інформацію, слід засекречувати.”

До цього дня жоден американський чиновник не був засуджений за нелюдські експерименти над власними громадянами. Безліч жертв цих експериментів досі не отримали не тільки компенсації, але навіть скільки-небудь повної інформації про те, які отрути і хвороби на них випробовували.

Джерело: http://cikavo-znaty.com/241-zaboronen-eksperimenti-dosldi-nad-lyudmi-v-ssha-html/