Вчені створили пов’язку, яка прискорює загоєння зламаних кісток
Вчені з університету Дюка (Duke University, США) створили прототип пов’язки, яка прискорює загоєння зламаних кісток. Наноситься вона хірургічним шляхом безпосередньо на місце перелому, а прискорені регенераційні властивості забезпечує завдяки біохімічній сполуці аденозин.
Коли відбувається перелом кістки, організм заповнює місце травми цілющою біохімічною сполукою, відомою як аденозин. Однак далі той доволі швидко метаболізується організмом, в результаті чого початково прискорене “зцілення” уповільнюється.
Нова пов’язка містить молекули боронату (boronate), які утворюють зв’язки з молекулами аденозину, що містяться в місці пошкодження кістки. Так як ці зв’язки поступово слабшають, то аденозин, відповідно, поступово вивільняється і забезпечує швидше загоєння кісток.
Головною проблемою в створенні пов’язки було те, що аденозин є всюдисущим в організмі (на низькому рівні) і виконує багато функцій, не пов’язаних з загоєнням кісток. Тож потрібно було, щоб пов’язка захоплювала і утримувала лише локалізований на місці перелому аденозин. Інакше могли б виникнути небажані побічні ефекти.
Перебіг перелому у миші, обробленої пов’язками, які захоплюють природній аденозин (вгорі), попередньо завантажений зовнішнім аденозином (середній) і не має аденозину взагалі.
Дослідники провели лабораторні тести, під час яких зламані кістки мишей обробляли трьома видами пов’язок:
- призначених для утримання аденозину, що виробляється тваринами;
- пов’язок, які вже були “зашпаровані” аденозином;
- бинтів, які не містили і не могли затримати цю біохімічну сполуку.
Через три тижні після накладення пов’язок у всіх мишей були ознаки загоєння. Однак у тих, хто лікувався двома видами аденозинових пов’язок, було краще кісткоутворення, більший об’єм кісток і краща васкуляризація.
Ґрунтовані пов’язки можуть виявитись особливо корисними для хворих на остеопороз, тіла яких не виробляють аденозин у відповідь на зламані кістки.
Вчені зараз працюють над підвищенням здатності пов’язки утримувати аденозин і вивчають потенційні побічні ефекти. Вони сподіваються врешті-решт створити продукт, який нешкідливо біодеградує, коли його робота буде виконана.