Практичне заняття. Уявна подорож до пам’яток епохи Відродження в Італії, Франції, Німеччині, інших країн.

НІДЕРЛАНДИ.

Із початку XVI ст. Нідерландами поширюється рух Відродження. Тут новаторство Ренесансу поєдналося з традиційним нідерландським мистецтвом. Найвідомішими представниками періоду Ренесансу в нідерландському мистецтві є Ієронім Босх, відомий надзвичайною оригінальністю, символізмом і містичністю своїх робіт

(наприклад, триптих «Сад земних насолод»)

та Пітер Брейгель Старший, відо­мий зображенням пейзажів, сюжетів із щоденного життя та історич­них і легендарних сюжетів

(найвідомішою роботою є «Вавилонська вежа»).

Наступний важливий етап розвитку нідерландського мистецтва позначається розділенням фламандського та голландського мистецт­ва через початок війни за незалежність та, як наслідок, поділ Нідер­ландів на північну - незалежну, та південну - підвладну іспанцям, частини.

На Півночі, в Об'єднаних Провінціях новий етап розвитку мистец­тва співпав із «Золотим Віком» Голландії, який тривав 1584-1702 рр. Основними жанрами мистецтва стали історичні твори, портрети, у то­му числі групові, сюжети із щоденного життя, пейзажі, натюрмор­ти. Голландські митці цього періоду багато в чому визначили увесь подальший розвиток цих жанрів, запровадивши цілу низку канонів, якими користуються й досі. Вони вважаються неперевершеними майстрами використання ефектів світла та тіні. В історії мистец­тва митці цього періоду називаються «голландськими майстрами». Найвідомішими з них є Рембрандт Гарменс ван Рейн («Повернення блудного сина», «Нічна варта»), Антоніс ван Дейк («Автопортрет у соняшниках») та Ян Вермер («Келих вина», «Дівчина з перлиною).

На Півдні, особливо у Фландрії, цим часом розвивалось мистецтво бароко. Сюжети були багато в чому подібні, але в той же час великої популярності набула релігійна тематика, пов'язана з рухом Контрре­формації. На відміну від півночі, де митці надавали перевагу пастель­ним тонам, на півдні кольори були більш яскравими. Найвизначні­шим митцем цього періоду був Пітер Пауль Рубенс.

Мистецтво Франції.

У XVI ст. культура Франції зазнала значного впливу ззовні. З од­ного боку, бургундський герцогський двір познайомив французів із досягненням фламандців, а з іншого - вторгнення до Італії познайо­мило з культурою Високого Ренесансу. Французьке мистецтво пере­бувало під сильним впливом італійських митців. Із майстрів цього періоду можна назвати живописців - батька та сина, Жана Клуе

та Франсуа Клуе,

Жана Фуке,

скульпторів Жана Гужона

та Жермена Пілона.

У Франції працювало на той час багато італійців, зокрема й Леонардо да Вінчі.

Період релігійних війн суттєво знизив темпи культурного розвит­ку Франції. Лише їхнє закінчення зі сходженням на королівський престол Генріха IV сприяло тому, що до Франції почали запрошувати іноземних митців, зокрема - фламандця Пітера Рубенса. Таким чи­ном, сюди був «імпортований» стиль бароко. Найвизначнішими мит­цями в цьому напрямі були Ніколи Пуссен, Жорж де Ля Тур і Клод Лоррен.

Укріплення абсолютної влади монарха сприятливо відбилося на розвитку мистецтва. Королі були його покровителями, адже воно підкреслювало їхню велич. Яскравими пам'ятниками цього періоду є палаци - зокрема Версаль, Лувр.

Мистецтво Німеччини

На розвиткові німецького мистецтва суттєво відбилися роздроб­леність країни. Якщо Південна Німеччина зазнала сильного впливу з боку Італії, то на півночі країни мистецтво розвивалося під сильним культурним впливом Нідерландів. Змішання культур сприяло тому, що Німеччина стала центром руху, який отримав назву Північного Відродження. Мистецтво тут являло собою поєднання власне німецьких традицій та запозичень новел Ренесансу. Найбільш уславленими художниками цього періоду є Альбрехт Дюрер

та Ганс Гольбейн Молодший.

Перший був людиною різнобічних інтересів: окрім власне створення полотен та гравюр, він займався дослідженням теорії образотворчого мистецтва, а також ма­тематики; як гравер він уславився роботами «Меланхолія»

«Святий Ієронім»

«Лицар, диявол і смерть»

як живописець - своїми авто­портретами, диптихом «Чотири апостоли»,

гравюрою «Адам і Єва»

Ганс Гольбейн Молодший вважається неперевершеним майстром насамперед портретного жанру. Ним, зокрема, написані портрети та­ких відомих осіб, як Еразм Роттердамський

Томас Мор

англійський король Генріх VIII.

Він, як і Альбрехт Дюрер, зай­мався гравюрою. Його найбільш відомою та виразною роботою в цій галузі є серія «Танок смерті».