Лікарі і лікарні - Хто? Де? Коли?
Автор: @kost_lisov
Як-то кажуть в українських інтернетах, «привіт мої улюблені людини», на зв’язку Студрада ІТС. Ця стаття з’явилась дуже спонтанно і, з іншої сторони, дуже очікувано. Вона буде корисною всім: і тим, хто планує вступати, і студентам, що навчаються, і викладачам. Всім, хто прагне отримати медичні послуги, заплативши лише за те, що потрібно заплатити (без «шоколадок» і «на канцелярію»). Давайте пройдемось нашою медичною системою на первинному етапі (тобто ті самі сімейні лікарі та терапевти) і на реальних прикладах пояснимо, що хто кому які послуги надає і як не дати себе надурити на гроші. Простою мовою, мінімум канцеляризмів! Here we go! 💪
П.с. по тексту ви зможете побачити ось такі виноски – [*]. Якщо ви бажаєте дізнатись більше деталей – радимо переходити за ними😊
Зміст:
1) Як влаштовані наші лікарні?
2) Що робить сімейний лікар (терапевт)
3) Як отримати послуги «вузькопрофільного» спеціаліста
3.2) Вакцинація (або загальна імунізація)
4) «Лікарняні» та довідки суворої звітності. Шахраї, шукайте роботу😊
4.1) Медогляд та санітарна книжка
4.2) Листки непрацездатності («Лікарняні листки») різних форм
5) Що потрібно робити, якщо у вас вимагають гроші за безкоштовні послуги
6) Рекомендації та антирекомендації по деяких лікарнях та лікарях
1. Лікарні: як і з чим їх «їдять»
Давайте розставимо всі крапки над «І» по строю наших лікарень. Адже багато хто «не шарить» в цій системі, або просто не знає як і до кого звернутись. А ми хочемо отримати максимум профіту від прийому, ще й безкоштовно, хіба не так? 😏
В Україні поділ такий:
Існує первинна ланка медицини (це всім відомі і близькі педіатри, сімейні лікарі, терапевти), є вторинна ланка (це «вузькопрофільні спеціалісти» типу офтальмолога (окуліст), травматолога, отоларинголога (ЛОР) і.т.д). Є і третинна ланка (або «амбулаторна» чи «високоспеціалізована») – стаціонарне лікування, паліативне втручання, операції, тощо. В подальшому ми будемо розглядати саме первинну і, відчасти, вторинну ланку.
Також існує екстрена медицина – це бригади швидкої медичної допомоги, які завжди спішать вам на допомогу в екстреній для життя ситуації.
В нашій країні людина, якщо бажає отримати безкоштовно послуги у лікаря-терапевта та інших лікарів, повинна заключити декларацію. Ці «правила» прописані НСЗУ (Національною службою здоров’я України) і наявність декларації – це «страховка», яка покриває певну кількість послуг, які людина може отримати безкоштовно, за кошти держави. Лікарень без такого «опціоналу» вже практично немає, а отже – правила гри для всіх однакові.
2. Мій лікар
Це спеціалісти якраз первинної ланки - сімейні лікарі, терапевти, педіатри. Це лікарі «першого контакту», вони повинні знати вашу історію, розуміти ваш спосіб життя. З ними ви і заключаєте декларацію (тобто «договір» або «страховку»). Ви маєте право заключити її з будь-яким лікарем будь-якої поліклініки, без прив’язки до району або місця проживання.
Що входить до їх обов’язків? Найперше і найголовніше – це надати первинну допомогу вам (опитати стан, оглянути вас, провести певні процедури або відправити на аналізи).
Зауважимо: «базові» і розгорнуті аналізи крові, сечі, глюкоза та холестерин, ВІЛ-тести і вірусні гепатити, швидкі тести на вагітність і.т.д є безкоштовними, проте деякі, які не входять до списку можливо потрібно буде оплатити в касі.
Також, з урахуванням останніх подій, проводяться тести на антиген SARS-CoV-2. Якщо в лікарні такі тест-системи є, за направленням лікаря вони також безкоштовні.
Також сімейні лікарі можуть призначати лікування, спостерігати за вашим станом та ходом лікування, назначати прийом до спеціалістів вторинної ланки для уточнення діагнозу і оформлювати всі види довідок («лікарняні», «форми», «виписки з картки» тощо) і.т.д.[1] Цей список далеко не повний, проте описує основні моменти, з якими ми можемо зіткнутись найчастіше. Всі ці дані зберігаються у вашій електронній картці пацієнта.
Окрім електронного документообігу, лікар також заводить вашу «паперову» картку (або продовжує стару, якщо вона була у вас раніше). Як пацієнт, вся ваша історія зберігається в одному місці і кожна лікарня продовжує цей «літопис», не створюючи нового.
3. ЛОР, травматолог, окуліст чи дієтолог?
Якщо сімейний лікар сумнівається в діагнозі (або певен, проте йому потрібне додаткове заключення іншого фахівця), він може направити до спеціаліста вторинної ланки. Це може бути будь-який «вузькопрофільний спеціаліст», який обізнаний по вашому питанню або захворюваності.
У вашій електронній та паперовій картці обов’язково фіксується, що окрім прийому сімейного лікаря є необхідність заключення від іншого спеціаліста.
В медичній системі є два види направлень до таких лікарів.
Перший випадок – якщо все відбувається в рамках однієї поліклініки (в якій є і сімейні лікарі і «вузькі спеціалісти»). Тоді вам можуть видати паперове направлення. Воно дійсне лише в рамках однієї лікарні, тож відповідно інші поліклініки не будуть його приймати.
Другий випадок – універсальне направлення, яке приймається в будь-якій лікарні, де є наступна позначка (тобто практично будь-яка):
Воно складається з 16-ти цифр, в них зашифровані всі деталі направлення. Зазвичай надходить в СМС-повідомленні на номер, на який складалась декларація. Також за потреби, ви можете попросити лікаря роздрукувати його.
Лікар вторинної ланки також може попросити зробити певні аналізи (наприклад, для визначення ступеню плоскостопості потрібен рентген). Так само, як і сімейний лікар, фахівець може оформити паперове або електронне направлення і вказати, куди з ним підійти.
Зверніть увагу, за цим кодом всі послуги надаються безкоштовно, окрім випадків, які прописані в послугах лікарні!
Також зауважимо, допоки спеціаліст не поставить вам заключний діагноз, або не надасть необхідні послуги, ви можете записуватись до нього за кодом, який було надано раніше.
4. «Лікарняні» та довідки суворої звітності. Шахраї, шукайте роботу😊
Найцікавіший етап і можливість дізнатись багато про своє здоров’я – це проходження медичного огляду. Найчастіші серед підлітків – це для вступу і поселення ,та для отримання санітарної книжки на роботу. Розглянемо кожний з них по суті.
4.1 Медогляд для студента
Медогляд для майбутнього студента - це отримання заповітної форми 086-о [2]. Спеціалістів, яких потрібно проходити – власне сімейний лікар (може бути і дерматологом), хірург, невропатолог, окуліст та отоларинголог. Також необхідно мати чисту флюорографію (робиться безкоштовно за направленням сімейника). Ця довідка стандартна і, щоб пройти лікарів, додаткові направлення отримувати не потрібно. Варто підійти в порядку живої черги на прийом з карткою та довідкою (її попередньо заповнить сімейний лікар). Всі послуги – безкоштовні, незалежно від лікарні та місцезнаходження.
Деякі креативні люди, які не бажають вистоювати черги, вирішують придбати цю форму в «дилерів». Проте, їх «липовість» дуже легко перевірити. Всі медичні довідки цього зразка, які завіряються печаткою лікарні, вносяться в спеціальний журнал. При піднятті списків, фейкова довідка може надати дуже багато проблем із законом за статтею «підробка документів». Тож дбайте про своє здоров’я та оформлюйте документи чесно.
4.2 Медична («санітарна») книжка
Санітарна книжка – це окремий вид професійного огляду людини. Цей вид медогляду проходять всі працівники, які матимуть контакт з іншими людьми та продуктами харчування. Ця послуга вже є платною і не входить до пакету «страховки» від держави. Ви сплачуєте приблизно 130 гривень за бланк державного зразка і додаткові послуги (залежить від лікарні і кількості лікарів, яких потрібно пройти для роботи). Зазвичай послуга складає в районі 400-600 гривень (на момент написання статті). Якщо ваш роботодавець має договір з державною або приватною клінікою – послуга надається безкоштовно.
Ви можете отримати книжку в будь-якій лікарні, де є одночасно спеціалісти обох ланок медицини і лабораторія для аналізів.
Перед тим, як проходити огляд у лікарів, потрібно здати аналізи. Все відбувається на місці, в тій самій лікарні. У обов'язковий перелік для медичної санітарної книжки входять: загальний аналіз крові, проба на ВІЛ або СНІД, сифіліс. Крім цього необхідно здати сечу і кал, зіскрібки з порожнин носа і заднього проходу, для жінок - мазок з піхви. До списку також входять і флюорографія або рентген-обстеження (якщо ви його не проходили раніше), електрокардіограма, іноді і УЗД черевної порожнини та молочних залоз для жінок.
Після отримання результатів аналізів необхідно пройти огляд у лікаря-дерматолога, стоматолога, психіатра і нарколога і (останні двоє - залежить від роботи, можуть і не направляти до цих спеціалістів). За результатами аналізів деяким людям рекомендується відвідати інфекціоніста, ЛОР-спеціаліста, дерматовенеролога. Всім жінкам без винятку необхідно відвідати гінеколога. Остаточний висновок про допуск до роботи дає, як правило, лікар-терапевт, який є головою комісії.
Залежно від особливостей тієї чи іншої професії, перелік медичних фахівців і аналізів може змінюватися, як і час дії висновків. Тобто при роботі в торгівлі, громадському харчуванні, дитячому навчальному закладі медичний огляд проходять два рази на рік, а співробітники, наприклад, фасувальних цехів або косметичних салонів - один раз на рік.
Як і в минулому пункті, це є найчастіше замовлюваною послугою у «дилерів» в українському інтернеті. Проте зазначимо, що на відміну від довідки 0-86о, ці книжки є бланками суворої звітності і роботодавці можуть перевірити справжність книжки, зробивши відповідний запит в спеціальному реєстрі онлайн (або зателефонувавши в центр, де ви її отримали). Також нагадуємо про адміністративну та кримінальну відповідальність за підробку документів😊
Справжній бланк санітарної книжки має голограму державного зразка, в правому верхньому кутку першої сторінки проставлені реєстраційні номери бланка. [3]
5) Якщо у вас вимагають гроші за послуги, які є безкоштовними?
Тут все просто – для початку засвідчитись, що послуги, які ви хочете отримати, дійсно безкоштовні і входять в пакет медичних гарантій («страховку») НСЗУ. Якщо дійсно так – радимо зателефонувати на безоплатний номер 16-77 і фахівці служби здоров’я дадуть вам необхідні консультації, вони є більш компетентними😊
6) Чи бути, чи не бути - ось питання… (на досвіді)
Спішу вас завірити, рядок з монологу Гамлета використано виключно для клікбейту, адже по вибору лікарів і послугам в більшості випадків все прозоро та зрозуміло. Хочеться поділитись із вами досвідом, який розставить крапки над «і» і сформує для вас чітку картинку на майбутнє. Можливо трохи упереджено, проте мовою фактів.
За увесь час роботи медичної реформи, ваш покірний слуга зіштовхнувся з кількома неприємними моментами в користуванні послугами різних лікарень. Зокрема і найбільше – роботі Київської міської студентської поліклініки (далі – КМСП). «В далекі доісторичні часи» (привіт моєму викладачу) існувало також відділення поліклініки при КПІ.
Як на мене – це найгірша клініка серед можливих по наданню допомоги (як на первинній, так і вторинній ланці медицини). Не виключаю, мені траплялись дуже гарні лікарі вузького профілю, проте підхід до роботи, навіть після введення системи електронних декларацій – це мікс радянщини та XXI сторіччя.
Приклад: звичайне поселення в гуртожиток. Я маю декларацію, укладену з іншим лікарем в іншому місті (я його знаю, давно йому довіряю і отримував лікування), технічної можливості зв’язатись з ним не маю (адже телефон не кур’єр, і довідку не зробить). Вивчивши, що КПІ та КМСП мають договір про співпрацю, і що мене можуть прийняти без зайвих перешкод
[1] - https://nszu.gov.ua/vimogi-pmg-2021 , специфікація «ПЕРВИННА МЕДИЧНА ДОПОМОГА»
https://www.facebook.com/moz.ukr/photos/?tab=album&album_id=1000781326751639
[2] - https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/8/f379840n31.doc
[3] – На власному прикладі (так, автор теж був грішний) - https://telegra.ph/Medichna-knizhka---fejk-ta-origіnal-06-13