Чому улюблені блогери починають бісити?  

Нещодавно мене в сторітелінгу відмітила моя студентка.

Вона розповіла, що до "Пліткарки" була підписана на мій канал, а потім відписалася: "Я почала дратувати її своєю зухвалістю та розумом".

Зараз, якщо що, ми з нею чудово працюємо на моєму курсі із самопродюсування та запусків. Вона робить чудові сторітелінги, акаунт круто росте)

Я не вперше таке чую — і цього разу прямо зачепилась за цю тему, хочу поговорити з вами.

Чому так відбувається? Чому улюблені блогери можуть викликати емоцію роздратування?

Є популярне пояснення: "нас дратує в блогерах те, що ми самі собі не дозволяємо, але дуже хочемо" / "люди — наше дзеркало"

Звучить логічно, але я трошки покопала в своїх книжках і вийшла на іншу теорію. Почитайте і напишіть — що думаєте?

Я думаю, що причина в нестабільній самооцінці. Вона часто трапляється в людей, кому важливе визнання, свобода, є запит на лідерство.

👉 Зверніть увагу, я не кажу завищена чи знижена, я кажу — нестабільна.

Подивіться, раптом це про вас? Люди з нестабільною самооцінкою часто:

▫️ оцінюють себе за своїми результатами

Самооцінка в нормі тільки тоді, коли результати подобаються — а вимагають вони від себе завжди більше і більше.

▫️ порівнюють себе з колегами

Самооцінка коливається від "я геній" (якщо виграв в уявному змаганні) до "я ніщо" (якщо поступився — наприклад, хтось досяг 50к підписників, а ця людина навіть 49500 зарахує як "не вийшло").

▫️ починають щось на імпульсі та кидають

Самооцінка не витримує постійні розчарування в собі через "не ті" результати, відсутність швидкого успіху, порівняння з іншими. Вмикається захисний механізм, людина взагалі кидає справу.

▫️ відчувають сором, коли не працюють

Самооцінка чітко прив'язана до відчуття прогресу. Людина любить не себе саму за умовчанням, а лише себе прогресивну. Звідси мотивація взагалі не відпочивати – щоб не "облажатися".

І є ще купа пунктів, які я розбираю на своєму навчанні.

Так чому ж починає бісити улюблений блогер?

Механіка така.

Найчастіше ми підписуємося на блогерів, які нам чимось близькі й підсвідомо асоціюємо себе з ними. А ще — порівнюємо результати. І якщо в блогера зростають ці результати, а в нас ні, настає криза: "ми з блогером схожі, але в нього все класно, а в мене все погано".

Тому що самооцінка нестабільна та прив'язана до порівняння з блогером) Як наслідок — організм відчуває роздратування через падіння самооцінки і захищається: позбавляється джерела цієї емоції. Іншими словами — ми відписуємося. (деякі — залишають неприємні та образливі коментарі, щоб трошки підняти свої почуття за рахунок приниження блогера)

Буває ще інша реакція — ми ще більше працюємо, щоб підняти самооцінку до норми (ви це називаєте натхнення). Але через деякий час вона знов різко падає вниз, бо зʼявляється нове джерело порівняння.

Тому я вважаю: справа не в тому, що ви собі щось не дозволяєте (як люблять говорити в інтернетах). Просто самооцінка нестабільна й прив'язана до зовнішнього фактору, який ви не контролюєте 😔

Як вирівняти свою самооцінку?

▫️швидкий спосіб, щоб стало краще в моменті👇🏻

Афірмації, медитації, тренінги особистісного зростання тощо. Має сенс застосувати, якщо вам потрібно швидко підзарядитись, майже напевно стане легше. Але в довгостроковій перспективі не працюють — бо ви лікуєте симптом, а не причину.

👉Проте цей швидкий результат викликає ейфорію, тому так добре продається в інстаграмі🙂

▫️повільно, але ефективно і працює довго👇🏻

Терапія та постійний процес роботи над самооцінкою.

Перше, що можна зробити — обманути мозок та переприв'язати самооцінку до чогось контрольованого. Наприклад, можна хвалити себе не за кількість підписників чи охоплення, а за кількість протестованих гіпотез у рекламі, рубриках тощо.

Хто себе впізнав у цьому дописі? І що взагалі думаєте про мою гіпотезу? 👇

Хочеш навчитися вести блог на прикладі успіхів на помилок лідерів думок?

Підписуйся на журнал Пліткарка