Операція «Гнів Божий»

Операція «Гнів Божий» операція ізраїльської розвідки «Моссад», проведена у відповідь на теракт на Мюнхенській олімпіаді 1972 року, під час якого було вбито 11 членів олімпійської збірної Ізраїлю. Метою операції була ліквідація палестинських терористів з організації «Чорний вересень», причетних до теракту, та членів Організації визволення Палестини (ОВП), які, за даними «Моссаду», були відповідальні за захоплення заручників.
Операцію розпочато восени 1972 року за наказом прем'єр-міністра Ізраїлю Голди Меїр; тривала вона понад 20 років.

•ІСТОРІЯ

Одразу після захоплення заручників Ізраїль запропонував задіяти для їх визволення свої спецпідрозділи, які мали необхідний досвід, проте західнонімецька сторона вирішила обійтися власними силами та направила до Мюнхена свої поліцейські загони. Під час штурму всі заручники та п'ять із восьми терористів загинули. Попри подальше звернення уряду Ізраїлю до світової спільноти з вимогою «прийняти відповідні резолюції та почати світову війну з тероризмом», більша частина країн обмежилась лише вираженням співчуття. Вже через кілька днів внаслідок ультиматуму, поставленого уряду ФРН бойовиками, які захопили рейс LH615, трьох заарештованих терористів було звільнено.
За Люкімсоном, Ізраїль вимагав помсти: «Про помсту говорили... у тель-авівських та єрусалимських кафе. До помсти закликали з кафедр солідні професори університетів. Про помсту йшлося на екстреному засіданні уряду.» У цій ситуації уряд Ізраїлю ухвалив рішення про розшук та ліквідацію усіх причетних до цього терористичного акту.

Прем'єр-міністр Ізраїлю Голда Меїр у кнесеті заявила, що «Ізраїль докладе усіх зусиль та можливостей, які має наш народ, щоб знайти терористів, де б вони не були.»

Також через два дні після мюнхенського теракту Ізраїль у відповідь провів бомбардування десяти баз ОВП у Сирії та Лівані. Голда Меїр створила т.зв. «Комітет Х» — невелике об'єднання урядовців, яке мало продумати відповідь Ізраїлю, на чолі з нею самою та міністром оборони країни Моше Даяном. У якості її радника з питань протидії тероризму виступав генерал Аарон Ярив, який разом із директором «Моссаду» Цві Заміром відіграв головну роль у керуванні подальшою операцією. Комітет дійшов висновку, що для запобігання майбутнім актам насильства проти Ізраїлю необхідно ліквідувати причетних до теракту у Мюнхені. За дорученням комітету «Моссад» сформував спецгрупу «За'ам Гa-ель» (івр.: זעם האל, «Божий Гнів»). Так почалось «полювання» на членів терористичного угрупування «Чорний вересень», та членів ОВП, які, згідно з даними спецслужб Ізраїлю, так чи інакше були причетні до теракту.

Цві Замір також склав список цілей, куди були внесені не лише причетні до мюнхенських подій або члени «Чорного вересня», — головною метою операції було знищення усієї терористичної мережі в Європі. Багато з цих цілей були і засекреченими резидентами.
Хоча повний перелік цілей операції невідомий, остаточна кількість осіб, зазначених у ньому — 20–35, серед яких були члени «Чорного вересня» та ОВП. Коли список було завершено, «Моссад» почав розшукувати та вбивати їх.

•ЕТАП ОПЕРАЦІЇ 1972-1988 рр.

16 жовтня 1972 року відбулося перше вбивство: у Римі був застрелений Абдель Ваїль Зуайтер. Агенти «Моссаду» чекали на нього, коли той повертався з вечері, та вистрілили у нього 12 разів.Після перестрілки їх доправили до конспіративної квартири. На той момент Зуайтер був представником ОВП в Італії, і у той час, коли Ізраїль стверджував, що Зуайтер також був членом «Чорного вересня», причетним до невдалої спроби захопити літак авіакомпанії El Al, члени ОВП заперечували будь-який його зв'язок із цим. Абу Ійяд, заступник голови ОВП, казав, що Зуайтер «активно виступав проти тероризму.»

Другою ціллю «Моссаду» був Махмуд Гамшарі, представник ОВП у Франції. Ізраїль вважав, що він також був лідером «Чорного вересня» у цій країні. За допомогою агента, який удавав із себе італійського журналіста, «Моссаду» вдалося виманити Гамшарі з квартири, щоб вибуховий загін міг встановити бомбу під телефонний апарат. 8 грудня 1972 року «журналіст» зателефонував до квартири і спитав, чи він розмовляє із самим Гамшарі. Після ствердної відповіді агент дав знак іншим, які згодом телефонною лінією направили вибуховий сигнал. Внаслідок вибуху Гамшарі зазнав смертельного поранення, проте лишався свідомим доволі довго та встиг розповісти поліції, що сталося. Кілька тижнів потому він помер у лікарні. За день після захоплення заручників він давав інтерв'ю, у якому казав, що не хвилюється за своє життя, проте не хоче «дражнити чорта».«Моссад» не коментував факт причетності Гамшарі до теракту в Мюнхені.Це вбивство було першим із серії вбивств «Моссаду», здійснених у Франції. Інше було здійснено у Лондоні, коли палестинського активіста навмисне штовхнули під автобус у годину пік.

Вночі 24 січня 1973 року йорданець Хусейн Аль-Башир, представник ФАТХ на Кіпрі, вимкнув світло у своєму готельному номері в Нікосії. Через кілька секунд пролунав вибух бомби, закладеної під його ліжком; внаслідок вибуху сам Аль-Башир загинув, а його кімната була фактично знищена. Ізраїль вважав його лідером «Чорного вересня» на Кіпрі, хоча іншою причиною для його ліквідації також вважалися його тісні зв'язки з КДБ.

6 квітня 1973 року Базіля аль-Кубайссі, професора права Американського університету в Бейруті, якого підозрювали у постачанні зброї для «Чорного вересня» та участі в інших палестинських терактах,було застрелено у Парижі, коли чоловік повертався додому з вечері. Як і у минулих випадках, двоє агентів «Моссаду» вистрілили у нього 12 разів.

Три інші цілі «Моссаду» проживали в Лівані у будинках з надійною охороною, тому використовувати попередні методи вбивства не було можливості. Для їх ліквідації було запущено операцію «Весна молодості», яка була частиною більшої операції «Гнів Божий». Вночі 9 квітня 1973 року у швидкохідних катерах «Зодіак», випущених ракетними катерами ВМС Ізраїлю, на узбережжя Лівану прибули офіцери формувань «Саєрет Маткал», «Шайєтет 13» і «Саєрет Цанханім». Їх зустріли агенти «Моссаду», які доправили їх до цілей ув автомобілях, орендованих попереднього дня, та згодом повернули на берег, щоб вони могли покинути країну. Військові мали грати цивільних людей, деякі з офіцерів навіть були одягнені жінками. В Бейруті вони напали на будинки під охороною та вбили Мухаммада Юсефа аль-Наджара (лідера операцій «Чорного вересня»), Камаля Адвана (голови операцій ОВП) і Камаля Нассера (члена виконавчого комітету та речника ОВП). У ході операції загинули двоє ліванських поліцейських, громадянин Італії і дружина Наджара та було поранено одного ізраїльського офіцера. Десантники «Саєрет Цанханім» також напали на шестиповерхову будівлю, що слугувала штаб-квартирою Народного фронту визволення Палестини. Вони зустріли потужний опір; двоє бійців загинули, проте загону вдалося зруйнувати споруду. Морські офіцери «Шайєтет 13» і десантники «Саєрет Цанханім» також нападали на виробничі об'єкти зброї та склади пального ОВП. Внаслідок цих нападів було вбито 12–100 членів ОВП та НФВП.

Невдовзі після ліванської операції відбулися ще три акції. 11 квітня внаслідок вибуху бомби у готельному номері в Афінах загинув Зайяд Мухасі, заступник Хусейна Аль-Башира на Кіпрі. Двоє інших членів «Чорного вересня», Абдель Хамід Шибі та Абдель Гаді Накаа, зазнали серйозних поранень через бомбу, яка вибухнула у їх автомобілі в Римі.

Агенти «Моссаду» також почали стежити за алжирцем Мохамедом Будія[en], керівником операцій «Чорного вересня» у Франції, відомого своєї здатністю маскуватися та схильністю до жінок. 28 червня 1973 року у його автомобілі спрацювала закладена під сидінням натискна бомба, начинена важкими гайками та болтами, яка вбила його.

15 грудня 1979 року на Кіпрі були вбиті двоє палестинців, Алі Салем Ахмед та Ібрагім Абдул Азіз. За даними поліції, їх обох застрелили з дуже близької відстані із зброї з глушником.

17 червня 1982 року, внаслідок різних операцій було ліквідовано двох посадовців ОВП в Італії. Назейха Майєра, ключову особу у філіалі ОВП в Римі, застрелили біля його будинку. Камаль Хусейн, заступник очільника ОВП в Італії, загинув через вибух закладеної під заднє сидіння його автомобіля шрапнельної бомби, коли він їхав додому та менше, ніж через сім годин після того, як той був вдома у Майєра та допомагав поліції у розслідуванні.

23 липня 1982 року внаслідок вибуху бомби, закладеної в автомобілі, загинув Фадль Дані, заступник очільника ОВП в Парижі. 21 серпня 1983 року посадовця ОВП Мамуна Мераїша застрелили в автомобілі в Афінах двоє агентів «Моссаду» на мотоциклі.

10 червня 1986 року біля готелю в Афінах було застрелено Халеда Ахмеда Назаля, генерального секретаря фракції НФВП в ОВП; йому вистрілили у голову 4 рази. 21 жовтня 1986 року Мунзер Абу Газала, високопосадовець ОВП та член Палестинської національної ради, загинув внаслідок вибуху бомби, коли він їхав через передмістя Афін.

14 лютого 1988 року у Лімасолі в автомобілі спрацювала бомба, через вибух якої загинули палестинці Абу Аль-Хасан Касім і Гамді Адван та зазнав поранень Марван Канафамі.