БУТТЯ 22

1. І сталося, що після цих подій Бог випробовував Авраама, і сказав йому: Аврааме, Аврааме! Він же відповів: Ось я! 2А Бог сказав: Візьми свого улюбленого сина Ісаака, якого ти полюбив, і йди до гірської землі, і принеси його там у всепалення — на одній з гір, яку тобі вкажу.

3Уставши вранці, Авраам осідлав свого осла і взяв із собою двох слуг та свого сина Ісаака. Наколовши дров на всепалення, він підійнявся і пішов; він підійшов до місця, на яке йому вказав Бог, 4на третій день. Авраам поглянув очима і побачив те місце здалека. 5. І сказав Авраам своїм слугам: Залишайтеся тут з ослом, я ж із хлопцем піду туди. Поклонившись, ми повернемося до вас. 6Тож Авраам узяв дрова для всепалення і поклав на свого сина Ісаака. Взяв він у руки вогонь та ножа, і вони пішли обидва разом.

7. І промовив Ісаак до Авраама, свого батька, сказавши: Батьку! Той відповів: Що, сину? А він питає: Ось вогонь і дрова, а де овечка на всепалення? 8Авраам же відповів: Бог нагледить собі овечку на всепалення, сину. Ідучи разом, вони обидва 9прийшли на місце, на яке вказав йому Бог. Там Авраам збудував жертовник, розклав дрова і, зв’язавши свого сина Ісаака, поклав його на жертовник, на дрова. 10Авраам простягнув свою руку, щоб узяти ножа, аби принести в жертву свого сина, 11та Господній ангел закликав до нього з неба і сказав йому: Аврааме, Аврааме! Той же відповів: Ось я. 12. І сказав: Не накладай рук своїх на хлопця і не вчини йому нічого, бо тепер Я знаю, що ти боїшся Бога і не пожалів для Мене свого улюбленого сина.

13. І підвівши свої очі, Авраам побачив: ось, один баран заплутався рогами в садку Савек. Тож Авраам пішов, узяв барана і приніс його як всепалення замість свого сина Ісаака. 14. І Авраам дав тому місцю назву «Господь побачив», щоб говорили і до сьогодні: На горі Господь став видимим.

15. І Господній ангел вдруге закликав до Авраама з неба, 16кажучи: Собою поклявся Я, — говорить Господь, — тому що ти виконав це слово і не пожалів для Мене свого улюбленого сина, 17то Я вельми поблагословлю тебе і дуже розмножу твоїх нащадків, — як небесні зорі, як пісок на березі моря. І твої нащадки успадкують міста ворогів; 18і будуть благословенні у твоїх нащадках усі народи землі за те, що ти послухався Мого голосу.

19Авраам повернувся до своїх слуг, і вони, вставши, пішли разом до Криниці клятви. І Авраам оселився біля Криниці клятви.

20Сталося ж після цих подій, що було сповіщено Авраамові словами: Ось, також і Мелха народила синів твоєму братові Нахорові: 21. Окса, первенця, Вавкса, його брата, і Камуїла, батька сирійців, 22Хасада, Азава, Фалдаса, Єдлафа і Ватуїла, 23 а Ватуїл породив Ревеку. Це — восьмеро синів, яких народила Мелха Нахорові, братові Авраама. 24А його наложниця, ім’я якій Реїма, — народила й вона, — Гаама, Тавеха, Тохоса і Моху.

ІСАЇ 40

1Потішайте, потішайте Мій народ! — говорить Бог. 2Священики, заговоріть до серця Єрусалима, потішайте його! Адже завершилося його впокорення, і його гріх — прощений. Адже він одержав з Господньої руки вдвоє за свої гріхи. 3. Голос того, хто гукає в пустелі: Приготуйте Господню дорогу, прямими робіть стежки нашого Бога! 4Кожна долина наповниться, а будь-яка гора та пагорб знизиться, і все криве стане прямим, а гостре — гладкими дорогами. 5. І з’явиться Господня слава, і всяке тіло побачить Боже спасіння, бо Господь заговорив.

6Голос того, хто говорить: Закричи! І я запитав: Що кричатиму? Усяке тіло — трава, і всяка людська слава — як цвіт трави. 7. Засохла трава, і цвіт відпав, 8а слово вашого Бога залишається навіки! 9Вийди на високу гору, ти, що благовістиш Сіонові! Підвищ із силою твій голос, ти, хто благовістиш Єрусалимові! Підніміть, не бійтеся! Скажи містам Юди: Ось Бог ваш! 10. Ось Господь приходить із силою, і Його рука з владою, ось Його винагорода з Ним і діло перед Ним.

11Як пастир, Він пастиме Своє стадо і Своєю рукою Він збере ягнят, і потішить тих, які мають у лоні. 12Хто виміряв рукою воду і небо долонею, і всю землю пригорщею? Хто зважив гори важками і ліси терезами? 13. Хто пізнав Господній розум, і хто був Його помічником, який Його повчає? 14Чи з ким-небудь Він порадився, і той Його навчив? Чи хтось показав Йому суд? Чи хтось показав Йому дорогу розуміння? 15Оскільки всі народи можна порахувати за краплю води з відра і за доважок на терезах, і вважатимуться за плювок. 16. І Лівану не вистачить для підтримання вогню, і всіх чотириногих не вистачить на всепалення для Нього, 17і всі народи є як ніщо і за ніщо сприймаються.

18До кого ви уподібнили Господа, і до якої подоби ви Його прирівняли? 19Хіба не митець зробив образ, який золотар, розтопивши золото, позолотив його, зробив його подобою? 20Адже столяр вибирає негниюче дерево і мудро шукає, як поставити його образ, щоб не зрушився. 21Хіба не зрозуміли ви? Хіба ви не чули? Чи ж вам не сповістили від початку? Хіба ви не пізнали основ землі? 22Він тримає круг землі, і ті, хто живе на ній, — як сарана. Він поставив небо, як покриття, і розтягнув, як намет для проживання. 23. Він призначає володарів, як ніщо, щоб володіли, а землю зробив, як ніщо. 24Бо не сіятимуть і не насадять, і на землі не вкорениться їхній корінь. Він дихнув на них, і вони висохли, і буря їх підніме, як полову.

25Тож тепер до кого Мене уподібните, чи до чогось буду прирівняний? — сказав Святий. 26Погляньте на висоту вашими очима і придивіться. Хто це все виставив напоказ? Той, Хто виводить за числом Свій світ, усіх покличе по імені. Від великої слави і в силі моці нічого від Тебе не затаїлося. 27Тож не говори, Якове, і що ти сказав, Ізраїле: Зникла моя дорога від Бога, і мій Бог відкинув суд і відступив. 28Тепер хіба ти не зрозумів, чи не почув? Бог вічний! Бог, Який створив краї землі, не голодніє і не втомлюється, і Його розум не можна дослідити! 29Він дає голодним силу і не засмученим — смуток. 30Адже молоді голодуватимуть, і юнаки втомляться, і вибрані будуть безсилі. 31А ті, хто очікує Бога, одягнуться в силу, відростять крила, як орли, вони бігатимуть і не потомляться, ходитимуть і не зголодніють.

ПСАЛМІВ 119

1Пісня при підході до храму. Я закликав до Господа, коли перебував у біді, і Він мене почув.

2Господи, визволи мою душу від обманливих уст і від підступного язика!

3Чого би тобі дати, що тобі додати, підступний язику?

4Вигострені стріли сильного з вугіллям пустелі.

5Горе мені, бо моє скитання затягнулося, я оселився між наметами Кидара.

6Довго тинялася моя душа в скитанні.

7Я був у мирі з тими, які ненавидять мир. Коли я з ними говорив, вони безпідставно воювали зі мною.