БУТТЯ 12

1. І сказав Господь Аврамові: Вийди зі своєї землі й зі свого роду, і з дому свого батька — в землю, котру тобі покажу. 2. І зроблю тебе великим народом, і поблагословлю тебе, звеличу твоє ім’я, — і ти будеш благословенним. 3. Я поблагословлю тих, які благословляють тебе, а тих, які проклинають тебе, — прокляну; і благословенні будуть в тобі всі племена землі.

4. І пішов Аврам, як і звелів йому Господь, а з ним пішов Лот. Аврамові було сімдесят п’ять років, коли він вийшов із Харана. 5Аврам взяв свою дружину Сару і Лота — сина свого брата, і все їхнє майно, котре надбали, і всяку душу, яку придбали в Харані, і вийшли, щоб іти до Ханаанської землі; і вони прибули в Ханаанську землю; 6 і Аврам пройшовся тією землею по її довжині — аж до місця Сихем, до високого дуба. А жили тоді на [тій] землі ханаанці.

7. І з’явився Господь Аврамові та сказав йому: Твоєму потомству дам цю землю. І збудував там Аврам жертовник Господеві, Який йому з’явився. 8А звідти він вирушив до гори на схід від Бетелю і поставив там свій намет: Бетель — на захід, а на схід — Анґе. І збудував там жертовник Господу, і прикликав Ім’я Господнє. 9. І піднявся Аврам, і пішовши, отаборився в пустелі.

10Та на землі настав голод. Тож пішов Аврам до Єгипту, щоб там жити, бо на землі запанував голод. 11Сталося, коли наблизився Аврам, щоб увійти до Єгипту, то сказав Аврам своїй дружині Сарі: Я знаю, що ти жінка вродлива. 12. І станеться, коли побачать тебе єгиптяни, то скажуть: Вона його дружина; і вб’ють мене, а тебе залишать. 13Тому говори так: Я його сестра. Щоб мені було добре через тебе і щоб живою була моя душа через тебе.

14Сталося, коли ввійшов Аврам у Єгипет, то побачили єгиптяни його жінку, яка була дуже гарна. 15. І побачили її вельможі фараона, і розхвалили її перед фараоном, і ввели її до фараонового дому. 16Тож через неї Аврамові поводилося добре; і були в нього вівці, телята й осли, раби та рабині, мули й верблюди. 17. І покарав Бог фараона і його дім великими та тяжкими карами — через Сару, Аврамову дружину. 18Тож фараон, покликавши Аврама, сказав: Що ж це ти мені зробив? Чому не сказав мені, що вона — твоя дружина? 19Навіщо сказав ти: Вона — моя сестра? Тож я взяв її собі за дружину. І ось тепер твоя дружина перед тобою: забирай та йди геть! 20. І наказав фараон мужам щодо Аврама, аби провели його, дружину його, усе, що було в нього, і Лота з ним.

ІСАЇ 30

1Горе, відступні діти, — так говорить Господь, — ви спланували задум не через Мене, і завіти — не через Мій Дух, а щоб додавати гріхи до гріхів, 2— ті, які йдуть, щоб прийти в Єгипет, аби їм допоміг фараон, щоб єгиптяни їх захистили, а Мене не попросили! 3Адже захист фараона буде для вас на сором і зневагою для тих, хто надіється на Єгипет. 4Бо в Тані є проводирі, погані посланці. Марно трудитимуться 5для народу, який не принесе їм користі, і не є на допомогу при потребі, але на сором і погорду.

6Видіння чотириногих в пустелі. У смутку і пригніченні, лев і малюк-левеня, звідти і гадюка, і покоління літаючих зміїв, які понесли на ослах і верблюдах своє багатство до народу, який не приніс їм користі для допомоги, але на сором і погорду. 7Єгиптяни марно і надаремне допомагатимуть вам, бо сповісти їм: Марна ця ваша потіха!

8. Отже, тепер, сівши, напиши це на дошці та в книзі, бо це буде на період часу — аж до віку. 9Адже це народ неслухняний, брехливі сини, які не бажали послухати Божого Закону, 10ті, які говорять пророкам: Не сповіщайте нам! — і тим, які бачать видіння: Не говоріть нам, але говоріть нам і сповіщайте нам інший обман, 11і відверніть нас від цієї дороги, заберіть від нас цю стежку, і заберіть від нас Святого Ізраїля! 12Через це так говорить Господь, Святий Ізраїля: Через те, що ви не послухалися цих слів і повірили обману, і тому що ти нарікав і поклав надію на це слово, 13через це буде вам цей гріх як стіна, що раптово впаде, як захоплене укріплене місто, падіння якого має статись раптово! 14. І його падіння буде як розбиття глиняного посуду, щоб з посуду не знайшлося в них дрібного черепка, в який можеш взяти вогонь, чи в який можеш налити трохи води.

15Так говорить Господь, Святий Ізраїля: Коли, відвернувшись, зітхатимеш, тоді врятуєшся і пізнаєш, де ти є. Коли покладеш надію на марне, то марною стала ваша сила! Та ви не забажали послухати, 16але сказали: Втечемо на коні! Через це втікатимете. І ви сказали: На швидких конях будемо. Через це швидкими будуть ті, хто вас переслідуватиме. 17Від голосу одного втікатиме тисяча, від голосу п’ятьох втікатимуть численні, доки не залишитесь, як стовп на горі, як той, що несе знак на пагорбі.

18. І знову чекатиме Бог, щоб вас помилувати і через це підніметься, щоб вас помилувати. Тому що Господь Бог є вашим суддею, і де залишите вашу славу? Блаженні ті, які залишаються в Ньому, 19тому що святий народ житиме в Сіоні. І Єрусалим сильно заплакав: Помилуй мене. Помилує тебе задля голосу твого крику. Коли побачив, вислухає тебе. 20. І Господь дасть вам хліб смутку і мало води, і більше не наблизяться до тебе ті, хто тебе вводить в оману. Бо твої очі побачать тих, що тебе вводять в оману, 21 і твої вуха чутимуть слова тих, які тебе вводять ззаду в оману, що говорять: Це дорога, підемо нею, чи направо, чи наліво.

22. І ти викинеш посріблених і позолочених божків, роздробиш на куски і розпорошиш, як воду відлученої, і викинеш їх, як випорожнення. 23Тоді буде дощ для насіння твоєї землі, і хліб врожаю твоєї землі буде великий і багатий. І твоя худоба в той день пастиметься на врожайному і широкому місці. 24Ваші бики і воли, які працюють на землі, їстимуть полову, змішану з просіяним ячменем. 25. І буде на всякій високій горі і на всякому високому пагорбі вода, що тече в той день, коли багато людей загинуть, і коли впадуть башти. 26. І світло місяця буде як, світло сонця, а світло сонця буде всемеро ясніше вдень, коли Господь оздоровить ураження Свого народу і вилікує біль твоєї рани.

27. Ось Господнє Ім’я йде через безліч часу, — палаючий гнів, слово Його уст зі славою, слово великого гніву, і гнів люті пожирає, як вогонь. 28. І Його Дух, як вода, що пливе в долині, вона сягатиме аж до шиї, і поділиться, щоб марністю збентежити народи на оману. І їх переслідуватиме омана, і їх схопить віч-на-віч.

29Хіба не треба, щоб ви постійно раділи і постійно входили до Моєї святині, як ті, хто святкує, і як ті, хто веселиться, щоб вийти із сопілкою на Господню гору до Бога Ізраїля? 30. І Бог дасть почути славу Його голосу і покаже гнів Його могутньої руки — з гнівом, люттю і полум’ям, що пожирає. Він сильно загримить, як вода і град, які несуться із силою. 31Адже через Господній голос ассирійці зменшаться через поразу, якою їх уразить. 32. І вона буде йому звідусіль, звідки він надіявся на допомогу, на яку він покладався. Вони із сопілками і гуслами воюватимуть проти нього у відповідь. 33. Бо ти перед тими днями будеш знову потрібний. Хіба не тобі приготовлено царювати над глибокою долиною, поваленим деревом, вогнем і численними дровами? Гнів Господа, як долина, що палає сіркою!

ПСАЛМІВ 109

1Псалом Давида. Промовив Господь до мого Господа: Сядь праворуч Мене, доки не покладу ворогів Твоїх підніжком для Твоїх ніг.

2Жезл Своєї сили Господь пошле із Сіону, тож пануй між своїми ворогами!

3У Тебе влада в дні Твоєї могутності, у сяйві [твоїх] святих. Перед ранньою зорею я Тебе породив із лона.

4Поклявся Господь — і не розкається: Ти священик навіки — за чином Мелхиседека!

5Господь праворуч від Тебе, розгромив царів у день Свого гніву.

6Він буде судити народи, наповнить землю трупами, і багатьом на землі розчавить голови.

7У дорозі нап’ється зі струмка, тому підійме голову вгору.