БУТТЯ 17

1Аврамові виповнилося дев’яносто дев’ять років. І з’явився Аврамові Господь, і промовив до нього: Я — Бог твій. Догоджуй Мені й будь бездоганним; 2Я укладу Мій завіт між Мною і між тобою, і вельми тебе розмножу. 3. Тож Аврам упав на своє обличчя, а Бог, промовляючи йому, сказав: 4Я постановив: ось завіт Мій з тобою, — ти будеш батьком багатьох народів, 5і надалі твоє ім’я не буде Аврам, а буде твоє ім’я Авраам, бо Я зробив тебе батьком багатьох народів. 6. І надзвичайно побільшу тебе, і зроблю тебе народами, і з тебе вийдуть царі.

7. І укладу Мій завіт між Мною і між тобою, і між твоїм потомством після тебе в їхніх поколіннях як вічний завіт, щоби бути Богом тобі й твоїм нащадкам після тебе. 8Я дам тобі та твоїм нащадкам після тебе землю, в якій перебуваєш, — усю землю Ханаанську, — на вічне володіння, і Я буду їм Богом. 9. І сказав Бог Авраамові: А ти завіт Мій зберігатимеш — ти і твої нащадки після тебе в їхніх поколіннях. 10. І це завіт, який зберігатимеш між Мною і вами, та між нащадками твоїми після тебе в їхніх поколіннях. Тож буде обрізаний у вас кожний чоловічої статі, 11обріжете вашу крайню плоть, — і це буде знаком завіту між Мною і вами. 12Кожне восьмиденне ваше дитя чоловічої статі у ваших поколіннях буде обрізане: і народжений у твоєму домі, і куплений у будь-якого сина чужинця, який не з твоїх нащадків. 13. Обов’язково буде обрізаний народжений у твоєму домі й куплений; тож Мій завіт буде на вашому тілі як вічний завіт. 14А необрізаний чоловічої статі, — кому восьмого дня не зроблять обрізання крайньої плоті, — вигублена буде та душа зі свого роду, бо розірвала Мій завіт.

15. І сказав Бог Авраамові: Твоя дружина Сара не зватиметься більше Сарою, але її ім’я буде Сарра. 16Поблагословлю ж її і дам тобі від неї дитину. І поблагословлю її, і постануть народи, — з неї вийдуть царі народів. 17. І впав Авраам ниць, засміявся і сказав про себе, говорячи: Хіба в столітнього народиться син, невже Сарра, будучи дев’яностолітньою, народить? 18А Богові Авраам сказав: Ізмаїл, нехай живе він перед Тобою. 19Та Бог Авраамові сказав: Так. Ось твоя дружина Сарра народить тобі сина, і даси йому ім’я Ісаак, і Мій завіт — вічний завіт — Я укладу з ним і його нащадками, які після нього. 20А ось, вислухав Я тебе про Ізмаїла. Ось, поблагословив Я його, тож побільшу його і дуже розмножу його. Він породить дванадцять народностей — зроблю його великим народом. 21Та Мій завіт Я укладу з Ісааком, якого народить тобі Сарра наступного року в цей самий час. 22. І закінчив Бог промовляти до нього, і вознісся від Авраама.

23Тож Авраам узяв Ізмаїла, свого сина, усіх народжених в його домі, усіх куплених і кожного чоловічої статі з людей Авраамового дому й протягом того ж дня зробив їм обрізання крайньої плоті, — так, як звелів йому Бог. 24Авраамові було дев’яносто дев’ять років, коли зробив собі обрізання крайньої плоті. 25Його синові Ізмаїлові було тринадцять років, коли йому зроблено обрізання крайньої плоті. 26Того самого дня був обрізаний Авраам і його син Ізмаїл. 27. І всіх мужів його дому — народжених в домі й куплених із чужих народів — він обрізав їх.

ІСАЇ 35

1. Зрадій, спрагла пустеля, розвеселися, пустеля, і зацвіти, як лілея! 2. Зацвітуть та розвеселяться пустелі Йордану. І слава Лівану їй дана, і пошана Кармила, і мій народ побачить славу Господа і велич Бога. 3. Зміцніться, опущені руки і паралізовані коліна! 4Моліться, малодушні розумом! Сильними будьте, не бійтеся! Ось наш Бог віддає суд і віддасть, Він прийде і нас врятує!

5Тоді відкриються очі сліпих і почують вуха глухих. 6Тоді кульгавий підскочить, як олень, і мова заїк буде виразною, бо пробилася вода в пустелі, і долина — у спраглій землі, 7і безводне стане мочаром, і в безводній землі буде джерело води. Там — веселість птахів, місце тростини і мочарів. 8Там буде чиста дорога, і дорога назветься святою, і не перейде там нечистий, і не буде там нечистої дороги. А розсіяні підуть по ній і не заблукають. 9. І не буде там лева, ані хижі звірі не підуть до неї, і не знайдуться там, але по ній підуть визволені. 10. І зібрані Господом повернуться і прийдуть до Сіону з радістю, і вічна радість на їхній голові. Бо на їхній голові — хвала і веселість, тож радість охопить їх, — біль, смуток і стогнання втекли.

ПСАЛМІВ 114

1Алилуя. Я сповнений любові, бо Господь прислухається до голосу мого благання.

2Адже Він прихилив до мене Своє вухо, тож буду кликати в усі свої дні.

3. Охопили мене смертельні болі, муки аду спіткали мене. Скорботу і муки знайшов я.

4. І я прикликав Господнє Ім’я: О, Господи! Визволи мою душу!

5Милосердний Господь і праведний: наш Бог має співчуття.

6Господь охороняє невинних: я був принижений, а Він мене врятував.

7Повернися, моя душе, до свого відпочинку, бо Господь учинив тобі добро.

8Він визволив мою душу від смерті, мої очі — від сліз, а ноги мої — від спотикання.

9Добро чинитиму перед Господом у країні живих.