БУТТЯ 23

1Був же вік Сарри — сто двадцять сім років. 2. І померла Сарра в місті Арвок (це Хеврон), що в долині, у Ханаанській землі. Тож прийшов Авраам голосити за Саррою і ридати. 3. І підвівся Авраам від своєї померлої дружини, і промовив синам Хетовим, кажучи: 4Я є у вас чужинцем і мандрівником; дайте ж мені у вас місце для гробниці, і поховаю мою небіжчицю з-перед мого обличчя. 5А Хетові сини відповіли Авраамові, кажучи: 6Ні, пане, послухай же нас. Ти серед нас — цар від Бога; в найкращих наших гробницях поховай свою небіжчицю. Адже ніхто з нас не відмовить тобі у своїй гробниці, аби поховати в ній твою небіжчицю.

7Підвівшись, Авраам вклонився народові тієї землі, синам Хетовим; 8і заговорив до них Авраам, кажучи: Якщо маєте в душі вашій, щоби поховати мою небіжчицю з-перед обличчя мого, то послухайте мене і поговоріть про мене з Ефроном Саарським, 9нехай дасть мені подвійну печеру, яка належить йому, на частині його поля. За добре срібло нехай при вас віддасть її мені у власність для гробниці. 10Ефрон же сидів серед синів Хетових. У відповідь Ефрон-хет сказав Авраамові так, що чули сини Хетові й усі, які входили до міста, кажучи: 11Будь зі мною, пане, і послухай мене. Поле і печеру на ньому я тобі даю. Перед усіма моїми громадянами віддав я тобі. Поховай свою небіжчицю. 12. І поклонився Авраам перед народом тієї землі, 13і сказав Ефронові, щоби чув народ землі: Оскільки ти на моєму боці, послухай мене. Візьми в мене гроші за поле, і я поховаю там мою небіжчицю. 14Та Ефрон відповів Авраамові, кажучи: 15Ні, пане. Бо я чув, що земля варта чотириста дідрахм срібла; та що то є між мною і тобою? Тож похорони свою небіжчицю.

16. І послухав Авраам Ефрона, і дав Авраам Ефронові срібло, про яке оголосив, так що чули Хетові сини, — чотириста дідрахм чистого купецького срібла. 17. І стало Ефронове поле з подвійною печерою, що напроти Мамврії, — поле й печера, яка була на ньому, і кожне дерево, яке було на полі, що в довкіллі, у його межах, — 18Авраамовою власністю перед синами Хетовими та всіма, які входили до міста. 19Після цього поховав Авраам Сарру, свою дружину, у подвійній печері на полі, що напроти Мамврії (це Хеврон), у землі Ханаанській. 20Так Хетовими синами було закріплено за Авраамом поле й печеру, що була на ньому, — як власність для поховання.

ІСАЇ 41

1Посвятіть себе Мені, острови, бо володарі змінять силу. Хай наблизяться і хай скажуть разом, тоді хай сповістять суд. 2Хто підняв праведність зі сходу, прикликав її за Своїми стопами, і вона піде? Дасть перед народами і здивує царів, і кине на землю їхні мечі та їхні луки, як викинуту полову. 3. І переслідуватиме їх, і в мирі пройде дорога Його ніг. 4Хто це здолав і зробив? Закликав її Той, Хто кличе її з давніх родів, Я — Бог перший, і на те, що приходить, Я є.

5Народи побачили і налякалися, наблизилися кінці землі та зійшлися разом; 6кожний, судячи ближнього, щоб допомогти братові, скаже: 7Скріпився будівничий чоловік і коваль, який б’є молотком, заразом б’є. Коли ж скаже: З’єднання добре, укріпили їх цвяхами, покладуть їх і не порушаться.

8Ти ж, Ізраїлю, Якове, Мій слуга, якого Я вибрав, потомство Авраама, яке Я полюбив, 9якого Я взяв з кінців землі, і з його сторожових веж Я покликав тебе й сказав тобі: Ти — Мій слуга! Я тебе вибрав і Я тебе не залишив, 10не бійся, бо Я з тобою! Не блукай, бо Я — твій Бог, Який тебе укріпив і тобі допоміг, і тебе укріпив Своєю праведною правицею. 11. Ось зніяковіють і засоромляться всі твої противники. Бо будуть, як неіснуючі, і загинуть усі твої противники. 12Шукатимеш їх, і не знайдеш людей, які чинять насильство над тобою. Оскільки вони будуть, як ті, кого не існує, і не буде тих, які воюють проти тебе.

13Адже Я — твій Бог, Який держить твою правицю, Котрий тобі каже: Не бійся, 14Якове, дуже маленький Ізраїлю! Я тобі допоміг, — говорить Бог, Який тебе визволяє, — Ізраїлю! 15. Ось Я зробив тебе, як пилоподібні колеса воза, які молотять новими пилами, — змолотиш гори, роздробиш горби і зробиш їх, як порох. 16. І розпорошиш, і вітер їх підхопить, і буря їх рознесе, а ти зрадієш у святощах Ізраїля. І зрадіють 17бідні та вбогі. Адже шукатимуть воду, і не буде, — їхній язик висох від спраги. Я — Господь Бог, Я вислухаю, Бог Ізраїля, і не залишу їх, 18але відкрию на горах ріки і посеред рівнин — джерела, зроблю пустелю мочаром і спраглу землю — водостоками. 19Я посаджу кедр у безводній землі та самшит, мирт, кипарис і тополю, 20щоб побачили і пізнали, і зрозуміли, і дізналися разом, що Господня рука це все зробила, і Святий Ізраїля виставив напоказ.

21Наближається ваш суд, — говорить Господь Бог. Зблизилися ваші ради, говорить цар Якова. 22Хай наблизяться і сповістять вам те, що станеться, якщо спочатку щось було, скажіть, і зрозуміємо і пізнаємо, що останнє, тож скажіть нам те, що надходить! 23. Сповістіть нам те, що прийде в кінці, і пізнаємо, що ви є богами. Добре зробите чи зле зробите, і здивуємося, і побачимо разом. 24Бо звідки ви і звідки ваша праця? Із землі! Гидота, вони вас вибрали. 25Я ж підняв того, хто з півночі, і того, хто зі сходу сонця, вони назвуться Моїм Іменем. Хай прийдуть володарі, і, як глина гончаря чи як гончар, який місить глину, так будете потоптані. 26Бо хто сповістить те, що від початку, щоб ми знали, і те, що попереду, і скажемо що є правдою? Немає того, хто наперед говорить, ні того, хто слухає ваші слова.

27Владу дам Сіону і потішу Єрусалим на дорогу. 28Бо ось — нікого від народів, і від їхніх ідолів не було вісника. І якщо Я їх запитаю: Звідки ви? — не дадуть відповіді Мені. 29Адже ніщо ті, які вас роблять, і марні ті, які вас зводять.

ПСАЛМІВ 120

1Пісня при підході до храму. Я звів свої очі до гір. Звідки прийде мені допомога?

2Моя поміч — від Господа, Який створив небо й землю.

3Не дай спіткнутися твоїй нозі, і хай не задрімає Той, що стереже тебе.

4Адже не задрімає і не засне Той, Хто стереже Ізраїля.

5Господь буде твоїм сторожем, Господь — твоя охорона при твоїй правій руці.

6Вдень сонце тебе не спалить, а вночі — місяць.

7Господь тебе оберігатиме від усякого зла, — Він охоронятиме душу твою.

8Господь буде охороняти твій вхід і твій вихід — віднині й довіку.