ПСАЛМІВ 78

1 Псалом Асафа. Боже, прийшли народи до Твоєї спадщини, осквернили Твій святий храм, перетворили Єрусалим у сховище для овочів!

2 А трупи рабів Твоїх покинули на поживу небесним птахам, — тіла Твоїх праведних — земним звірам.

3 Пролили, наче воду, їхню кров навколо Єрусалима — і не було, кому поховати.

4 Ми стали посміховиськом для наших сусідів, предметом глуму та наруги для тих, хто навколо нас.

5 Доки, Господи, залишатимешся в гніві? Невже навіки? Доки палатиме, наче вогонь, Твоя ревність?

6 Вилий Свій гнів на народи, які Тебе не знають, і на царів, які не прикликали Твого Імені!

7 Адже вони поглинули Якова і спустошили його місцевість.

8 Не згадай нашого давнього беззаконня. Нехай якнайшвидше Твоє милосердя піде попереду нас, бо ми стали надто нужденні.

9 Поможи нам, Боже, Спасителю наш! Задля слави Твого Імені, Господи, визволи нас, — очисти наші гріхи задля Твого Імені.

10 Щоб народи часом не сказали: Де їхній Бог? Хай на наших очах народам стане відомо про відплату за пролиту кров Твоїх рабів.

11 Нехай дійде до Тебе стогін закованих! Згідно з могутністю Своєї сили захисти синів тих, які приречені на смерть.

12 Віддай нашим сусідам усемеро: на їхнє лоно — їхню ж наругу, якою вони Тебе зневажали, Господи.

13 Ми ж — Твій народ, вівці Твоєї отари; будемо навіки Тебе прославляти, у рід і рід будемо сповіщати хвалу Твою.

ПОВТОРЕННЯ 3

1 Відтак, повернувши, ми піднялися дорогою до Васану. І вийшов нам назустріч Оґ, васанський цар, — він та весь його народ, — на війну до Едраїна.

2 Тоді Господь сказав мені: Не бійся його, бо Я видав його, весь його народ та всю його землю у твої руки, і ти вчиниш із ним те саме, що вчинив із Сеоном, царем аморейців, який жив в Есевоні.

3. І Господь, наш Бог, видав його в наші руки, — також Оґа, васанського царя, та весь його народ, — і ми побили його так, що навіть не залишили йому потомства.

4 Того часу ми захопили всі його міста; не було міста, якого б ми в них не взяли, — шістдесят міст, усі околиці Арґову, царства Оґа у Васані;

5 усі ці міста — укріплені: високі мури, брами та засуви, не рахуючи дуже великої кількості міст ферезейців.

6 Ми вигубили їх так само, як учинили із Сеоном, есевонським царем: вигубили по черзі кожне місто, — і жінок, і дітей.

7 А всю худобу та здобич із міст ми забрали собі.

8. І того часу ми забрали землю з рук двох аморейських царів, які були за Йорданом, від потоку Арнон аж до Аермону

9 (фінікійці називають Аермон Саніором, а аморейці називали його Саніром), —

10 усі міста Місору, весь Ґалаад та весь Васан аж до Селхи та Едраїна, — міста царства Оґа у Васані.

11 Адже з рафаїнців залишився лише Оґ, васанський цар. Ось його ліжко, залізне ліжко, — ось воно в місті синів Аммана; його довжина — дев’ять ліктів, а його ширина — чотири лікті, міряючи ліктем мужчини.

12 Отже, того часу ми заволоділи всією цією землею. Землю від Ароера, що на березі потоку Арнон, і половину гори Ґалаад з її містами я дав Рувимові та Ґадові.

13 А решту Ґалааду і весь Васан, царство Оґа, я дав половині племені Манасії — усю околицю Арґову, весь той Васан, що вважатиметься землею рафаїнців.

14 Яір, син Манасії, взяв усю околицю Арґову аж до кордонів ґарґасійців та омахатійців. Він назвав їх своїм ім’ям: Васан Авот Яір, як це і є аж до цього дня.

15 Махірові я дав Ґалаад.

16 А Рувимові та Ґадові я дав землю від Ґалаада аж до потоку Арнон, зі серединою потоку як кордоном, і аж до Явоку (цей потік — кордон синів Аммана,

17 а Арава та Йордан — кордон Маханарату), і аж до моря Арави, до Солоного моря, під Асидотом, з Фасґою на сході.

18 Того часу я звелів вам, кажучи: Господь, ваш Бог, дав вам цю землю у володіння. Тож кожний, хто сильний, озброївшись, ідіть попереду, перед обличчям ваших братів, ізраїльських синів.

19 Тільки ваші жінки, ваші діти та ваша худоба (я знаю, що у вас багато худоби!) нехай живуть у ваших містах, які я вам дав,

20 аж поки Господь, ваш Бог, не дасть спочинку вашим братам, так само, як і вам, — і вони також заволодіють землею, яку Господь, ваш Бог, дає їм за Йорданом. Тоді повернетесь кожний до свого володіння, яке я вам дав.

21 Того часу я дав настанови Ісусові, кажучи: Ваші очі бачили все, що Господь, ваш Бог, учинив із цими двома царями. Так само Господь учинить з усіма царствами, до яких ти переправляєшся.

22 Не бійтеся їх, бо Господь, ваш Бог, Сам воюватиме за вас!

23 Того часу я благав Господа, кажучи:

24 Господи, Господи, Ти почав показувати Своєму слузі Свою міць і Свою силу, могутню руку і піднесене рамено! Адже хто той бог на небі чи на землі, який учинив би так, як Ти вчинив, подібно до Твоєї сили?

25 Тож нехай я, переправившись, побачу ту добру землю, що за Йорданом, ту добру гору та Антиливан!

26 Та Господь не зважив на мене через вас і не вислухав мене. І Господь сказав мені: Досить тобі, перестань далі говорити про це.

27 Піднімись на вершину Тесаної скелі й поглянь очима на море, на північ, на південь та на схід. Подивися своїми очима, бо ти не переправишся через цей Йордан!

28 Дай настанови Ісусові, укріпи його і підбадьор його, бо це він переправиться на чолі цього народу, і він передасть їм у спадщину землю, яку ти бачив.

29. І ми осіли в долині поблизу дому Фоґора.

ПОВТОРЕННЯ 4

1 А тепер, Ізраїлю, слухай постанови та присуди, які я сьогодні навчаю вас виконувати, щоб ви жили й, увійшовши, заволоділи землею, яку Господь, Бог ваших батьків, дає вам.

2 Не додавайте нічого до слова, яке я вам заповідаю, і не відіймайте нічого від нього. Дотримуйтесь заповідей Господа, вашого Бога, які я сьогодні вам заповідаю.

3 Ваші очі бачили все, що Господь, ваш Бог, учинив із Веелфеґором, — що Господь, ваш Бог, вигубив з-поміж вас кожну людину, яка пішла слідом за Веелфеґором.

4 Ви ж усі, хто тримався Господа, вашого Бога, сьогодні живі.

5. Ось я об’явив вам постанови та присуди, як Господь і заповів мені, щоб ви чинили так на землі, в яку ви входите, щоб заволодіти нею.

6 Дотримуйтесь і виконуйте їх, бо це ваша мудрість і розум перед усіма народами, які почують усі ці постанови і скажуть: Ось цей великий народ — мудрий і розумний народ!

7 Адже який великий народ має такого близького до себе бога, як Господь, наш Бог, близький до нас в усьому, у чому ми б Його не покликали?

8. І який великий народ має такі справедливі постанови та присуди, як весь цей закон, що я даю вам сьогодні?

9 Пильнуй за собою і добре стережи свою душу, щоб ти не забув усіх тих речей, що бачили твої очі. Хай вони не виходять з твого серця по всі дні твого життя. Навчи їх своїх синів та синів своїх синів.

10 Пам’ятай день, коли ви стояли перед Господом, вашим Богом, на Хориві, у день зібрання, коли Господь сказав мені: Збери до Мене народ, і нехай вони послухають Моїх слів, щоб вони навчилися боятися Мене всі дні, скільки житимуть на землі, і навчили цього своїх синів.

11 Ви прийшли тоді й стали під горою; гора ж палала вогнем аж до неба, а навколо — темрява, морок і буря.

12 Господь промовляв до вас з-посеред вогню; ви чули голос слів, але жодної подоби не бачили, окрім голосу.

13. І Він оголосив вам Свій завіт, який повелів вам виконувати, — десять слів, — і написав їх на двох кам’яних скрижалях.

14 А мені Господь повелів того часу навчити вас постанов та присудів, щоб ви їх виконували на землі, в яку входите, щоб заволодіти нею.

15 Стережіть добре свої душі, — адже того дня, коли Господь промовляв до вас на Хориві, на горі, з-посеред вогню, ви не бачили жодної подоби;

16 тож не чиніть беззаконня і не робіть самі собі різьбленої подоби, будь-якого образу, — подоби чоловіка чи жінки,

17 подоби будь-якої тварини, що на землі, подоби будь-якого крилатого птаха, що літає під небом,

18 подоби будь-якого плазуна, що плазує по землі, чи подоби будь-якої риби, що у водах, під землею.

19. І щоб, поглянувши на небо й побачивши сонце, місяць, зорі й усю небесну оздобу, потрапивши в оману, ти не почав поклонятися їм та служити їм, яких Господь, твій Бог, дарував для всіх народів, що під небом.

20 Вас же Бог узяв і вивів вас із залізного горна, з Єгипту, щоб ви були для Нього народом Його спадщини, як це і є цього дня.

21 Господь розгнівався на мене за речі, які ви говорили, і поклявся, що я не переправлюся через цей Йордан і що не ввійду в землю, яку Господь Бог дає тобі в спадщину,

22 оскільки я помру на цій землі й не переправлюся через цей Йордан; ви ж переправитеся й заволодієте цією доброю землею.

23 Тож пильнуйте, щоб не забули завіту Господа, вашого Бога, який Він уклав з вами, і щоб не зробили самі собі різьбленої подоби якогось сотворіння, що Господь, твій Бог, заборонив тобі.

24 Адже Господь, твій Бог, — нищівний вогонь, ревнивий Бог.

25 Якщо ж, коли ти породиш синів та синів твоїх синів, і ви проживете довший час на землі, ви вчините беззаконня і зробите різьблену подобу якогось сотворіння, і скоїте зло перед Господом, вашим Богом, доводячи Його до гніву, —

26 то я сьогодні кличу вам за свідків небо та землю, що ви неодмінно будете вигублені із землі, до якої переправляєтеся через Йордан, щоб заволодіти нею. Не проживете ви на ній багато днів, а безсумнівно будете знищені.

27 Господь розсіє вас поміж усіма народами, і вас залишиться мало поміж народами, до яких Господь вас зашле.

28 Там ви будете служити іншим богам — витвору людських рук, дереву й камінню, які не бачать, не чують, не їдять і не відчувають запаху.

29. І ви будете шукати там Господа, свого Бога, і знайдете, якщо шукатимете Його з усього свого серця і з усієї своєї душі у своєму нещасті.

30. І коли всі ці речі спіткають тебе, то наприкінці днів ти повернешся до Господа, свого Бога, і слухатимеш Його голос.

31 Адже Господь, твій Бог, — милосердний Бог; Він не покине тебе і не вигубить тебе, Він не забуде завіту з твоїми батьками, про який поклявся їм.

32 Розпитайте-но про минулі часи, що були перед тобою, починаючи від дня, коли Бог створив на землі людину, від одного кінця неба до другого кінця неба, — чи бувало щось таке, як ця велична річ, чи чувано про щось таке?

33 Чи чув якийсь народ голос живого Бога, Який промовляв би з-посеред вогню, так, як чув ти, і залишився живим?

34 Чи намагався Бог піти й узяти Собі народ з-посеред іншого народу випробовуванням, знаменнями, чудесами й війною, могутньою рукою й піднесеним раменом та великими видіннями — подібно до всього того, що Господь, ваш Бог, учинив у Єгипті перед тобою, як ти бачив?

35 Це щоб ти пізнав, що Господь, твій Бог, — Він Бог, і крім Нього немає іншого бога.

36. З неба стало чутно Його голос, щоб тебе навчити, а на землі Він показав тобі Свій великий вогонь, і ти чув Його слова з-посеред вогню.

37 Задля Своєї любові до твоїх батьків Він обрав їхніх нащадків після них — вас — і Сам Своєю великою силою вивів тебе із Єгипту,

38 щоб вигубити перед твоїм обличчям великі й сильніші від тебе народи, щоби ввести тебе і дати тобі успадкувати їхню землю, як ти маєш її сьогодні.

39 Тож усвідом сьогодні та переконайся розумом, що Господь, твій Бог, — Він Бог вгорі, на небі, та внизу, на землі, й окрім Нього немає іншого бога.

40 Дотримуйся Його постанов та Його заповідей, які я тобі сьогодні заповідаю, щоб тобі й твоїм синам після тебе було добре, і щоб ви були довголітніми на землі, яку Господь, твій Бог, дає тобі на всі часи.

41 Тоді Мойсей виділив три міста за Йорданом, на сході сонця,

42 щоб туди міг утекти вбивця, який ненароком убив би ближнього, не ворогувавши з ним ні вчора, ні передучора, — щоб він міг втекти в одне із цих міст і жити:

43 Для Рувима — Восор у пустелі, на рівнинній землі, для Ґада — Рамот у Ґалааді й для Манасії — Ґавлон у Васані.

44 Це є закон, який Мойсей виклав перед ізраїльськими синами;

45 це є свідчення, постанови та присуди, які Мойсей проголосив ізраїльським синам, коли вони вийшли з Єгипетської землі,

46 за Йорданом, у долині поблизу дому Фоґора, у землі аморейського царя Сеона, який жив в Есевоні, і якого розбили Мойсей та ізраїльські сини, коли вийшли з Єгипетської землі.

47 Вони заволоділи його землею та землею васанського царя Оґа, — двох аморейських царів, які жили за Йорданом, на сході сонця, —

48 від Ароера, що на березі потоку Арнон, і аж до гори Сеону, тобто до Аермона, —

49 усю Араву за Йорданом, на сході сонця, під Асидотом, висіченим у скалі.